Ухвала суду № 45852083, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ К/9991/33689/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012

у справі № 2а-1670/5439/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Груп»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «Скайтел»

про стягнення штрафних санкцій та конфіскацію ігрових автоматів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі та треті особи не реалізували процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неприбуттям представників сторін, третіх осіб у судове засідання, призначене на 03.06.2015 о 10 годині, касаційний перегляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ та прокуратурою м. Кремечука проведено перевірку інтернет-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено протокол огляду місця події від 15.12.2010 щодо організації та проведення азартних ігор. У зв'язку з виявленими фактами постановою прокурора м. Кременчука від 17.12.2010 порушено кримінальну справу за фактом зайняття забороненими видами господарської діяльності, за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 203 Кримінального кодексу України. Протоколом огляду місця події від 18.12.2010 у приміщенні кафе вилучені як речові докази 13 гральних автоматів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон 1334-VI) гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Згідно зі ст.2 цього Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Статтею 3 цього Закону визначено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Згідно із сертифікатами відповідності на устаткування для електронних ігор - відео атракціони «Wizard», виданими виробником ТОВ «ЛЕО-Груп» на кожний із вилучених під час перевірки гральний автомат, Технічними умовами ТУ У 36.5-35326777-003:2009 «Устаткування для електронних ігор. Відео атракціони», затвердженими директором ТОВ «ЛЕО-Груп» 24.07.2009 та зареєстрованими Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт»), 14.08.2009, атестатом виробництва, виданим 18.08.2009 ДП «Укрметртестстандарт», ці атракціони не призначені для проведення азартних ігор, умовою участі в яких є внесення гравцем ставок, які дають йому можливість отримати виграш (приз) і результат яких повністю або частково залежить від випадковості. Атракціони виготовлені в нефіскальному виконані (а.с. 75-87, 116-117, 140).

Даючи оцінку доказам, які позивач надав суду на підтвердження позову, суди попередніх інстанції обґрунтовано виходили з того, що протоколом від 15.12.2010 не зафіксовані обставини, які є свідченням факту організації (проведення) азартної гри, як то: внесення гравцем ставки, отримання виграшу. Пояснення громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на імя начальника Кременчуцької ОДПІ (а.с.36-41) відповідно до частини 1 ст. 69 КАС не є доказами у адміністративній справі, оскільки надані не в площині регулювання процесуального закону, а вжиті судом процесуальні заходи для отримання свідчень цих громадян в судовому процесі не призвели до позитивних наслідків. Недивлячись на наявність постанови про порушення кримінальної справи, ОДПІ не наводить, в тому числі і в касаційній скарзі, доводів щодо підтвердження в ході розслідування кримінальної справи обставин, стосовно яких складений протокол огляду місця події від 15.12.2009, зокрема в процесі допиту зазначених осіб з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Висновок суду про недоведеність ОДПІ обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, відповідає правильному застосуванню цієї норми процесуального права, ст. 86 КАС України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи, у відповідності до частини 2 ст. 220 КАС України, здійснено у межах касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев