Постанова № 45853785, 17.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа№ 910/2962/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.06.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року

у справі № 910/2962/15-г (суддя Ярмак О.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто»

до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В.

про стягнення 8617,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г у позові публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення 8617,63 грн. - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 24.03.2015 року публічне акціонерне товариство «Чернігів-Авто» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року у справі № 910/2962/15-г прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «Країна» вважає подану апеляційну скаргу ПАТ «Чернігів-Авто» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року з метою повного та всебічного розгляду справи залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В.

Так, у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 27.05.2015 року та 17.06.2015 року представник ПАТ «Чернігів-Авто» надав суду апеляційної інстанції свої пояснення в яких підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у ній та просив скаргу задовольнити. Рішення суду скасувати та прийняти нове рішення суду яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Країна» у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 27.05.2015 року та 17.06.2015 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Представник вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Представник ПАТ «Страхова компанія «Країна» просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. у судовому засіданні 17.06.2015 року також надав суду свої пояснення по справі в яких зокрема зазначив, що ПАТ «Страхова компанія «Країна» звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. із заявою про визнання вимог кредитора на суму 8617,73 грн. Так, 09.07.2014 року вказану вимогу було внесено до реєстру вимог кредиторів у сьому чергу. На підтвердження зазначеного третя особа надала витяг із переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» акцептованих уповноваженою особою Фонду № 226/14 від 16.10.2014 року.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2012 року між ПАТ «Українська автомобільна корпорація» (виконавець за договором) та відповідачем - ПАТ «СК «Країна» (платник) був укладений договір № 44 про надання послуг з відновлювального ремонту транспортних засобів страхувальників, за умовами якого платник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відновлювальний ремонт транспортних засобів, з якими сталась страхова подія, для виконання платником врегулювання страхових випадків за укладеними договорами страхування, у відповідності до технологічного процесу відновлення автомобілів та норм заводу-виробника.

Додатком № 5 до договору № 44 від 09.07.2012 року сторони погодили та встановили факт приєднання позивача - ПАТ «Чернігів-Авто» до договору та погодження останнього з усіма умовами договору і зобов'язання нести всі обов'язки відповідно до його умов, як виконавця.

У листопаді 2013 року на СТО ПАТ «Чернігів-Авто» звернувся клієнт про проведення відновлювального ремонту автомобіля, з яким сталася страхова подія, «Chery M11», державний номер СВ5086АХ, який належить Євтушенко Аллі Володимирівні (надалі - замовник/страхувальник).

Відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0008016 від 31.12.2013 року позивачем за нарядом-замовленням № ЗН-0007597 від 19.11.2013 року було виконано відновлювальний ремонт вказаного транспортного засобу, всього на суму 13415,99 грн.

Згідно Калькуляції № КА-00659 від 13 грудня 2013 року, погодженої відповідачем, вартість ремонтних робіт склала 10838,06 грн. Сторони погодили, що вартість ремонтних робіт була визначена відповідно до Калькуляції ПАТ «Чернігів-Авто» № КА-00659 від 13 грудня 2013 року у розмірі 10838,06 грн.

Гарантійним листом за вих. № 902 від 07.02.2014 року ПАТ «СК «Країна» гарантувала ПАТ «Чернігів-Авто» часткову оплату згідно Калькуляції № КА-00659 від 13 грудня 2013 року у сумі 8617,73 грн. здійснити до 20 лютого 2014 року, решту суми 2220,33 грн. підлягала сплаті власником транспортного засобу.

26.03.2014 року за платіжним дорученням № 694, копія якого наявна у матеріалах справи, ПАТ «СК «Країна» перерахувало на рахунок ПАТ «Чернігів-Авто» № 26005023909001, відкритий в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, кошти у сумі 8617,73 грн.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідачем перераховано кошти на інші реквізити, ніж вказано у рахунку-фактурі № СЧ-0000240 від 12.02.2014 року на суму 8617,73 грн., вважає, що платником - ПАТ «СК «Країна», не здійснено оплати за виконаний виконавцем відновлювальний ремонт транспортного засобу у сумі 8617,73 грн., оскільки відповідно до довідки ПАТ «Брокбізнесбанк» від 10.02.2014 року, форма № П5, вказаний рахунок АТ «Брокбізнесбанк» закрито 10.02.2014 року.

Так, у лютому 2015 року ПАТ «Чернігів-Авто» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Країна» про стягнення 8617,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Чернігів-Авто» посилається положення ст.ст. 525, 530, 626, 901 ЦК України, умови п.5.5 договору № 44 від 09.07.2012 року, з урахуванням додатку № 5.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним повністю виконані зобов'язання по договору, спірні кошти перераховані позивачу за реквізитами, вказаними у додатку № 5 до договору № 44 від 09.07.2012 року, про зміну банківських реквізитів платник до здійснення платежу повідомлений не був, рахунок-фактуру з вірними реквізитами не отримував.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г у позові публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення 8617,63 грн. - відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Чернігів-Авто» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, п. 5.5 договору визначено, що сплата платником вартості здійснюється на підставі рахунків виконавця, наданого на підставі узгодженої сторонами калькуляції, впродовж 14 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач перерахував платіжним дорученням № 694 від 26.03.2014 року на рахунок ПАТ «Чернігів-Авто» № 26005023909001, відкритий в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249.

Відповідно до довідки ПАТ «Брокбізнесбанк» від 10.02.2014 року, форма № П5, вказаний рахунок АТ «Брокбізнесбанк» закрито 10.02.2014 року.

При цьому, здійснюючи вказану оплату, відповідач не звернув увагу, що за рахунок-фактурою № СЧ-0000240 від 12.02.2014 року, наданому відповідачу, кошти у сумі 8617,73 грн. мали б бути перераховані за вірними реквізитами: на рахунок ПАТ «Чернігів-Авто» № 226001620525948, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, що останнім здійснено не було, чим порушено договірні відносини, оплата замовнику не надійшла.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Страхова компанія «Країна» звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. із заявою про визнання вимог кредитора на суму 8617,73 грн. за вказаним вище платіжним дорученням № 694 від 26.03.2014 року.

Так, у відповідності до витягу із переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк» акцептованих уповноваженою особою Фонду № 226/14 від 16.10.2014 року, 09.07.2014 року вказану вимогу ПАТ «Страхова компанія «Країна» було внесено до реєстру вимог кредиторів у сьому чергу.

Тобто, із зазначеного можна зробити висновок, що сплачені грошові кошти ПАТ «Страхова компанія «Країна» у сумі 8617,73 грн. за платіжним дорученням № 694 від 26.03.2014 року не надійшли позивачу по справі, та позивач не набув права власності та права вимоги на вказані грошові кошти що знаходяться на рахунку у ПАТ «Брокбізнесбанк».

З матеріалів справи вбачається, що вказані грошові кошти залишилися у ПАТ «Брокбізнесбанк» на балансовому рахунку № 3720 «Кредитові суми до з'ясування» та у даному випадку належать відповідача - ПАТ «Страхова компанія «Країна», який є кредитором ПАТ «Брокбізнесбанк».

Таким чином враховуючи вищевикладене та те, що ПАТ «Страхова компанія «Країна» 09.07.2014 року внесено до реєстру вимог кредиторів у сьому чергу ПАТ «Брокбізнесбанк», та відповідач є кредитором третьої особи, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги ПАТ «Чернігів-Авто» про стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Країна» 8617,73 грн. заборгованості по спірному договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не повно було досліджено обставини по справі в з в'язку з чим прийняте невірне рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г скасувати.

Прийняти нове рішення суду яким, позов публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення 8 617,63 грн. задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2015 року по справі № 910/2962/15-г скасувати.

3. Прийняти нове рішення суду яким, позов публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення 8 617,63 грн. задовольнити.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) на користь публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» (14007, м. Чернігів, пр. Миру, 231, ідентифікаційний код 14235422) 8617 (вісім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 73 коп. заборгованості.

5. Стягнути публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) на користь публічного акціонерного товариства «Чернігів-Авто» (14007, м. Чернігів, пр. Миру, 231, ідентифікаційний код 14235422) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів по справі № 910/2962/15-г доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/2962/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 22.06.2015 року