Ухвала суду № 45814822, 24.06.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/1308/15 Головуючий у першій інстанції : ОСОБА_1

Справа номер 668/11836/14ц Доповідач: Базіль Л.В.

Категорія 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Іванової І.П.

ОСОБА_2

при секретарі: Яковенку В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 23 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.07.2010 року померла його сестра ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку №48 по вулиці Антипенко у місті Херсоні.

Позивач зазначав, що він є єдиним спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_6, однак звернувшись до нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини дізнався, що померла за місяць до своєї смерті, а саме 01.06.2010 року уклала письмовий нотаріально посвідчений договір довічного утримання з ОСОБА_5, за умовами якого житловий будинок №48 по вул. Антипенко у місті Херсоні переходить у власність відповідача.

Позивач вважає, що вказаний договір був укладений відповідачем за допомогою обману, так як волевиявлення ОСОБА_6 не було вільним, про що свідчать подальші дії відповідача, а саме невиконання ним умов договору. Свого обовязку по похованню померлої ОСОБА_5 також не виконав.

Посилаючись на наведене, просив визнати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений 01.06.2010 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрованим в реєстрі за №1230 розірваним.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок №48 по вул.. Антипенко у місті Херсоні.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 23 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності зазначених осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, які заперечили проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 червня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений письмовий та нотаріально посвідчений договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_6 передала у власність відповідачу належний їй на праві власності житловий будинок, що розташований по вул. Антипенко 48 в місті Херсоні, а ОСОБА_5 зобовязався довічно утримувати та доглядати ОСОБА_6

Вартість щомісячного матеріального забезпечення була визначена сторонами в сумі 500.00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 липня 2010 року ОСОБА_6 померла, з цього часу її цивільні права та обовязки припинено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_6, яка є відчужувачем за договором довічного утримання від 01 червня 2010 року з моменту укладення договору та до своєї смерті з позовом про його розірвання до суду не зверталася, а тому він не може бути розірваним з підстав визначених позивачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до ст.744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яка має значну цінність, взамін того набувач зобовязується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з п.1 ч.1 ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обовязків, незалежно від його вини.

Відповідно до ч.2 ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача .

Під час встановлення зазначених фактів судом не було порушено норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги як такі, що висновки суду не спростовують на увагу не заслуговують і підлягають відхиленню.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що судом не були взяті до уваги обставини недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог ст.203 ЦК України, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: