Рішення № 45831466, 23.06.2015, Оболонський районний суд міста Києва

23.06.2015 Справа № 756/2664/15-ц

Номер справи 756/2664/15-ц

Номер провадження 2/756/2405/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді - Яценко Н.О.

при секретарі - Самойленко І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2015 року позивач через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову вказує, що 23.02.2000 року було зареєстровано шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3.

18.02.2014 року Оболонський районний суд задовольнив позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. На протязі року відповідач сплачує аліменти в розмірі 815, 90 грн. за місяць. Тільки один раз за період розірвання шлюбу додатково відповідач виділив 230 грн. на ліки дитині під час хвороби. Позивач вказує, що вона працює викладачем в художній школі та її заробітної плати не вистачає на оплату комунальних платежів та на утримання дитини. Всі кошти, які були накопиченні за час подружнього життя, відповідач забрав собі.

На підставі викладеного та враховуючи уточнення позовних вимог поданих 03.06.2015 року позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 шляхом нарахування з його місця працевлаштування у розмірі ? частини всіх його доході, але не менше 2500 грн. щомісячно, починаючи з моменту звільнення ОСОБА_2 з ТОВ «Компанія Профікс» , шляхом здійснення безготівкового грошового переказу на рахунок одержувача ОСОБА_1 Приват Банк Номер рахунку НОМЕР_3 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 НОМЕР_4 і до повноліття.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням уточнень, з обставин викладених в позові та просила суд позов задовольнити. При цьому представник позивача пояснювала, що вона не оспорює те, що відповідач сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 820 грн., проте сторони не дійшли згоди стосовно розміру аліментів, відповідач вказану суму визначив самостійно, а тому зазначила, що якщо він не працює, то не заперечуватиме проти стягнення в твердій грошовій сумі, а якщо має заробіток, то вважає, що аліменти слід стягувати у розмірі ? частини всіх його доході, але не менше 2500 грн. щомісячно, вважає, що ця сума є ? частиною його заробітку.

Відповідач в судові засідання не з'являвся про розгляд справи судом повідомлявся належним чином , надав до суду заперечення в яких зазначив, що він заперечує проти позову, оскільки він виконував, виконує та буде виконувати свій обов'язок по утриманню сина. Зазначив, що позивач, жодного разу не пред'являла до нього претензій щодо виконання ним цього обов'язку. Крім того, вони з позивачем , виходячи з можливостей кожного з них, досягли домовленості, що він буде брати участь у утриманні дитини в грошовій формі у розмірі 820 грн. шляхом перерахування коштів на банківську картку позивача до 20 числа поточного місяця. Крім того, він перераховує кошти на потреби сина на банківську картку сина. Фактично за місяць сплачує близько 1200 грн. Враховуючи вище зазначене відповідач просив відмовити в задоволенні позову. При цьому в своїх запереченнях посилався на те, що суд безпідставно відкладає судові засідання та витребовує докази, оскільки він в добровільному порядку виконує свій батьківській обов*язок. Просив проводити розгляд справи без його участі на підставі наданих суду доказів. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази , суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного .

23.02.2000 року сторони зареєстрували шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києві від 18.02.2014 року шлюб між подружжям розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір*ю, а батько надає матеріальну допомогу на її утримання , що не оспорювалося в судовому засіданні представником позивача, та відповідачем надані квитанції про перерахування позивачу коштів за останній період в сумі 820 грн. Проте, як пояснювала представник позивача вказаних коштів не достатньо для утримання сина.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов*язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов*язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Частиною 1 статті 189 цього кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч.2 ст.182 СК.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом . Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний , мінливий дохід, частину доходу, одержує в натурі, а також за наявності інших обставин , що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати : стан здоров*я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні сторони не дійшли згоди стосовно розміру аліментів, відповідачем не надано суду доказів виходячи з чого він визначив суму на утримання дитини, як і не надано доказів на підтвердження того, що він має сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі, чи-то в частці від заробітку. Судом витребовувалася довідка у відповідача з місця його роботи (у разі якщо він працевлаштований) , а також копія трудової книжки ( для встановлення працює особа на даний час чи-то ні) , з якої слід також встановити чи-то аліменти підлягають стягненню в частці чи-то в твердій грошовій сумі, проте відповідач направив суду заперечення в яких зазначив , що суд виходить за межі позовних вимог та безпідставно витребовує вказані докази. Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про його майновий стан, не надано доказів про те, що він працевлаштований чи-то є особою безробітною, договору про розмір аліментів сторони не укладали, на даний час існує спір стосовно розміру аліментів, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню , слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред*явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв*язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

Суд вважає, що аліменти слід стягувати у вищевказаному розмірі з 26.02.2015 року , тобто від дня пред*явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. При цьому не підлягає задоволенню вимога про стягнення аліментів не менше 2500 грн. , оскільки позивач просила стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу) , відповідач не спростував правомірність стягнення аліментів саме в частці, а в разі стягнення аліментів в частці, їх слід стягувати не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Слід також відмовити в стягнення шляхом здійснення безготівкового грошового переказу, оскільки це є стадією виконання судового рішення.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.02.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: