Ухвала суду № 45854733, 24.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/800/43914/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Борисенко І.В., Шипуліної Т.М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року

у справі № 816/1121/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Велл Сервісез Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

Полтавської митниці

про скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еста Велл Сервісез Україна" задоволено; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 11 січня 2013 року № 153.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Враховуючи клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, колегія суддів вважає за необхідне замінити первинного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.2012 року відповідачем-2 направлено до відповідача-1 матеріали подання щодо винесення податкової вимоги позивачу.

24.10.2012 року відповідачем-2 повідомлено відповідача-1 про те, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких утворився борг позивача оскаржено останнім в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року у справі № 2а-1670/6602/12 за позовом ТОВ "Еста Велл Сервісез Україна" до Полтавської митниці, третя особа - "ПДНК Сейв Вел" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11.01.2013 року відповідачем-2 направлено подання відповідачу-1 про здійснення заходів з погашення податкового боргу ТОВ "Еста Велл Сервісез Україна", на підставі якого відповідачем-1 винесено вимогу від 11 січня 2013 року № 153 про погашення 2561790,72 грн. узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Еста Велл Сервісез Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі № 2а-1670/6602/12.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачає, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.59.2 ст. 59 Податкового кодексу України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникло податкове зобов"язання, позивачем оскаржено в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкове зобов'язання є неузгодженим, а тому оскаржена вимога відповідача-1 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оскарженої вимоги. Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року у справі № 816/1121/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)І.В. Борисенко (підпис) Т.М. Шипуліна