Рішення № 45836704, 17.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16253/14-ц

Провадження № 2-1169/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.

з участю секретаря - Пономарьова М.О., Кучері Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, з врахуванням уточненої позовної заяви від 23.03.2015 року просить стягнути на свою користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статут» 49 500,00 грн. в якості суми страхового відшкодування, з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 49 198,03 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., витрати на оплату евакуатора в сумі 240,00 грн., 650,00 грн. витрати за підготовку висновку з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, покласти солідарно на відповідачів витрати за надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 1095,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2013 року по проспекту Повітрофлотському в м. Києві з вини відповідача ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Hyundai IX35», д.н.з. НОМЕР_5, яким керував відповідач, та автомобіля «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням позивача.

Відповідно до постанови Соломянського районного суду м. Києва від 13 січня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та піддано адміністративному штрафу у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 340,00 грн. на користь держави.

Внаслідок ДТП автомобілю «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, що належить позивачу на праві власності, завдано технічні пошкодження. Відповідно до висновку №308/14 автотехнічної експертизи складеного 20 травня 2014 року судовим експертом -автотоварознавцем ОСОБА_3 Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 87451,66 грн..

На момент ДТП цивільна відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус» відповідно до Полісу №АС/7315646 від 07.10.2013 року зі строком дії з 08.10.2013 до 07.10.2014 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн.

В наслідок ДТП позивач був змушений викликати евакуатор для перевезення пошкодженого транспортного засобу до місця його стоянки, у зв'язку з чим позивач витратив 240,00 грн., що підтверджується квитанцією №000002 від 10.12.2013 року.

Також, для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивач уклав договір з судовим експертом - авто товарознавцем ОСОБА_3 і за виконану роботу сплатив останньому 650,00 грн., що підтверджується квитанцією №3066430 від 12.05.2014 року.

23.10.2014 року Солом'янським районним судом м. Києва було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення судової авто товарознавчої експертизи.

23.01.2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за наслідками проведення авто товарознавчої експертизи складено висновок №15843/14-54, відповідно до висновків якої вартість відновлювального ремонту «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, синього кольору, номер кузова НОМЕР_4, на час проведення дослідження, складає 93731,32 грн..

11.12.2013 року ОСОБА_2 звертався до ПрАТ СК «Статус» з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди..

Крім того, позивач вказує, що протиправними діями відповідача, які полягали у пошкодженні його майна, йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач посилається на те, що пошкодження, завдані його автомобілю з вини відповідача, фактично унеможливили його використання, що в свою чергу призвело змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також вимагало від позивача витрачати власний час та зусилля для відновлення попереднього стану, зокрема зміну звичайного ритму життя, що призводить до стресів. Крім того у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_4, яка постійно потребує нагляду лікарів і за відсутності транспортного засобу позивач разом із дружиною переживають постійні незручності, які в свою чергу викликають моральні страждання, що призводить до погіршення сімейних відносин та відносин з іншими членами родини.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2015 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому 17.06.2015 року засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» в судове засідання 17.06.2015 року свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності.

Таким чином, суд, заслухавши думку позивача, враховуючи думку відповідача, вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» на підставі наявних у справі доказів, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому розгляді, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Судом встановлено, що 10.12.2013 року по проспекту Повітрофлотському в м. Києві з вини відповідача ОСОБА_2 відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Hyundai IX35», д.н.з. НОМЕР_5, яким керував відповідач, та автомобіля «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням позивача.

Відповідно до постанови Соломянського районного суду м. Києва від 13 січня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та піддано адміністративному штрафу у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 340,00 грн. на користь держави (а.с. 6).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Пунктом 7 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином враховуючи наведене, суд вважає вину відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.12.2013 року встановлено, крім того дана обставина визнана сторонами, а тому в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду виданої інспектором СОМДТП Солом'янського ВДАІ РУ ГУМВС України в м. Києві, внаслідок ДТП автомобілем «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, отримано наступні пошкодження: капот, передній бампер, передні крила, лобове скло, решітка радіатора, витік технічної рідини (а.с. 7).

Внаслідок ДТП автомобілю «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, що належить позивачу на праві власності, завдано технічні пошкодження.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивач уклав договір з судовим експертом - авто товарознавцем ОСОБА_3 і за виконану роботу сплатив останньому 650,00 грн., що підтверджується квитанцією №3066430 від 12.05.2014 року (а.с. 39).

Відповідно до висновку №308/14 автотехнічної експертизи складеного 20 травня 2014 року судовим експертом -автотоварознавцем ОСОБА_3 Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 87 451,66 грн. (а.с. 8-32).

В наслідок ДТП позивач був змушений викликати евакуатор для перевезення пошкодженого транспортного засобу до місця його стоянки, у зв'язку з чим позивач витратив 240,00 грн., що підтверджується квитанцією №000002 від 10.12.2013 року (а.с. 40).

11.12.2013 року ОСОБА_2 звертався до ПрАТ СК «Статус» з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 76).

23.10.2014 року Солом'янським районним судом м. Києва було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення судової авто товарознавчої експертизи.

23.01.2015 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за наслідками проведення авто товарознавчої експертизи складено висновок №15843/14-54, відповідно до висновків якої вартість відновлювального ремонту «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, синього кольору, номер кузова НОМЕР_4, на час проведення дослідження, складає 93731,32 грн. (а.с.103-123).

Заперечуючи проти вимог позивача, відповідачем ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження того, що внаслідок ДТП автомобілю «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, синього кольору, номер кузова НОМЕР_4, завдано матеріальну шкоду в розмірі меншому ніж вказано в висновку №15843/14-54.

У відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а в силу ч. 1 цієї ж статті, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та встановлених обставин, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження автомобіля «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, синього кольору, номер кузова НОМЕР_4, на час проведення дослідження, вартість відновлювального ремонту складає 93 731,32 грн. (а.с.103-123).

Судом також встановлено, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус» відповідно до Полісу №АС/7315646 від 07.10.2013 року зі строком дії з 08.10.2013 до 07.10.2014 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн. (а.с. 66).

Таким чином згідно полісу АС/7315646 цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус» у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

30.05.2014 року адвокатське об'єднання «Розумні правові рішення» в інтересах позивача зверталося до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» з адвокатським запитом про дорожньо-транспортну пригоду з метою отримання копій документів, що підтверджують наявність чинного полісу цивільно-правової відповідальності транспортного засобу «Hyundai IX35», д.н.з. НОМЕР_5 власником якого є ОСОБА_2 на час ДТП та копію повідомлення про настання ДТП, однак запит повернувся за спливом терміну зберігання, що змусило позивача звернутися до суду.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода від 10.12.2013 року за участю автомобіля «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, сталася з вини відповідача внаслідок його протиправних дій, в результаті чого позивачу як власнику вказаного автомобіля завдано матеріальну шкоду у розмірі 93 731,32 грн., суд виходячи з положень ст. 1194 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статут» на користь позивача ОСОБА_1 49 500,00 грн. в якості суми страхового відшкодування, а також з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 44 231,32 грн.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступного.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені ст. 23 ЦК України. Згідно положень вказаної статті, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Судом встановлено, що неправомірні, винні дій відповідача, які полягали у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження автомобіля «Citroen Xsara Picasso», д.н.з. НОМЕР_3, призвели до змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, оскільки останній позбавлений можливості експлуатувати транспортний засіб, крім того внаслідок вказаних дії відповідача позивач був змушений витрачати свій час та докладати додаткові зусилля пов'язані із виплатою страхового відшкодування та відстоювання своїх прав у суді. Пошкодження, завдані його автомобілю з вини відповідача, фактично унеможливили його використання, що в свою чергу призвело змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також вимагало від позивача витрачати власний час та зусилля для відновлення попереднього стану, зокрема зміну звичайного ритму життя, що призводить до стресів. Крім того у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_4, яка постійно потребує нагляду лікарів і за відсутності транспортного засобу позивач разом із дружиною переживають постійні незручності, які в свою чергу викликають моральні страждання, що призводить до погіршення сімейних відносин та відносин з іншими членами родини.

Таким чином суд знаходить обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, та згідно вимог ст. 1167 ЦК України вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, тривалість порушення та його наслідки, ступінь вини відповідача, та вважає, що характеру та обсягу моральних переживань позивача, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, у відповідності до вимог розумності і справедливості відповідає розмір моральної шкоди у грошовому еквіваленті 2000,00 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 79 ЦПК України до складу судових витрат включаються витрати на правову допомогу.

Як вбачається із зсісту ст.. 30 Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4.2. договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 29 травня 2014 року (а.с. 47), позивач сплатив в якості гонорара на користь адвокатського об'єднання «Розумні правові рішення» 5000,00 грн. які позивач перерахував відповідно до квитанції №1125 від 24 липня 2014 року (а.с. 41).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача,з відповідачів на його користь відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статут» витрати за надання правової допомоги в сумі 2500,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 547,72 грн., та з ОСОБА_2 витрати на оплату евакуатора в сумі 240,00 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 2 500,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 485,71 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 6, 10-11, 56-58, 60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус»» на користь ОСОБА_1 49 500,00 грн. в якості суми страхового відшкодування, витрати за надання правової допомоги в сумі 2500,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 547,72 грн., а всього - 52547 грн. 72 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 44 231,32 грн., моральну шкоду в сумі 2 000,00 грн., витрати на оплату евакуатора в сумі 240,00 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 2500,00 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 485,71 грн., а всього - 49457 грн. 03 коп..

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: