Ухвала суду № 45837837, 26.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/12079/15-ц

Провадження № 2/760/5327/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, спору на стороні позивача: Опікунська рада Солом'янського району м. Києва, про вселення, встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні майном,

в с т а н о в и в:

24.06.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, спору на стороні позивача: Опікунська рада Солом'янського району м. Києва, в якому просила вселити позивача з сином у квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1; виселити та заборонити проживати ОСОБА_3 (1983 року народження), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2; встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 119, 120 ЦПК, зокрема, щодо зазначення відповідача, змісту позовних вимог; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, сплати судового збору, подання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не відповідає змісту позовних вимог.

Заявляючи вимогу про виселення ОСОБА_3, позивач не зазначила його відповідачем, не вказала всі відомі засоби зв'язку, не обґрунтувала правові підстави для виселення ОСОБА_3, не зазначила докази на підтвердження цих обставин, не надала копію позовної заяви та доданих до неї документів для ОСОБА_3.

Заявляючи вимогу про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, позивач не обґрунтувала цю вимогу, зокрема, не зазначила який порядок користування цією квартирою вона вважає за доцільне встановити, яку кімнату належить виділити їй із сином, а яку відповідачу, які приміщення залишити у спільному користуванні.

Крім того, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Позивач додав до позовної заяви квитанцію № 0.0.399299480.1 від 18.06.2015 про сплату судового збору в розмірі 243,60 грн. Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» це є оплатою за подання позовної заяви немайнового характеру.

Однак, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснив, що «якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою)…» (пункт 13).

Позивач подав цивільний позов, в якому об'єднав чотири самостійні вимоги немайнового характеру, однак оплатив судовий збір лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 730,80 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та квитанції про сплату судового збору у розмірі 730,80 грн.

Керуючись статтями 119, 120, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, спору на стороні позивача: Опікунська рада Солом'янського району м. Києва, про вселення, встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні майном - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко