Рішення № 45838338, 02.03.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34696/14-ц

Провадження №2/761/1482/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення коштів за договором банківських вкладів, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (Відповідач, Банк, ПАТ «ВіЕйБі) про стягнення коштів за договорами банківських вкладів, в якому просила: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість 1) за строковим договором банківського вкладу № 413705/2012 у загальному розмірі 6 535,76 доларів США, що складається з суми неповернутого банківського вкладу - 5120,00 доларів США, суми несплачених відсотків - 563,76 доларів США, три проценти від простроченої суми за кожен день після закінчення строку договору - 852 долари США; 2) за строковим договором банківського вкладу № 650710/2013 у загальному розмірі 183 249,83 долари США, що складається з суми неповернутого банківського вкладу - 99 249,83 доларів США, три проценти від простроченої суми за кожен день після закінчення строку договору - 84 000 долари США.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 24.11.2014р. відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.02.2015р. (а.с.30).

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 03.02.2015р., розгляд справи було відкладено на 02.03.2015р. (а.с.35), про що сторони повідомлено шляхом направлення судових повісток.

02.03.2015р. через канцелярію суду, надійшла заява представника Позивача - ОСОБА_3 про зміну позовних вимог, в якій представник позивача просив: 1) стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за строковим договором банківського вкладу № 650710/2013 від 20.09.2013р. у розмірі 91 728,97 доларів США, оскільки частина коштів була повернута Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; 2) зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» по закінченню дії тимчасової адміністрації видати готівкою одноразовою операцією через касу належні ОСОБА_1 кошти за Договором банківського вкладу № 650710/2013 від 20.09.2013р. в розмірі 91 728,97 доларів США. Разом з тим, у вказаній заяві представник Позивача просив позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором депозитного вкладу № 413705/2012 від 03.09.2012р. залишити без розгляду, оскільки кошти за цим Договором були повернуті Банком.

Ухвалою суду від 02.03.2015р. заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь Позивачки заборгованості за строковим договором банківського вкладу № 413705/2012 від 03.09.2012р.- задоволено та позовну ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення коштів за договором банківських вкладів, - залишено без розгляду в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованості за строковим договором банківського вкладу № 413705/2012 від 03.09.2012р.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 02.03.2015р. обгрунтовує тим, що 20.09.2013 року між нею та Банком був укладений договір банківського вкладу «Англійський» № 650710/2013 в доларах США строком до 20.10.2014р. з виплатою процентів 10,75% річних. Згідно меморіального ордеру № 880149 від 20.09.2013р. Позивачка внесла на відповідний вкладний рахунок грошові кошти в сумі 100 000,00 доларів США. 05.09.2014р. між Позивачкою та Банком був укладений додатковий договір № 1 щодо відмови від автоматичної пролонгації. 10.10.2014р. представник Позивачки звернувся до відділення Банку з письмовою вимогою повернути вклад по закінченню строку в доларах США 21.10.2014р. з рахунка «Для виплат» НОМЕР_2. В подальшому Позивачка неодноразово зверталась з заявами до Банку про повернення коштів депозитного вкладу або їх перерахування на рахунок Позивачки в іншому банку, проте вказані вимоги були залишені Банком без відповіді та без задоволення.

В судове засідання представник Позивач не з'явився, надав суду заяву (а.с.40), в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зважаючи на зміни до позовних вимог, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.38), про причини неявки суд не повідомив, заперечень чи пояснень по суті позовних вимог не надав, доказів правомірності своїх дій щодо фактичного не повернення Позивачу його коштів на адресу суду не направив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 вересня 2013 року між ОСОБА_1 (Вкладник, Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») було укладено договір банківського вкладу «Англійський «Статусний» Здорова надбавка» «Тринадцяти місячний» № 650710/2013 (в доларах США) (а.с.7), предметом якого було розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Англійський «Статусний» Здорова надбавка» в доларах США на строк 13 місяців, з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів.

Відповідно до п.1.1., 1.3., 1.5. для обліку вкладу Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок НОМЕР_1, код банку 380537. Сума початкового вкладу 100 000,00 доларів США з виплатою процентів нарахованих на вклад за ставкою в розмірі 10,75% річних.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» НОМЕР_2, код банку 380537, на який Банк перераховує нараховані проценти за збереження вкладу та може бути перерахований Вклад по закінченні строку його дії. Нараховані проценти за збереження вкладу з капіталізаціє процентів Банк перераховує на Рахунок.

Згідно п.1.7. Договору дата вимогу вкладником вкладу - 20 жовтня 2014 року.

На виконання умов Договору № 650710/2013 від 20.09.2013р. Позивач внесла на депозитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти на зальну суму 100 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 880149 від 20.09.2013р. (а.с.9)

05 вересня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додатковий договір № 1 до Договору банківського вкладу «Англійський» (у доларах США) № 650710/2013 від 20.09.2013р. за умовами якого сторони погодили у тексті Договору, а також в усіх додаткових договорах/угодах до нього, вважати такими, що призупинили свою дію, всі умови щодо можливості автоматичної пролонгації Вкладу. В зв'язку з чим, перша дата вимоги Вкладу, вирахувана відповідно д умов Договору, є останнім днем розміщення вкладу, і при її настанні до відносин Сторін застосовуються відповідні положення Договору. Інші умови Договору, не змінені Додатковим договором, залишаються незмінними і Сторони підтверджують свої зобов'язання за ними (а.с.10).

До закінчення строку вкладу, представник Позивач 10 жовтня 2014 року направив на адресу Відповідача заяву, в якій просив виплатити вклад та нараховані за ним проценти по Договору № 650710/2013 у валюті вкладу - доларах США 21.10.2014р у відділенні № 171 (а.с.11).

Водночас, 13.10.2014р. Позивачем засобами поштового зв'язку на адресу Відповідача була направлена Заява про видачу коштів та закриття депозитних рахунків, зокрема, Позивачка просила виплатити вклад та нараховані за ним проценти по Договору № 650710/2013 у валюті вкладу - доларах США 21.10.2014р у відділенні № 171 (а.с.12). Вказана заява була отримана Відповідачем 17.10.2014р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Проте, ані в день закінчення вкладу - 20.10.2014р., ані 21.10.2014р. Відповідач не повернув Позивачу належні йому до виплати кошти, а саме суму вкладу та суму нарахованих процентів відповідно до умов договору № 650710/2013 від 20.09.2013р., що підтверджується випискою по особовим рахункам з 03.11.2014р. по 13.11.204р. (а.с.24-27).

В подальшому Позивачка неодноразово зверталась до Відповідача з вимогами про виплату їй коштів депозитного вкладу та відповідних відсотків (а.с.14-14а,17), проте вказані вимоги були залишені Відповідачем без уваги та без задоволення.

Згідно виписки по особовим рахункам з 01.11.2014р по 19.11.2014р на рахунку Позивачки НОМЕР_2 станом на 18.11.2014р. обліковуються грошові кошти в сумі 99 249,83 долари США, які не були повернуті Відповідачем у визначений Договором банківського вкладу № 650710/2013 від 20.09.2013р. строк (а.с.42-46).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне Акціонерне Товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»), код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27 т, м. Київ, 04119, Україна.

Позивачка зазначила, що у зв'язку з запровадженням в ПАТ «ВіЕйБі Банк» тимчасової адміністрації, Фондом гарантування вкладів їй в рахунок повернення коштів за договором № 650710/2013 від 20.09.2013р. було виплачено 112 926,92 грн., що в еквіваленті по курсу Національного Банку України станом на 20.11.2014р. становить 7 455,86 доларів США, а тому з урахуванням вказаної виплати, заборгованість Відповідача по поверненню суми банківського вкладу станом на день розгляду справи становить 91 728,97 доларів США.

Доказів зворотного Відповідачем не надано та в судовому засіданні не здобуто

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

При цьому, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до положень ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Отже, з наведених норм Закону вбачається, що вкладник за договором банківського вкладу, в силу ст.ст.1060, 1061 ЦК України, вправі вимагати від банку повернення здійсненого вкладу разом з нарахованими процентами в будь-який момент, а банк, отримавши відповідну вимогу, повинен видати вклад у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Судом встановлено, що на день розгляду справи, Відповідач не виконав вимоги Позивача щодо повного повернення суми вкладу відповідно до умов Договору № 650710/2013 від 20.09.2013р. в результаті чого загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 91 728,97 доларів США, що станом на день ухвалення рішення за курсом, встановленим Національним Банком України (1 долар США = 26,8581 грн.) становить 2 463 665,85 грн., а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача неповернутої суми банківського вкладу на користь Позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, щодо вимог про зобов'язання Відповідача по закінченню дії тимчасової адміністрації видати готівкою одноразовою операцією через касу належні Позивачці кошти за Договором банківського вкладу № 650710/2013 від 20.09.2013р. у розмірі 91 728,97 доларів США, суд вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. За рішенням виконавчої дирекції Фонду цей строк може бути продовжений до 30 днів.

План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів: 1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом (Розділ VIII Закону); 2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку; 3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією (ст.40); 4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку (ст. 42); 5) продаж неплатоспроможного банку інвестору (ст. 41).

Водночас, за ч. 2 ст. 44 Закону Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3-4 ст. 44 Закону Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5 ст. 45).

Заходи, які здійснює уповноважена особа Фонду з ліквідації банку щодо підготовки задоволення вимог кредиторів визначені ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За ч. 6, 8 вказаної статті уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів врегульовані ст. 52 вказаного Закону.

Таким чином, вимоги Позивачки щодо видачі готівкою одноразовою операцією через касу банку належні їй грошові кошти в сумі 91 728,97 доларів США по закінченню дії тимчасової адміністрації не підлягають задоволенню, оскільки час та порядок повернення зазначених коштів врегульований положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому вимоги по встановленню відмінного від визначеного цим Законом способу та порядку повернення вкладникам банку коштів, є такими, що суперечать положенням чинного законодавства.

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 650710/2013 від 20.09.2013р. в сумі 91 728,97 доларів США.

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору розмірі 3 654,00 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України з урахуванням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-229, 294, 296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення коштів за договором банківських вкладів - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором банківського вкладу «Англійський «Статусний» Здорова надбавка» «Тринадцяти місячний» № 650710/2013 від 20 вересня 2013 року в загальній сумі 91 728,97 доларів США.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі) на користь держави судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: