Ухвала суду № 45851939, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/24009/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року

у справі № 813/253/13-а

за позовом Комунального підприємства «Червоноградводоканал»

до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Комунальне підприємство «Червоноградводоканал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0000602200 та № 0000612200.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08.06.2015 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Червоноградводоканал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ТзОВ «Агрогазсервіс», відповідачем складено акт перевірки від 10.12.2012 року № 1915/2200/001853, яким встановлено порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в ІІ кв. 2011 року на суму 38 282, 28 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 8 804, 92 грн. та ст. 22, п. 195, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 7 656, 46 грн., в тому числі за червень 2011 року 7 656, 46 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0000602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 8 804, 92 грн. та № 0000612200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 7 656, 46 грн. (основний платіж) та 1 грн. (штрафна санкція).

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.12.2010 року між КП «Червоноградводоканал» (покупець) та ТОВ «Агрогазсервіс» (продавець) було укладено договір поставки рідкого хлору.

Фактична поставка рідкого хлору підтверджується податковою та видатковою накладними, актом прийому-передачі.

Про находження товару до покупця свідчать і документи про його оприбуткування на складі підприємства. КП «Червоноградводоканал» повністю оплатило вартість отриманого товару платіжними дорученнями.

Перевезення товару від продавця з смт. Аули, Криничанського району, Дніпропетровської області до покупця в пункт розвантаження м. Червоноград здійснювалось автоперевізником ТОВ «Аульська хлоропереливна станція», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Якість поставлено позивачу рідкого хлору підтверджується паспортом ДСТУ 6718-93, в якому вказувалось: дата наповнення балонів з хлором, його заводський номер, об'єм, маса, особа, яка проводила наповнення балону.

Таким чином, на підставі наведених вище доказів, що були досліджені судами попередніх інстанцій та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, як свідчать обставини, придбані товари використані позивачем для ведення господарської діяльності.

Слід також зазначити і те, що суди попередніх інстанцій, оцінили докази та прийшли до правильного висновку, що стверджувані скаржником зауваження до заповнення видаткової накладної (не містить відомостей про особу представника постачальника та відмітки про отримання товару, осіб відповідальних за його отримання) та товарно-транспортної накладної (відсутні відомості щодо відповідальних за відвантаження/навантаження, відсутній підпис водія, особи, що прийняла товар), носить формальний характер, при тому, що наявність товарно-транспортної накладної законодавством не вимагається, від її наявності не залежать податкові наслідки господарської операції, безпосередньо не пов'язаної із перевезенням.

Вказані обставини не є безумовним свідченням не здійснення господарської операції, оскільки окремі недоліки в оформлені документів за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податків товарів/послуг, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Таким чином, безпідставними є висновки про безтоварність угоди, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення КП «Червоноградводоканал» податкового законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Відтак, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, оскільки останнім під час судового розгляду не доведено фактів допущення порушень вимог податкового законодавства позивачем.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року у справі № 813/253/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук