Ухвала суду № 45829004, 23.06.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1592/14-к

Провадження №: 1-кп/752/580/15

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

23.06.2015 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в cкладі:

Головуючого судді Рудика І.В.,

при секретарі Устіч Ю.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Демиденко Л.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 32014100010000224 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

до Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Прокурор вважала обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та просила призначити справу до судового розгляду. Захисник та обвинувачений вважали за не можливе призначити справу до судового розгляду.

Одночасно, захисник звернувся з клопотанням та просив повернути обвинувальний акт в зв'язку із невідповідністю його вимогам ст. 291 КПК України, з огляду на те, що долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не містить інформації про проведення судово-економічної експертизи № 442 від 03.11.2014 року, проведення якої описано в обвинувальному акті. Крім того, не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування процесуальна дія тимчасового доступу до документів в АТ «Укрсиббанк».

Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання захисника, обвинувачений просив його задовольнити.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Так, зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Крім того, вказівка на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України наявна не лише при формулюванні обвинувачення, а й при правовій кваліфікації.

Вказані невідповідності є істотним порушення вимог закону, зокрема права на захист обвинуваченого, і позбавляє суд можливості призначити дане провадження до судового розгляду.

Водночас, порушення у реєстрі матеріалів досудового розслідування, що доданий до обвинувального акту, наведені захисником у клопотанні про повернення обвинувального акту не є підставою для повернення обвинувального акту.

Керуючись ст.ст. 314, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в :

клопотання захисника задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32014100010000224 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - повернути прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя І.В. Рудик