Рішення № 45853358, 23.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.15р. Справа № 904/1921/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "ТЕХНОЛОГІЯ-2000", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 345 646,61 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Боінчук О.Л. довіреність № 38 від 15.04.15р.

від відповідача: Шипіленко О.А. довіреність № 013 від 26.02.14р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ТЕХНОЛОГІЯ-2000" (далі - відповідач) про стягнення 345 646,61 грн., з яких: 292 494,03 грн. - заборгованості з орендної плати, 22 332,85 грн. - інфляційних витрат, 27 956,08 грн. - пені, 2863,65 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди цілісного майнового комплексу від 04.03.2009 року, щодо своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 р. справу № 904/1921/15 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2015 р.

В судовому засіданні 07.05.2015 р. оголошено перерву до 26.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 р. призначено розгляд справи на 16.06.2015 р.

В судовому засіданні 16.06.2015 р. оголошено перерву до 22.06.2015 р.

Представник позивача у судове засідання надав письмові пояснення, в яких повідомив суд про те, що станом на 19.06.2015 р. за відповідачем перед позивачем за період з серпня 2014 р. по грудень 2014 залишок несплаченої заборгованості складає 196 595,99 грн., таким чином, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 249 748,57 грн. заборгованості, з якої: 196 595,99 грн. - залишок суми основного боргу, 27 956,08 грн. - пені, 2863,65 грн. - 3 % річних, 22 332,85 грн. - інфляційних витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, вважає нарахування пені таким, що порушує умови договору, з підстав відзиву на позов та пояснень щодо пені.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.06.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.03.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений Договір оренди цілісного майнового комплексу зареєстрованого в реєстрі за № 262 (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування цілісний майновий комплекс (далі - майно, що знаходиться за адресою: місто Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вилиця Дніпробудівська, будинок 35.

Відповідно до п. 1.4. Договору орендодавець передає разом із цілісним майновим комплексом також інше майно, обладнання, механічні пристрої та інструменти.

Майно надається орендарю для розміщення оптової бази металопрокату, лісо- пило-, будматеріалів, продовольчих та непродовольчих товарів, стоянки автотранспорту, надання авто технічних послуг, послуг зберігання, виробництва металовиробів та будматеріалів (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору передача майна в оренду здійснюється протягом 5-ти робочих днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації даного договору на підставі підписаного у двосторонньому порядку акта прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан майна на дату передачі його орендар, та який є невід'ємною частиною цього договору.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2009 р. (а.с. 26).

Згідно з п. 5.1 Договору орендна плата за перший місяць користування майном встановлюється в розмірі 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн. на підставі протоколу угоди про орендну плату, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, з наступним перерахунком при припинені договірних відносин, але не нижче орендної плати, вказаної у протоколі угоди про орендну плату.

З 01.08.2013 згідно Договору №3 від 16.08.2013 про внесення змін до Договору пункт 5.1. було викладено в наступній редакції "Орендна плата за перший місяць користування майном встановлюється в розмірі 55 624,10 грн. в т.ч. ПДВ 9 270,68 грн. на підставі протоколу угоди про орендну плату, який є невід'ємною частиною цього договору".

Пунктом 6.3.5 Договору встановлено зобов'язання орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від, результатів своєї господарської діяльності.

Згідно з п. 5.6 Договору розрахунки за оренду майна здійснюється Орендарем в наступному порядку: авансовий платіж за п'ять днів до початку розрахункового місяця в розмірі 100% від суми, вказаної в Протоколі угоди про орендну плату; остаточна оплата з урахуванням авансового платежу протягом 5-ти банківських днів від дати підписання обома сторонами акту про надання права користування майном у місяці, що закінчився.

Так, за період серпень 2014 р. - грудень 2014 р. орендатору надано послуг з оренди на суму 326 918,11 грн., що підтверджується актами про надання права користування майном, а саме: - акт про надання права користування майном у серпні 2014 року № 8/262 від 31.08.2014 на суму 62 994,08 грн., в т.ч. ПДВ 10 499,01 грн., з урахуванням часткової сплати відповідно до платіжного доручення від 27.02.2015 на 10 800,00 грн. та 12 194,08 грн., залишок заборгованості складає 40 000,00 грн.; - акт про надання права користування майном у вересні 2014 року № 9/262 від 30.09.2014 на суму 63 498,04 грн., в т.ч. ПДВ 10 583,01 грн., з урахуванням часткової сплати відповідно до платіжного доручення від 10.11.2014 на 1 500,00 грн., залишок заборгованості складає 61 998,04 грн.; - акт про надання права користування майном у жовтні 2014 року № 10/262 від 31.10.2014 на суму 65 339,48 грн., в т.ч. ПДВ 10 889,91 грн., з урахуванням часткової сплати відповідно до платіжного доручення від 25.12.2014 на 5 530,00 грн. залишок заборгованості складає 59 809,48 грн.; - акт про надання права користування майном у листопаді 2014 року № 11/262 від 30.11.2014 на суму 66 907,63 грн., в т.ч. ПДВ 11 151,27 грн.; - акт про надання права користування майном у грудні 2014 року № 12/262 від 31.12.2014 на суму 68 178,88 грн., в т.ч ПДВ 11 363,15 грн., з урахуванням часткової сплати відповідно до платіжного доручення від 29.01.2015 р. на 4 400,00 грн., залишок заборгованості складає 63 778,88 грн.

Однак, у встановлений Договором строк зазначений розмір плати за користування майном в серпні 2014 - грудні 2014 року відповідач в повному обсязі не сплатив.

Згідно підписаного ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" акту звіряння рахунків № 49 від 11.02.2015 року, станом на 11.02.2015 Відповідачем частково погашено заборгованість по орендній платі за вересень 2014, жовтень 2014, грудень 2014 на загальну суму 11 430,00 грн., а також у лютому 2015 - за серпень 2014 на загальну суму 22 994,08 грн.

Таким чином станом на 11.02.2015 року за ПП "ТЕХНОЛОГІЯ-2000" перед ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за період серпень 2014 р. - грудень 2014 р. утворилась заборгованість у розмірі 292 494,03 грн. (326 918,11 грн. -11 430,00 грн. - 22 994,08 грн.).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду даної справи відповідачем проведено часткове погашення заборгованості по орендній платі у загальній сумі 130 322,12 грн. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи актом звіряння розрахунків від 19.06.2015 р. № 269 - а.с. 124 (тобто після подачі позову до суду).

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 130 322,12 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 196 595,99 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 8.2.1. Договору за прострочення платежів за оренду за п.5.6. у вигляді сплати орендодавцю пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 8.2.1. Договору, позивачем здійснено нарахування пені за період з 06.09.2014 р. по 24.02.2015 р. на суму 27 956,08 грн. Перевіривши розрахунок пені за означений період суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем здійснено нарахування на суму заборгованості за період з 06.09.2014 р. по 24.02.2015 р. суму 3% річних 2863,65 грн. та суму інфляційних витрат 22 332,85 грн. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за означений період, суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 196 595,99 грн. - залишок суми основного боргу, 27 956,08 грн. - пені, 2863,65 грн. - 3 % річних, 22 332,85 грн. - інфляційних витрат, в решті позову припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, позивачем відповідно до платіжного доручення № 2049 (#84473982) від 27.02.2015 р. (а.с.12) сплачена сума судового збору у розмірі 7 372,81 грн.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 2 відсотків від ціни позову, тобто у сумі 6912,93 грн.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 459,88 грн., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 130 322,12 грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЕХНОЛОГІЯ-2000" (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, буд. 2, код ЄДРПОУ 30815216) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) 196 595,99 грн. (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 99 коп.) - залишок суми основного боргу, 27 956,08 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 08 коп.) - пені, 2863,65 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят три грн. 65 коп.) - 3 % річних, 22 332,85 грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять дві грн. 85 коп.) - інфляційних витрат, 6912,93 грн. (шість тисяч дев'ятсот дванадцять грн. 93 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Публічному акціонерному товариству "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 459,88 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 88 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 2049 (#84473982) від 27.02.2015 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 904/1921/15.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 26 " червня 2015 р.