Рішення № 45837053, 09.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1474/15-ц

Провадження №2/761/2776/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію, -

встановив:

У січні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію.

Позивач зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 вдалась до відвертих дій з поширення завідомо неправдивих відомостей та ганьбою його честі та гідності.

А саме на початку вересня 2014 року якимсь чином відповідачка змогла переконати робітників ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та розірвати договір між позивачем з ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ» та укласти його на своє ім'я.

Позивач дізнавшись про такі дії відповідача 04.09.2014 року приблизно в 22. 00 год. зайшов в АДРЕСА_1 та запевнив громадянку ОСОБА_2, що її дії є порушенням закону. При цьому попередив її, що подасть заяву до міліції і вона буде відповідати згідно чинного законодавства за свої протиправні дії. В позовній заяві позивач зазначив, що його розмову з відповідачкою, яка тривала близько 30 секунд ніхто на чув. Так як батько відпочивав у дальній кімнаті та не міг слухати їх розмову.

Через кілька днів позивач дізнався, що громадянка ОСОБА_2 написала заяву № Е033604 до міліції, в якій зазначила, що начебто він погрожував їй фізичною розправою та застосував силу. Позивач вважає, що ця заява та ствердження в ній є відвертим наклепом та ганьбою його честі та гідності. Оскільки він таких дій відносно відповідачки не робив, а тільки в розмові попередив її про наслідки протиправних дій, яка вона вчинила щодо нього.

Просив суд дати оцінку діям громадянки ОСОБА_2 згідно ст. 125 КК України «Наклеп». Зобов'язати відповідача публічно вибачитись перед позивачем та спростувати свої неправдиві твердження. Стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., які він збирається витратити на благодійність. Зобов'язати відповідача оплатити всі судові витрати.

В судовому засіданні 09 червня 2015 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив суд: 1.Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 вибачитись переді позивачем та спростувати свої неправдиві ствердження про погрожування позивачем вбивством відповідачки ОСОБА_2 та нанесення їй тілесних ушкоджень. Та про спростування інформації наданої відповідачкою до міліції про викрадення в неї позивачем її речей, в письмовій формі з направленням на домашню адресу позивача: АДРЕСА_1 заказаного листа з повідомленням про отримання. 2.Стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., які позивач збирається витратити на благодійність. 3.Зобов'язати відповідача оплатити всі судові витрати.

В судове засідання з'явився позивач, відповідач повторно не з'явився.

У судовому засіданні позивач підтримав викладені у позовній заяві вимоги із зазначених у позовній заяві підстав. Додатково позивач пояснив суду, що з дня свого народження мешкав за адресою в АДРЕСА_1, яка належала його матері ОСОБА_3.

Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Окрім позивача в цій квартирі мешкали його сестра ОСОБА_4 1969 р.н. та його батько ОСОБА_5 1939 р.н.

Після смерті матері ця квартира була успадкована позивачем, сестрою та батьком в рівних долях.

На початку 2014 року відповідачка ОСОБА_2 1966 р.н., приїхала разом із своїм сином ОСОБА_6 із Криму та з дозволу батька проживала в нашій квартирі.

Відповідачка познайомившись з батьком, позивача, якому 75 років та дізнавшись, що в нього є 1/3 трикімнатної квартири в м. Києві, де на той час він мешкав один, а також про значні матеріальні накопичення в розмірі близько 300 тис. грн., які батьки нажили за довгі роки сімейного життя, громадянка ОСОБА_2 почала проводити відверті шахрайські дії. Користуючись похилим віком батька, його пригніченим станом після смерті матері та його недосконалим знанням законів вона вмовила батька віддати їй всі кошти, а саме 324000 грн., для придбання квартири для свого сина ОСОБА_6, мотивуючи це тим, що вона вже є його громадянською дружиною після кількох місяців знайомства. Після цього відповідачка ОСОБА_2 почала відвертий зухвалий захват сімейної квартири за адресою АДРЕСА_1. Надалі відповідачка з батьком позивача таємно одружились 01.08.2014 року. Користуючись відсутністю позивача та його сестри відповідачка почала зухвало проникати до помешкання, знищувати речі родини і запевняти, що вона є новою хазяйкою. При цьому вона почала робити відвертий психологічний тиск на батька, розповідаючи, які в нього погані діти, що вони лише хочуть його смерті аби загарбати квартиру.

04.09.2014 року приблизно в 22.00 год. позивач зайшов до себе до дому по АДРЕСА_1, при цьому запевнив відповідачку ОСОБА_2, яка знаходилась в вищезазначеній квартирі, що за її вищезазначені протиправні дії вона буде відповідати по закону. Та попередив її, що подасть заяву до міліції та вона буде відповідати згідно чинного законодавства. В цей час батько позивача відпочивав у дальній кімнаті та не міг слухати їх розмову. Через кілька днів після розмови позивач, дізнався, що відповідачка ОСОБА_2 написала на нього заяву до міліції за номером Е033604 зазначивши в ній, що начебто позивач 04.09.2014 року в себе в дома по АДРЕСА_1 погрожував їй фізичною розправою та застосував силу. Тому вважає заяву відповідачки до міліції відвертим наклепом та ганьбою його честі та гідності. З однією метою очорнити його ім'я.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з'являлась. Письмових заперечень на позовну заяву не надавала.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали перевірки Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по заяві відповідачки ОСОБА_2 до позивача ОСОБА_1, та матеріали перевірки Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по заяві позивача ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2, про притягнення її до відповідальності вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2, посилалась на те, що відповідачка на нього написала заяву до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві за номером Е033604 зазначивши в ній, що начебто позивач 04.09.2014 року в себе в дома по АДРЕСА_1 погрожував їй фізичною розправою та застосував силу. Що і спонукало позивача звернуться до суду з цим позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей, відповідачкою ОСОБА_2 що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України та роз'яснень у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року „ Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності) негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі,загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як встановлено судом позивач в свою чергу звернувся з заявою до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві з приводу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_2І, що ганьблять честь, гідність.

З направлених до суду матеріалів перевірки ЖЄО № 7287/819 від 16.02.2015 року за зверненням позивача ОСОБА_1, встановлено що дільничним інспектором 2-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції ОСОБА_7 проведена перевірка по заяві ОСОБА_2 та в висновку цієї перевірки від 21.02.2015 року встановлено наступне.

16.02.2015 року до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, надійшла заява від ОСОБА_2, з приводу того, що з 01.05.2014 року і по теперішній час гр. ОСОБА_1, погрожує фізичною розправою та постійно ображає і принижує. Як повідомила заявниця, що після того, як вона вийшла заміж за гр. ОСОБА_5, (батько позивача) то з тих пір у неї почалися непорозуміння з його сином ОСОБА_1, який виражає до неї незадоволення та ображає. Звинувачує її у тому, що вона придбала квартиру за кошти які належали його сім'ї, та претендує на дану квартиру. На даний час вказаний громадянин постійно погрожує їй фізичною розправою, а також і її сину ОСОБА_8, який на даний час проживає у її квартирі АДРЕСА_2.

Так 16.02.2015 року ОСОБА_1 зателефонував до неї та почав словесно ображати і виказувати погрози їй та її сину, говорив, що приїде до квартири, в якій мешкає її син та викине його з помешкання, а дану квартиру забере собі. Хвилюючись за життя та здоров'я своє та сина, вона вирішила звернутись до ОВС, щоб розібратись в даній ситуації.

Опитаний ОСОБА_1, повідомив, що після того як ОСОБА_2, познайомилася з його батьком, то з того часу з даною громадянкою виникають конфліктні ситуації. Остання всіляко сварить його з батьком. В травні 2014 року дана громадянка вмовила його батька надати їй кошти в сумі близько триста тисяч гривень, які належали його батьку та покійній матері, та за які вона придбала собі квартиру АДРЕСА_2. В результаті чого їх стосунки з батьком та з даною громадянкою ще більше погіршились. Крім того зауважив, що дана громадянка постійно зводить відносно нього наклепи в зв'язку з чим він звернувся з позовною заявою до суду, за поширення завідомо неправдивих відомостей. Як даній громадянці так і її сину він фізичною розправою не погрожував. Навпаки це син даної громадянки пише йому СМС-повідомлення з образливим змістом.

В даній ситуації він хоче розібратися законним шляхом в судовому порядку.

В резолютивній частині висновку дільничний інспектор 2-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_7 зазначив, що перевірку по матеріалу ЄО № 7287/819 від 16.02.2015 року, - закінчено. Підстав для введення до ЄРДР (єдиний реєстр досудових розслідувань), - не має.

За змістом положень ст.ст. 275, 277 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права, у тому числі права на спростування інформації, поширеної у відповідному документі.

Згідно із п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права.

У п.15 Пленумом визначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Виходячи із положень ст. ст. 5, 14 Закону України "Про інформацію" поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації, у тому числі, припускається що інформація може мати вірогідний характер.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, із оспореної позивачем інформації вирази, які його особисто стосуються.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, посилається на недостовірність інформації зазначеної відповідачкою в її заяві за номером Е033604 до міліції проти нього. Де було зазначено, що начебто позивач погрожував їй фізичною розправою та застосував силу.

Про поширення такої інформації відповідачкою відносно позивача є її заява, яка знаходиться в досліджених судом матеріалах перевірки ЄО № 22891 від 26.06.2014 року Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по заяві відповідачки ОСОБА_2, до позивача ОСОБА_1,

Які були розглянуті оперуповноваженим ВМ (Теремки) Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенантом міліції ОСОБА_9

З висновку від 17.07.2014 року слідує, що 26.06.2014 року до Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві надійшло звернення громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, прож. АДРЕСА_1, про те що 20.06.2014 року близько 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1, 1982 р.н., висказував погрози на адресу заявниці через те, що вона придбала квартиру за кошти його батька.

Зі сторонами конфлікту була проведена профілактична робота щодо недопущення вчинення протиправних дій. Жоден з учасників конфлікту тілесних ушкоджень не отримав. Свого підтвердження погрози не мали.

Враховуючи вище викладене, та те що в даній події відсутні ознаки кримінального правопорушення:

В резолютивній частині висновку оперуповноваженим ВМ (Теремки) Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенантом міліції ОСОБА_9, зазначив що перевірку по матеріалу ЄО № 22891 від 26.06.2014 року, - закінченою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід вказати при вирішенні даної справи, що вищевказані відомості зазначені відповідачкою у її заяві, яка знаходиться в матеріалам перевірки ЄО № 22891 від 26.06.2014 року є такими, що не відповідають дійсності та порочать репутацію позивача.

Тому, що стосується визнання поширенням завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача та зобов'язання їх спростувати у зазначений в позовних вимогах спосіб позовні вимоги підлягають задоволенню.

В той же час позивачем не надано доказів на підтвердження завдання душевного болю та психічних страждань, а також відсутності життєвого спокою.

А згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене та на підставі ст. ст. 275, 277 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про інформацію», та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 50, 57, 58, 60, 63, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь, гідність, ділову репутацію - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: АДРЕСА_2, вибачитись, в письмовій формі рекомендованим листом, перед ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, направити за його адресою проживання: АДРЕСА_3, шляхом спростування поширених завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_2 в її заяві за номером Е033604 до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві за від 05.09.2014 року про те що, ОСОБА_1 03.09.2014 року о 22 годині 00 хвилин в квартирі АДРЕСА_1 погрожував фізичною розправою їй ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та її сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживає за адресою: АДРЕСА_3, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) грн., 08 коп.

У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 (тисячу гривень 00 копійок) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.