Ухвала суду № 45851974, 23.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ К/800/18607/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Моноліт»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р.

у справі № 2а/1570/649/2011

за позовом Приватного підприємства «Моноліт»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Моноліт» (далі - позивач, ПП «Моноліт») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суд 22.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 р., зазначені судові рішення були залишені без змін.

08.10.2014 року ПП «Моноліт» звернулось до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суд 22.02.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 245-253 КАС України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. задоволено заяву приватного підприємства «Моноліт» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Моноліт» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.05.2005 року №0004282301/0, від 02.08.2005 року №0004282301/1, від 13.10.2005 року №0004282301/2 в частині 773302,45 грн. у тому числі 522508,50 грн. - основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 250793,95 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. скасовано. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви приватного підприємства «Моноліт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року у справі за позовом ПП «Моноліт» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

У касаційній скарзі ПП «Моноліт», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р., а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 статті 245 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Пунктом 4 частиною 2 статті 248 КАС України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Отже, нововиявленими вважаються обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

З матеріалів справи вбачається, що заявник в обґрунтування власних доводів щодо наявності у справі нововиявлених обставин, як підставу перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року, яка набрала законної сили, посилався на наявність актів приймання-передачі будівельних матеріалів, згідно яких ОСОБА_4 (замовником за договорами про дольову участь у будівництві житла) було передано ПП «Моноліт» (виконавцю за вказаними договорами) будівельні матеріали.

В акті перевірки від 24.05.2005 року № 29/23-1012/30445708, складеному за наслідком проведення ДПА в Одеській області комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Моноліт» за період з 01.04.2003 року по 01.10.2004 року, зазначено, що за даними підсумкових відомостей використання матеріальних ресурсів по кожному окремому об'єкту будівництва було встановлено, що ПП «Моноліт» у будівництві використовувало будівельні матеріали, які фактично відсутні у підприємства, які не були оприбутковані за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (матеріальний облік ТМЦ).

Податковий орган посилався на те, що використані ПП «Моноліт» будівельні матеріали, які фактично не оприбутковані та відсутні на балансі підприємства є безоплатно отриманими.

Зважаючи на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що ПП «Моноліт» у порушення вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не включило до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих матеріалів на суму 813934,00 грн., у тому числі 525954,00 грн. за 2-4 квартал 2003 року та 287980,00 грн. за 9 місяців 2004 року.

Також в ході проведення перевірки були встановлені розбіжності зайво списаних будівельних матеріалів по бухгалтерському обліку (матеріальний облік ТМЦ) списання вартості будівельних матеріалів понад фактичне витрачання, відповідно даним актів виконаних робіт, а також підсумковим відомостям витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) ПП «Моноліт» зафіксовані ДПА в додатку №6 до акту перевірки.

Згідно акта перевірки, списання вартості будівельних матеріалів ПП «Моноліт» по рахунку бухгалтерського обліку № 205 «будівельні матеріали» (матеріальний облік ТМЦ) не відповідає даним підсумкових відомостей витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) та даним актів виконаних робіт по об'єктам будівництва і ремонтним роботам. Внаслідок невідповідності списання вартості будівельних матеріалів даним актів виконаних робіт, а також підсумковим відомостям витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) ПП «Моноліт» зайво списано матеріалів на суму 1276098 грн., що зафіксовано ДПА в додатку №8 до акта перевірки.

На підставі викладеного в акті перевірки зроблено висновок про завищення ПП «Моноліт» валових витрат на 1276098 грн. внаслідок порушення підприємством п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

У постанові Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року, залишеній без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 року, зазначено, що позивач в обґрунтування своїх доводів щодо необґрунтованості висновків податкового органу про факт безоплатного отримання підприємством товарів, які в подальшому використовувались ним в будівництві, посилався на наявність належним чином завірених копій договорів про дольову участь у будівництві, актів приймання-передачі матеріалів та додаткових угод до них.

Так, позивачем зазначено, що при будівництві об'єктів ПП «Моноліт» використовувало будівельні матеріали, отримані по договорам про пайову участь в будівництві житла, укладеним з ОСОБА_5 Після розірвання договорів ПП «Моноліт» купувало за власні грошові кошти, отримані від замовників будівництва, матеріали та повертало їх ОСОБА_5

При цьому про наявність договорів про дольову участь у будівництві, укладених ПП «Моноліт» з ОСОБА_4, позивачем не зазначалось, та до суду для дослідження вказані договори не надавались, як і акти приймання-передачі матеріалів.

В заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач посилався на те, що зазначені вище акти приймання-передачі матеріалів не могли бути надані до суду, оскільки підприємству не було відомо про їх існування. Заявник зазначив, що з боку ПП «Моноліт» вказані акти були підписані, та в подальшому були передані для підпису ОСОБА_4, який так і не повернув їх позивачу, а тому позивачу і не було достеменно відомо чи підписав їх ОСОБА_4

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку, що зазначені позивачем обставини не можуть вважатись нововиявленими, оскільки, у разі реального здійснення позивачем операцій з ОСОБА_4, факт отримання від вказаної особи будівельних матеріалів, які в подальшому були передані ОСОБА_5, був відомий позивачу ще у 2003 році, тобто на момент розгляду справи в судах позивач достеменно знав про наявність вказаних обставин, однак не зазначив їх в обґрунтування поданого позову про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства «Моноліт» відхилити.

2.Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун