Рішення № 45818693, 23.06.2015, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/482/15-ц

Провадження №2/718/370/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 року м. Кіцмань

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

при секретарі - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного 30.11.2009 року Кредитного договору № SME0012397 ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 1816119,44 гривень на умовах сплати 15% річних на суму залишку заборгованості строком на 37 місяців. Зобов`язання за кредитним договором забезпечено іпотекою нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки, що належать ОСОБА_1, заставою рухомого майна транспортного засобу, що належить ОСОБА_3, заставою товарів в обороті, належним ОСОБА_1. Позичальник ОСОБА_2 помер 11.02.2014 року. Його спадкоємцем є ОСОБА_1, яка подала заяву про прийняття спадщини. 30.12.2014 року позивач на адресу спадкоємця ОСОБА_1 направив вимогу про досудове врегулювання спору. Станом на 04.02.2015 року заборгованість за кредитним договором становить 2530297,67 гривень, з яких: 1623960,15 гривень заборгованість по процентам, 906337,52 гривень заборгованість по нарахованим відсоткам, які просив стягнути з відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутності, погодився на заочний розгляд справи, що вбачається із змісту поданої ним письмової заяви.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки, не повідомивши причини неявки та не подавши заяви про розгляд справи за її відсутності, що є підставою для заочного розгляду справи, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 30.11.2009 року укладено Кредитний договір № SME0012397, за яким останньому надано кредит у розмірі 1816119,44 гривень на умовах сплати 15% річних на суму залишку заборгованості строком на 37 місяців.

Зобов`язання за кредитним договором забезпечено іпотекою нерухомого майна житлового будинку та земельної ділянки, що належать ОСОБА_1, заставою рухомого майна транспортного засобу, що належить ОСОБА_3, заставою товарів в обороті, належних ОСОБА_1.

Станом на 04.02.2015 року заборгованість за кредитним договором становить 2530297,67 гривень, з яких: 1623960,15 гривень заборгованість по процентам, 906337,52 гривень заборгованість по нарахованим відсоткам.

Позичальник ОСОБА_2 помер 11.02.2014 року.

Вказаний розмір заборгованості не змінювався позивачем з 10.02.2014 року, тобто після смерті ОСОБА_2.

Відповідно до копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 спадкоємець за законом ОСОБА_1 08.08.2014 року подала державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_3 згідно заяви від 08.08.2014 року та ОСОБА_4 згідно заяви від 08.08.2014 року відмовились від спадкування. 07.11.2014 року позивачем направлено заяву-претензію з вимогами до спадкоємців, адресовану Кіцманській державній нотаріальній конторі.

30.12.2014 року позивачем на адресу спадкоємця ОСОБА_1 направлено вимогу про досудове врегулювання спору.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконання зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором. При порушені зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статті 610,611,612 ЦК України передбачають правові наслідки порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено частиною 2 статті 608 ЦК України зобовязання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно повязаним з особою кредитора.

Порядок прийняття спадщини, яка відкрилася після 1 січня 2004 року, визначений Главою 87 ЦК України.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обовязків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняттяприйняття спадщини(глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") таоформлення спадщини(глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину,може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим обєктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обовязком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обовязки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (п.5 ст.1219, ст. 1282 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника зобовязання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обовязку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.Вимоги кредитора вони зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків предявлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє субєктивне право.

Недотримання кредитором передбачених статтею 1281 ЦК України строків предявлення вимог, (які є присічними, преклюзивними) позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Оскільки, кредитор предявив вимоги до спадкоємців поза межами зазначених строків, підставою для відмови кредитору у зверненні стягнення на спадкове майно є саме ця обставина, а не факт неотримання спадкоємцями свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 08.04.2015 року (справа № 6-33цс15).

Відповідно до Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.05.2015 року померлому ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно будівля реконструйованого бару ресторану, а також згідно інформації Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, за ОСОБА_2 зареєстровані два транспортні засоби марки Мерседес - Бенц.

На задоволення позову, з відповідача ОСОБА_1, в межах вартості спадкового майна, отриманого у спадщину, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором.

Указані суми підлягають стягненню з відповідача саме в межах вартості спадкового майна, отриманого у спадщину, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, а не за рахунок майна та коштів самих відповідачів.

Відповідно до ст.88ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи наведене, ст.ст. ст.ст. 526, 527, 530, 533, 599, 608, 610, 611, 612, 625, 1218, 1219, 1282 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 30, 31, 60, 61, 88, 209, 212-215, 224, 225, 228, 232 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в межах вартості спадкового майна, отриманого у спадщину, яке залишилося після смерті 11.02.2014 року ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором № SME0012397-1 від 30.11.2009 року з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 2530 297,67 гривень, з яких: 1623960,15 гривень заборгованість за кредитом, 906337,52 гривень заборгованість по нарахованим відсоткам, а також 3654 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: