Ухвала суду № 45851101, 24.06.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

24 червня 2015 року Справа № 26/5014/1845/2012

За скаргою Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” №1078 від 29.05.2015

Суб’єкт оскарження: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі

Про визнання недійсними постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника та зобов’язання зняти арешт коштів

В справі №26/5014/1845/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 34864995 грн 48 коп.

Суддя Масловський С.В.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув;

від відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України – представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

15.06.2015 Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 02.07.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791, який відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

У зв’язку з активною фазою проведення антитерористичної операції в Луганській області матеріали справи №26/5014/1845/2012, які необхідні для розгляду вказаної скарги, втрачені.

Ухвалою від 15.06.2015 господарським судом Луганської області з власної ініціативи відновлено втрачену справу №26/5014/1845/2012 в частині: ухвала про порушення провадження у справі від 24.07.2012; рішення господарського суду Луганської області від 17.09.2012; ухвала від 28.11.2012.

Крім того, Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” просило суд поновити строк оскарження постанов головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791, який відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.06.2015 призначено до розгляду в судовому засіданні 24.06.2015 клопотання Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про відновлення пропущеного строку для подання скарги №1078 від 29.05.2015.

Сторони та відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в судове засідання 24.06.2015 не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” про стягнення заборгованості за договорами поставки природного газу №5/1-ТЕ від 30.09.2011 та №5/2-БО від 30.09.2011 в сумі 34864995 грн 48 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.09.2012 позовні вимоги були задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 19864995 грн 48 коп., судовий збір в сумі 64380 грн 00 коп.; провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 15000000 грн 00 коп. припинено.

05.10.2012 господарським судом Луганської області було видано відповідний наказ від 01.10.2012 №26/5014/1845/2012.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.11.2012 було замінено сторону судового процесу позивача – Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” (вул.Т.Г.Шевченко, б.102, м.Луганськ, код 05451150) в особі філії Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (вул.О.Дундича, б.22, м.Лисичанськ Луганської області, код 20188299) на нового стягувача – Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул.Б.Хмельницького, б.6, м.Київ, код 20077720) у справі №26/5014/1845/2012.

15.06.2015 Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 02.07.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частин накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791, який відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

Дана скарга подана з пропущенням передбаченого ст.1212 Господарського процесуального кодексу України 10-денного строку на її подання.

Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” просило суд поновити строк оскарження постанов головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.07.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791, який відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”.

В обґрунтування вказаного клопотання Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” посилається на те, що державний виконавець Державної виконавчої служби України не направляв на адресу відповідача постанови про накладення арешту на кошти підприємства від 02.07.2014 та від 27.09.2014 та не повідомляв про арешт коштів будь-яким способом; що відповідачу про факт арешту рахунку зі спеціальним режимом використання стало відомо від представника АТ “Ощадбанк”, а в подальшому підтверджено листом №77/02-550/927 від 07.05.2015.

Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст.50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Приписами ст.53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У пп.9.7 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як вбачається з копій оскаржуваних постанов (а.с.9-13, 16-19), вони винесені 27.06.2014 та 27.09.2014, а не 02.07.2014 та 27.09.2014 як зазначило Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа”, що судом приймається до уваги.

Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” як сторона виконавчого провадження (боржник) мало право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, самим боржником до скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 27.06.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 додано копії листів відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №014№5.-ЗВП/9 від 02.07.2014 та №14-0-34-5219-5225/2.-9 від 27.09.2014, з яких вбачається, що боржник повідомлявся про накладення арешту.

Також суд зазначає, що оскільки відповідач здійснює свою господарську діяльність безперервно та має відкриті рахунки в установах банків, по яких здійснюються розрахункові операції, він повинен був знати про накладення арешту на рахунки ще в 2014 році, а не в 2015, як ним зазначено в скарзі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа” не надано доказів пропущення строку на оскарження постанов відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.06.2014 та від 27.09.2014 з поважних причин.

У зв’язку з викладеним, клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а скарга підлягає залишенню без розгляду

Керуючись ст.ст.86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відновленні строку для подання скарги Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №1078 від 29.05.2015.

2. Скаргу Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 27.06.2014 та від 27.09.2014 по зведеному виконавчому провадженню №13669093 в частин накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26035300306791, який відкритий у ТВБВ №10012/087 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”, залишити без розгляду.

Суддя С.В. Масловський