Ухвала суду № 45851431, 23.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2015 р. м. Київ К/800/17894/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року

у справі № 804/16664/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009»

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Продекспорт-2009») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продекспорт-2009» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 23.09.2014 року №2467/04-61-22-4/36573563.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2505590 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2014 року №0004522204, яким ТОВ «Продекспорт-2009» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3758385,00 грн. (2505590,00 грн. - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1252795,00 грн.)

Суд першої інстанції визнав не обґрунтованими такі висновки ДПІ, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Абзацом «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до вимог пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі, послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, 01.10.2012 року між ТОВ «Продекспорт-2009» (замовник) та Компанією «Bestgroup Partners Limited» (г. Никосія, Кіпр) (виконавець) укладено контракт про надання маркетингових послуг №3/10 (далі - контракт), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується надати замовнику маркетингові послуги, пов'язані з маркетинговими дослідженнями продукції, визначеної контрактом. Доповненням №1 до вищевказаного контракту передбачено, що дослідженню підлягає продукція - насіння гарбузове на територіях: Російської Федерації, Киргизької Республіки, Азербайджану, Республіки Казахстан, Грузії, Республіки Молдова.

Фактичне виконання умов зазначеного контракту підтверджується наявними в матеріалах справи звітами по маркетинговому дослідженню з результатами наданих послуг, актом приймання-передачі наданих послуг, тощо. Розрахунки між ТОВ «Продекспорт-2009» та Компанією «Bestgroup Partners Limited» за отримані послуги проводились грошовими коштами у безготівковій формі.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання ТОВ «Продекспорт-2009» придбаних послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Продекспорт-2009» реалізовувало продукцію на зовнішньому ринку, зокрема, до Киргизької Республіки, за контрактами №1 від 09.02.2013 року, №17-07/14 від 17.07.2014 року, укладених позивачем з ТОВ «First trade company» на придбання товару (сухарі, грінки, фісташки, арахіс, насіння соняшника, насіння гарбузове, чіпси, серветки, тощо), визначеного специфікаціями; на міжнародному ринку за контрактами від 29.05.2012 року №5, укладеного ТОВ «Продекспорт-2009» з ТОВ «Snack Distributions» (м. Алмати, Республіка Казахстан) на придбання товару (сухарі, грінки, фісташки, арахіс, насіння соняшника, насіння гарбузове, чіпси, серветки, тощо), визначеного специфікаціями, від 03.12.2013 року№03/12/13, укладеного позивачем з ТОВ «КАЗ СНЕК САУДА» (м. Алмати, Республіка Казахстан) на придбання товару (сухарі, грінки, фісташки, арахіс, насіння соняшника, насіння гарбузове, чіпси, серветки, тощо), визначеного специфікаціями, від 24.07.2014 року №17, укладеного ТОВ «Продекспорт-2009» з ТОВ «Leader Distribution» (м. Тбілісі, Грузія) на придбання товару, визначеного специфікаціями, від 23.07.2014 року №13, укладеного позивачем з ТОВ «Каинат Сервіс» (м. Тбілісі, Грузія) на придбання продовольчих товарів та товарів народного використання, визначеного специфікаціями, від 17.12.2013 року №17/12-13, укладеного ТОВ «Продекспорт-2009» з ТОВ «Снек-Груп» (м. Липецьк, Російська Федерація) на придбання товару (насіння соняшникове, насіння гарбузове тощо), що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями на товар.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем у 2012 році був укладений аналогічний контракту №3/10 від 01.10.2012 року контракт про надання маркетингових послуг.

З урахуванням сприятливих умов для здійснення експорту товару, що було виявлено за результатами проведення маркетингових досліджень, ТОВ «Продекспорт-2009» укладено контракти на поставку товару (зокрема, смажене гарбузове насіння) №17/12-13 з ТОВ «Снек-Груп» (Російська Федерація), №1 з ТОВ «First Trade Company» (Республіка Киргизстан), № 5 від 29.05.2012 року з ТОВ «Snack Distribution» (Республіка Казахстан), №17 від 24.07.2014 року з ТОВ «Leader Distribution» (Республіка Грузія), №03/12/13 з ТОВ «Каз Снек Сауда» (Республіка Киргизстан), №13 з ТОВ «Каінат Сервіс» (Республіка Азейрбаджан).

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та Компанією «Bestgroup Partners Limited».

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року підлягає скасуванню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року - скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун