Ухвала суду № 45836808, 26.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/10559/15-ц

Провадження № 2/760/4830/15

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 червня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про захист прав споживача і стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

29.05.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит», в якому просить стягнути з відповідача на її користь 47 716,72 доларів США та 34 866,22 грн. за договорами про банківський вклад (депозит).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана судді 02.06.2015.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.06.2015 зазначена позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам частини п'ятої статті 119 ЦПК.

Зокрема, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Позивач не сплатив судовий збір, оскільки вважає себе звільненим від його сплати на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживач, та на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як особа, якій завдано збитків внаслідок неповернення грошових внесків, залучених до банку.

Однак, висновок позивача про те, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», є неправильним.

У преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ЦК, зокрема, розділами про зобов'язання і банківський вклад.

Відповідно, Закон України «Про захист прав споживачів», що регулює відносини, які випливають із договорів купівлі-продажу (виконання робіт, надання послуг) та спрямовані на задоволення виключно особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, не може поширюватися на правовідносини, що випливають із договору банківського вкладу. Після укладення цього договору між сторонами виникають зобов'язальні правовідносини, тому до спорів щодо виконання вказаного договору цей закон не може застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі надання депозитів.

Отже, враховуючи те, що предметом цього спору є не якість банківських послуг, а права і обов'язки сторін згідно з умовами договору банківського вкладу (депозиту), сфера дії Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини.

Також позивач не може бути звільнений від судового збору на підставі пункту 17 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.

Як вже зазначалося вище, предметом цього спору є виконання договору банківського вкладу, що врегульовано положеннями цивільного законодавства про зобов'язальне право. Тоді, як відшкодування збитків є мірою цивільно-правової відповідальності, і ця вимога може бути пред'явлена лише за наявності умов застосування відповідальності у цивільному праві, зокрема, щодо наявності складу цивільного правопорушення.

Отже, позивачеві належить сплатити судовий збір. Оскільки позивач заявляє вимоги майнового характеру, то його розмір визначається відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», тобто 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвалою від 04.06.2015 про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано усунути недоліки шляхом подання належного доказу сплати судового збору.

Строк для усунення недоліків був встановлений у п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав вищезазначену ухвалу 12.06.2015. Отже строк для усунення недоліків закінчився 17.06.2015. Станом на день постановлення цієї ухвали позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Частина друга статті 121 ЦПК передбачає «якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві».

Таким чином, позовну заяву належить визнати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про захист прав споживача і стягнення грошових коштів вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. В. Шевченко