Ухвала суду № 45851325, 15.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м. Київ К/800/11633/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року

у справі № 2а/0470/6742/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, та посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач в касаційній скарзі, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Альянс-СД» за лютий 2011 року, по взаємовідносинам з ПП «Гімалая» за вересень 2011 року відповідачем складено акт від 18.05.2012 року № 106/222-00383372, яким встановлено порушення: пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 137.10 ст. 137, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 3 913, 00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року; п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 547, 00 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 1 547, 00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 07.06.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000512220, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 934, 00 грн., у тому числі основний платіж - 1 547, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 387, 00 грн.; № 0000522220, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 3 913, 00 грн. за основним платежем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ПП «Гімалая» був укладений договір купівлі продажу, за наслідками виконання якого позивачем сформований податковий кредит в розмірі 1 547, 00 грн. та валові витрати в розмірі 7 733, 00 грн.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Гімалая» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме договором, рахунком-фактурою, платіжним дорученням, видатковою накладною, накладною на вантаж.

Підчас проведення перевірки податковим органом вказані первинні документи, також були дослідженні та відображені в акті перевірки, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлено, факт наявності згаданого товару у позивача та використання його у власній господарській діяльності не заперечується.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 року у справі № 2а/0470/6742/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук