Ухвала суду № 45851941, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/47177/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року

у справі № 821/4561/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВВ»

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВВВ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року у справі № 821/4561/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 10.07.2013 року №0003271500.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «ВВВВ» з питань достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого в рахунок майбутніх нарахувань за квітень 2013 року, відповідачем складено акт від 19.06.2013 року №730/15-405/36719773, згідно з висновками якого не підтверджено відображене підприємством у декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року бюджетне відшкодування у сумі 90 917, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0003271500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 90 917, 00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 45 458, 50 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що при розрахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року, ним не враховано результати акта камеральної перевірки від 07.05.2013 року №473/15-306/36719773.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем дотримано вимоги, передбачені нормами Податкового кодексу України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 року у справі №821/4063/13-а, залишеною без змін ухвалю Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року, скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 року №0001871500 та № 0001881500.

Таким чином, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0001881500, прийняте на підставі акта камеральної перевірки від 07.05.2013 року №473/15-306/36719773, і яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 90 917, 00 грн. за березень 2013 року, в подальшому скасовано, доводи відповідача про заявлення товариством до відшкодування у квітні 2013 року суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, що непідтверджений відповідно до даного акта перевірки, є необґрунтованими.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного, слід вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року у справі № 821/4561/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук