Вирок № 45807385, 18.05.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2015 Справа №607/20005/14-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.,

секретаря Книш Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210000000200 від 22 серпня 2014 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, котрий має на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, доньку Христину, ІНФОРМАЦІЯ_6, який двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (невиконання вимог світлофору) 2 квітня 2013 року до штрафу 425 грн., ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановленої швидкості руху) 28 квітня 2014 року до штрафу 255 грн., не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

участю сторін кримінального провадження :

прокурора Шуманського П.В., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих адвоката ОСОБА_5, захисників адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2014 року близько 21 год. водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався вул. Львівською в напрямку центра м. Тернополя.

Під час руху ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 1.5 ч.1, 1.10 (у частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка») ПДР України, не врахував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Продовжуючи подальший такий рух по вул. Львівській в м. Тернополі, навпроти бару «Семгал» водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 2.3. «б» ПДР України не був уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну. Маючи обєктивну можливість виявити працівника ДАІ ОСОБА_3 у світловідбиваючому жилеті із піднятим до верху та ввімкненим жезлом, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог) та 12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, тобто зміну дорожньої обстановки появу рухомого обєкта, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку можливість, а продовжував рух. Унаслідок чого поставив себе в такі умови, що несвоєчасно застосував екстрене гальмування, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований автомобіль та скоїв наїзд на працівника ДАІ ОСОБА_3 Після скоєння наїзду водій ОСОБА_1 з місця пригоди зник.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми у виді забиття головного мозку, вогнищевих крововиливів в корі обох лобних долей головного мозку, ран лівої скронево- тімяної ділянки та лівої брови, центрального парезу лівої нижньої кінцівки;

- закритої травми грудей у виді переломів 1,3,4 і 6 правих та 2 і 4 лівих ребер, забиття тканин обох легень, розриву лівого купола діафрагми з проникненням у ліву грудну порожнину частини шлунка та сальника;

- закритого перелому крижової кістки (хрестця), обох лонних та сідничних кісток тазу у різних місцях, правого поперечного відростка пятого поперекового хребця;

- закритих багато уламкових переломів кісток правої гомілки з утворенням окремого фрагмента (сегмента) великогомілкової кістки , зміщеного латерально (праворуч);

- забиття лівого плечового пояса у виді осадження шкіри по забній поверхні суглоба розмірами 5*5 см. та нервового сплетіння, що викликали периферичний парез лівої руки з переважним ураженням лівого променевого нерва;

- множинних саден обличчя, голови, тулуба, кінцівок (за одними записами) або обширні осадження правої бокової поверхні грудей розмірами 10*20 см. , поперекової ділянки, латеральної поверхні лівого передпліччя, множинних осаднень на правих стегні, гомілці, стопі, тощо (за іншими записами).

Зазначені вище тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у сукупності супроводжувались розвитком больового травматичного шоку II III ступеня, і належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Порушення подіям автомобіля НОМЕР_1 вимог п.п. 1.5 ч.1, 1.10 (у частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху») п.п 2.3. «б», 2.9 «а», 12.3 ПДР України перебувають в прямому причинному звязку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнає.

По суті провадження повідомив наступне.

22 серпня 2014 року близько 21 год. він їхав власним автомобілем в напрямку м. Тернополя з м. Львова, без пасажирів, без вантажу, з ввімкнутим ближнім світлом фар, з швидкістю 80-90 км/год. Перед вїздом в м. Тернопіль, збавив швидкість і побачив, що справа від його смуги руху стояв нерухомий працівник міліції, повернутий до нього лівою стороною. Даний працівник міліції підняв жезл і він (ОСОБА_1М.) зрозумів, що той його зупиняє. Але, так як перед тим він вживав спиртне, і від нього було чути запах алкоголю, він вирішив не зупинятися. Несподівано для нього, працівник міліції почав виходити на проїжджу частину дороги, дещо під кутом до смуги руху. В цей момент він загальмував та кермо відвернув вліво, але працівник міліції був близько від нього і він не встиг загальмувати. Фактично наїзд на працівника ДАІ і натискання на гальма та відворот керма вліво відбулись одночасно. В полі його зору працівник міліції з місця де він стояв до місця наїзду подолав 1,5-2 метра за одну секунду.

Біля бару «Семгал» стояв автомобіль ДАІ з ввімкнутими проблисковими маячками. Біля даного автомобіля перебував працівник міліції та ще хтось. Після ДТП, він злякався самосуду, оскільки перебував в стані алкогольного спяніння та вирішив втекти з місця ДТП.

Крім того, просить затвердити укладену між ним та потерпілими мирову угоду.

Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому діяння доводиться і іншими, зібраними та проаналізованими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який суду повідомив, що 22 серпня заступив на службу з 20 год. до 8-ї ранку. Згідно розпорядження, повинні були нести службу на перехресті вул. Львівської - Будного. Приїхавши туди службовим автомобілем «Тойота Пріус», змінили наряд, що вже там знаходився. З ним ніс службу співробітник - інспектор Хомяк А.М. та ДІМ з Тернопільського відділу. Автомобіль службовий розташували поблизу бару «Семгал». Розпочали здійснювати нагляд за дорожнім рухом. Орієнтовно через пів години, як туди приїхали, почало темніти. Він побачив, як зі сторони м. Львова в напрямку м. Тернополя «по всій дорозі» на великій швидкості рухався бус білого кольору. У звязку із тим, що вказаний бус виїжджав на зустрічну, «невпевнено їхав» він (ОСОБА_3О.) прийняв рішення про зупинку вказаного буса, подавши жест про зупинку, підняв ввімкнутий жезл вгору. Пригадує світло, і на цьому у нього пам'ять обривається. На момент підняття жезлу вгору він стояв на «острівку безпеки».

3 чи 4 вересня прийшов до тями в першій лікарні і йому пояснили, що з ним сталося. На стаціонарному лікуванні перебував близько 3-х місяців.

В подальшому потерпілий заявив, що на даний час претензій до обвинуваченого у нього немає. Вони уклали мирову угоду, яку просить затвердити;

- показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка суду повідомила, що вона є дружиною ОСОБА_3 22 серпня 2014 року близько 23 год. 00 хв. їй зателефонували і повідомили, що чоловіка збив автомобіль. Вона поїхала в першу міську лікарню, чоловік перебував без свідомості. Чоловік повідомив, що стояв на дорозі, побачив світло, і все, більш нічого не пригадує.

В подальшому потерпіла заявила, що на даний час будь-яких претензій до обвинуваченого немає. Між обвинуваченим та її чоловіком укладена мирова угода, яку просить затвердити;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який повідомив, що в 20- х числах серпня, їх як дільничних інспекторів міліції задіювали на посилення стаціонарних постів по м. Тернополю та окружній території. На «Львівській трасі», на розвилці, поблизу кафе, назви якого він не пригадує, вони стояли на блокпості, з сторони заправки. Автомобіль «Тойота Пріус» з ввімкнутими маячками був припаркований перпендикулярно до траси. Він стояв на відстані 6-7 метрів від автомобіля, далі стояв працівники ДАІ, ще далі працівник батальйону. Той працівник, на якого було скоєно наїзд, стояв на «острівку безпеки». Він дивився по сторонах. Він бачив сам момент наїзду, але чи працівник ДАІ на момент наїзду стояв чи рухався він сказати не може. Чи пригальмовував бус також сказати не може. Навпроти їхали байкери.

Бус, який здійснив наїзд на працівника ДАІ рухався з сторони м. Львова в сторону м. Тернополя. Працівник ДАІ, якого збили, був у форменному одязі.

Де саме стався наїзд на працівника ДАІ він не бачив.

Після того, як працівника ДАІ збили, вони підбігли до нього та почали надавати йому допомогу. В подальшому він пішов охороняти місце пригоди;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який повідомив, що вони разом з ОСОБА_3 заступили на несення служби. Згідно постової відомості несли службу на перехресті вул. Львівської Будного. На момент наїзду, він знаходився поблизу службового автомобіля, що в свою чергу розташовувався поблизу бару «Семгал». ОСОБА_3 знаходився на «острівку безпеки». Після наїзду транспортний засіб не зупинився і почав тікати. У звязку із чим, він з очевидцями на цивільному автомобілі почав його наздоганяти. Транспортний засіб наздогнали в приватному секторі. За кермом знаходився ОСОБА_1, який був з явними ознаками алкогольного спяніння. Після того, як прибув екіпаж ВДАІ, він повернувся на місце ДТП.

Від початку до кінця механізму ДТП не бачив, лише почув звук удару, побачив як ОСОБА_3 «піднявся догори», а автомобіль продовжив рух. ДТП трапилось в серпні 2014 року, була суха погода. ОСОБА_3 був одягнутий в форменний одяг, в світлоповертаючий жилет, жезл був увімкнутий.

Де саме знаходиться місце наїзду вказати не може;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який повідомив, що в пятницю перед «Днем незалежності», вони їхали на «мотопікнік» в м. Тернопіль на мотоциклах, їх було 4-ри чоловіки. При виїзді на «т-подібне» перехрестя, вже була темна пора доби. Інспектор зупиняв автомобіль, що рухався зі сторони м. Львова, вони повертали назустріч. Він проїхав перший, за ним проїхали ще два мотоцикли, це він побачив в дзеркало заднього виду. Коли він порівнявся із інспектором, побачив, що останній якраз переходить дорогу, щоб зупинити бус. Автомобіль не зупинився, удар. Він зупинився, викликали швидку, на місці події намагались надати першу медичну допомогу.

Вони виїжджали з сторони Обїзної в сторону м. Львова, бус, котрий збив інспектора, рухався з сторони м. Львова в сторону м. Тернополя. Смеркалось, було темно. Інспектор був у світлоповертаючому жилеті, його було видно, він ввімкнув жезл та піднімав його. У звязку із цим він і розпочав виконувати маневр повороту, з розрахунку того, що за ним повинні встигнути проїхати перехрестя його товариші. Удар відбувся фактично в той час, як він порівнявся із інспектором. Якою була швидкість руху «буса», він вказати не може.

Після наїзду бус пройшов між другим та третім мотоциклами, трохи не збивши третій мотоцикл. Четвертий мотоцикл, в подальшому наздоганяв бус.

Вперше працівника ДАІ він побачив, як останній стояв з лівого боку, він його бачив, як інспектор ввімкнув «жезл» та побачив, як інспектор почав переходити проїзну частину з обочини, зробив пару кроків, щоб зупинити автомобіль. Місце наїзду було на проїзній частині дороги. На момент наїзду працівник ДАІ рухався ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який повідомив, що 22 серпня 2014 року він був очевидцем ДТП.

Вони проїжджали перехрестя вул. Львівської.

Бачив, як білий мікроавтобус скоїв наїзд на працівника ДАІ. Він їхав з ОСОБА_10. Самого моменту наїзду він не бачив. Де саме на момент наїзду стояв працівник ДАІ він також не бачив. На час ДТП працівник ДАІ перебував у світлоповертаючому жилеті, із ввімкнутим жезлом, котрий той підняв. Йому здалося, що перед наїздом бус пригальмовував. Вони якраз проїхали перехрестя. Вони їхали з Обїзної. А мікроавтобус їхав зі сторони м. Львова. Вперше інспектора ДАІ він побачив вже, як останній перебував в повітрі після удару. Після наїзду мікроавтобус не зупинився. Чи стояв чи рухався працівник ДАІ на момент наїзду він сказати не може. Після наїзду мікроавтобус не зупинився, а поїхав в сторону м. Тернополя ;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, яка повідомила, що вони з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 їхали до друзів. Коли наблизились до перехрестя, бачили, що їде білий бус. Однак останній був достатньо далеко для того, щоб вони могли виконати маневр повороту.

Вищевказаний бус намагався зупинити працівник ДАІ. Однак, бус збив працівника ДАІ і втік з місця пригоди.

ДТП трапилась 22 серпня 2014 року близько 21 год. Вже починало смеркати, але було ще достатньо добре видно. Працівника ДАІ було видно добре, він був в жилеті, жезл був увімкнутий.

Перед наїздом виглядало так, що бус почав сповільнюватись, але потім коли побачив працівника ДАІ пришвидшився.

Самого моменту наїзду на працівника ДАІ вона не бачила. Конкретно місця наїзду на працівника ДАІ вона не бачила. Чи рухався, чи стояв працівник ДАІ на момент наїзду вона сказати не може.

Якби вони пересікали перехрестя повільніше, мікроавтобус би їх зачепив ;

- показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який повідомив, що рухався в сторону м. Львова. Йому назустріч рухався білий мікроавтобус «Фольксваген». Інспектор хотів зупинити даний мікроавтобус. Однак, водій буса не відреагував та скоїв наїзд на працівника ДАІ. Мікроавтобус не зупинився та поїхав в сторону масиву «Дружби». Він наздоганяв водія мікроавтобуса, поки не приїхали працівники ДАІ. Водій перебував в стані сильного алкогольного спяніння.

ДТП трапилось минулого року, була суха пора доби, вечір. Бус їхав зі сторони м. Львова зі швидкістю приблизно 80-90 км. год. Працівника ДАІ було видно добре, він був одягнутий в форменний одяг, світлоповертаючий жилет, піднімав жезл, котрий був ввімкнутий. Водій буса призупинявся, однак, після наїзду пришвидшився і почав рухатися в сторону Тернополя. Слідчий експеримент із ним проводився. Йому здається , що працівник ДАІ рухався зі сторони заправки;

- показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який повідомив, що 22 серпня 2014 року він разом із дільничним інспектором міліції та працівниками ДАІ заступили на чергування.

Стояли на посту по вул. Львівській, перевіряли автомобілі.

Він перевіряв сторону виїзду м. Тернополя. Інший інспектор стояв на «острівку безпеки» та перевіряв автомобілі зі сторони м. Львова. Перехрестя переїжджали мотоциклісти. Він почув звук удару. Обернувшись побачив, працівника ДАІ вже фактично на автомобілі. Це був білий бус, який не зупинився. Даний бус рухався зі сторони м. Львова. Була суха погода. Працівник ДАІ був одягнутий в світлоповертаючий жилет, у нього був в руках ввімкнутий жезл. Самого наїзду він не бачив. Де було місце наїзду він конкретно сказати не може. В останнє перед наїздом він бачив працівника ДАІ на «острівку безпеки»

Після ДТП бус не зупинився. ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 Дермота, який повідомив, що він рухався по Львівській трасі в сторону м. Тернополя. Перед ним рухався автомобіль «Опель» та білий бус. Він бачив, як працівник ДАІ хотів зупинити білий мікроавтобус, однак останній не зупинився та збив працівника ДАІ, поїхав в сторону м. Тернополя. Він рухався за бусом та наздогнав його і зупинив. Коли вийшов з свого автомобіля, відкрив двері буса. Було чути з салону запах алкоголю. Було очевидно, що водій буса ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння.

ДТП трапилось минулого року, точної дати не пригадує. Перед ДТП швидкість буса була приблизно 80 км на год. Але це неточно. Працівник ДАІ був вдягнутий в світлоповертаючий жилет та мав ввімкнутий жезл. Наїзд відбувся напроти заправки «Автотехервіс». Бачив, як працівник ДАІ намагався зупинити бус, підняв жезл, вийшов на дорогу, після чого його збив бус;

- показаннями допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_16, який суду повідомив, що був на роботі в барі «Семгал». Перебував на літній площадці навпроти траси. Чекав свого товариша. Коли товариш підїхав вони почали пити каву. В той час побачив, що приїхали працівники ДАІ на пересувний блокпост, змінили наряд. Потерпілий одягнувся і почав переходити через дорогу на іншу сторону. Білий бус «Фольксваген», глухий удар, збив працівника ДАІ і почав тікати. Вони почали доганяти той мікроавтобус. Даний бус, трохи не збив «рокерів», які також перебували на місці події. Працівник ДАІ після ДТП лежав на «острівку безпеки». Він надавав працівнику ДАІ допомогу. Він допомагав робити заміри після приїзду слідчого.

ДТП мало місце в кінці серпні 2014 року, починало сутеніти. На момент ДТП працівник ДАІ був вдягнутий в форменний одяг, був у світлоповертаючому жилеті. Самого моменту наїзду не бачив. На звук удару повернув голову і побачив фактично працівника ДАІ вже на автомобілі ;

- даними, які містяться у витягу з ЄРДР від 17 жовтня 2014 року, з якого вбачається, що 22 серпня 2014 року надійшло до правоохоронних органів повідомлення, про те, що 22 серпня 2014 року біля 21 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Львівській у м. Тернополі скоїв наїзд на інспектора ДАІ ОСОБА_3;

- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 22 серпня 2014 року, схемі та фототаблиці, що до нього додається, відповідно до яких ДТП трапилась на автодорозі «Львів-Тернопіль» при вїзді в Тернопіль, поблизу бару «Семгал». В ході огляду на вищевказаній ділянці автодороги, було виявлено слід гальмування ймовірно лівих коліс автомобіля, довжиною 18 м., який розпочинається на смузі руху до м. Тернопіль та виходить на зустрічну смугу руху, де і закінчується, уламки лакофарбового покриття, чоловічий туфель чорного кольору, кепку працівника ДАІ, пластмасові уламки чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2, жезл, плями рідини бурого кольору, схожої на кров;

- даними протоколу огляду місця події від 22 серпня 2014 року, відповідно до яких на вул.Загребельній у м. Тернополі було виявлено та оглянуто автомобіль НОМЕР_1, який мав значні нашарування свіжого бруду на передній частині, в правій частині переднього бампера відсутні елемент декоративної решітки, капот моторного відділення в правій частині має значні деформації, розбите переднє вітрове скло в правій передній частині;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння №007627, з якого вбачається що станом на 22 год. 30 хв. 22 серпня 2014 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13 жовтня 2014 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 деталізував на місці події свої показання з приводу ДТП;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13 жовтня 2014 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 деталізував на місці події свої показання з приводу ДТП;

- даними висновку експерта судово-медичної експертизи №1187 від 8 вересня 2014 року, відповідно до резолютивної частини якого при дослідженні взірця крові ОСОБА_1 відібраного в КЗТОР «ТОНД» о 22 год. 55 хв. знайдено етиловий спирт в концентрації 3, 15 проміле. Враховуючи швидкість зниження концентрації алкоголю в крові живих осіб, можна припустити, що на момент ДТП (22 серпня 2014 року о 21 год.) концентрація етилового спирту в крові ОСОБА_1 могла становити 3, 44 проміле, що за функціональною оцінкою концентрації алкоголю в крові може відповідати показникам сильного алкогольного спяніння;

- даними висновку експерта авто-технічної експертизи №5-480/14 від 25 вересня 2014 року, з резолютивної частини якого вбачається, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля НОМЕР_1 , знаходиться в технічно несправному, але працездатному стані. Наявні несправності елементів системи рульового керування аварійного походження та утворились внаслідок ДТП.

Робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_1 в працездатному стані технічних несправностей не виявлено.

На момент експертного дослідження шини та колеса автомобіля НОМЕР_1 вимогам ПДР України відповідають.

На момент експертного дослідження несправностей зовнішніх освітлювальних приладів автомобіля НОМЕР_1 вимогам ПДР України не виявлено;

- даними висновку експерта судово-медичної експертизи №124 від 6 листопада 2014 року, відповідно до резолютивної частини якого вбачається, що за даними медичної карти №4817/1242 стаціонарного хворого Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги на ім'я гр-на ОСОБА_3 лікарі різного профілю на підставі клінічних обстежень, апаратно-інструментальних досліджень та хірургічних втручань виявили, описали та діагностували у нього такі тілесні ушкодження механічного походження та їх прояви:

закриту черепно-мозкову травму у виді забиття головного мозку, вогнищевих крововиливів в корі обох лобних долей головного мозку, ран лівої скронево-тім'яної ділянки та лівої брови, центрального парезу лівої нижньої кінцівки; закриту травму грудей у виді переломів 1, 3, 4 і 6 правих та 2 і 4 лівих ребер, забиття тканини обох легень, розриву лівого купола діафрагми з проникненням у ліву грудну порожнину частини шлунка та сальника; закриті переломи крижової кістки (хрестця), обох лонних та сідничних кісток тазу у різних місцях, правого поперечного відростка п'ятого поперекового хребця; закриті багатоуламкові переломи обох кісток правої гомілки з утворенням окремого фрагмента (сегмента) великогомілкової кістки, зміщеного латерально (праворуч); забиття лівого плечового пояса у виді осаднення шкіри по задній поверхні суглоба розмірами 5x5 см та нервового сплетіння, що викликали периферичний парез лівої руки з переважним ураженням лівого променевого нерва; множинні садна обличчя, голови, тулуба, кінцівок (за одними записами) або обширні осаднення правої бокової поверхні грудей розмірами 20x10 см, поперекової ділянки (розмірами 20x10 см праворуч і 10x10 см - ліворуч), латеральної поверхні лівого передпліччя, множинні осаднення на правих стегні, гомілці, стопі тощо (за іншими записами). їхня точна локалізація, форма, розміри більшості з них, інші властивості, особливо в ділянці нижніх кінцівок не описані, що утруднює судово-медичну оцінку тілесних ушкоджень, їхнє походження.

Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_3 у сукупності супроводжувались розвитком больового травматичного шоку II-III ступеня (його індекс становив більше одиниці - 1,33 в момент госпіталізації).

Усі тілесні ушкодження утворились від впливу зі значною силою тупих твердих предметів, індивідуальні властивості яких не відобразились у зовнішніх ушкодженнях.

Важкий стан травмованого під час його доправлення у лікарню та вигляд і особливості ушкоджень вказують на те, що вони виникли незадовго до госпіталізації ОСОБА_3 у Тернопільську міську комунальну лікарню швидкої допомоги 22 серпня 2014 р.

Закрита травма грудей у ОСОБА_3 з її двосторонніми переломами кількох ребер, забиттям тканини обох легень, розривом лівого купола діафрагми і проникненням через нього у ліву грудну порожнину частин шлунка та сальника за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень, адже вона становить небезпеку для життя в момент її виникнення (п.п. 2.1.2 та 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, 1995).

Решта ушкоджень, як і закрита травма грудей, супроводжувалась розвитком у ОСОБА_3 травматичного больового шоку II-III ступеня (ліквідованого, за даними медичної карти № 4817/1242, 24 серпня 2014 р.), а тому за цим критерієм також належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (п. 2.1.3 вищезазначених "Правил").

Численність, масивність та різноманітність (поліморфність) ушкоджень, важкі ураження кількох ділянок тіла (у даному випадку - чотирьох), невідповідність зовнішніх ушкоджень внутрішнім (при переважанні останніх) тощо,характерні для їх виникнення внаслідок автомобільної травми. Закриті багатоуламкові переломи обох кісток правої гомілки, переважна одностороння локалізація ушкоджень, наявність закритих переломів кісток тазу та кількох ребер, локальні ураження голови тощо, властиві для наїзду (удару)легковим транспортним засобом. Медико-морфологічних ознак(специфічних чи характерних) переїзду колесом (-ами) автомобіля через будь-яку частину тіла ОСОБА_3. у його медичній карті № 4817/1242 не виявлено.

Отже, тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_3 характерні для їх отримання в результаті дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої зазначені у постанові про призначення цієї експертизи.

Сам тип (або вид) автомобільної травми (наїзд або удар) та наявність бампер-ушкоджень правої гомілки тощо свідчать про те, що ОСОБА_3 в момент контакту з автотранспортним засобом знаходився (перебував) у вертикальному положенні.

Оскільки у ОСОБА_3 виявлено сегментарний подвійний перелом правої великогомілкової кістки зі зміщенням сегмента (вибитого фрагмента кістки) латерально (або праворуч), то удар автомобілем - його переднім бампером - відбувся зліва, коли потерпілий був обернений до транспортного засобу передньо-лівою чи лівою боковою поверхнею тіла.

Значне травмування лише однієї гомілки - єдина ознака, найбільш характерна для руху потерпілого в момент його первинного контакту з автотранспортом.

Закрита травма грудей у ОСОБА_3 з її двосторонніми переломами кількох ребер, забиттям тканини обох легень, розривом лівого купола діафрагми і проникненням через нього у ліву грудну порожнину частин шлунка та сальника за ступенем тяжкості належить до тяжких тілесних ушкоджень, адже вона становить небезпеку для життя в момент її виникнення (п.п. 2.1.2 та 2.1.3-л "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, 1995).

Решта ушкоджень, як і закрита травма грудей, супроводжувалась розвитком у ОСОБА_3 травматичного больового шоку II-III ступеня (ліквідованого, за даними медичної карти № 4817/1242, 24.08.14 р.), а тому за цим критерієм також належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння (п. 2.1.3 вищезазначених "Правил");

даними висновку експерта судово-медичної експертизи речових доказів №69 від 24 жовтня 2014 року, відповідно до резолютивної частини якого вбачається, що характер, локалізація і механізм утворення вищевказаних пошкоджень та слідів на речових доказах, враховуючи дані протоколу огляду місця події і протоколу огляду транспортного засобу, у сукупності, дозволяють висловитися про те, що на гр-на ОСОБА_3 був вчинений наїзд транспортним засобом (не виключено, вказаним у постанові автомобілем "Volkswagen-Transporter" білого кольору), під час первинного контакту з яким гр-нин ОСОБА_3 перебував у вертикальному положенні і був обернений до транспорту лівою половиною тіла, більше передньою поверхнею.

Наявність, локалізація, напрям довжників і ступінь вираженості слідів ковзання на підошвах туфель, у сукупності, свідчать про нерівномірний контакт підошви туфель з дорожнім покриттям, що, зазвичай, спостерігається під час руху пішохода в момент наїзду транспортним засобом на нього;

даними висновку експерта судової авто - технічної експертизи №5-646/14 від 28 листопада 2014 року, з резолютивної частини якого вбачається, що при заданому слідством комплексі варіантів №№1 та 2 вихідних даних, { які можуть вважатись технічно спроможними, водій автомобіля «Volkswagen-Transporter», з моменту об'єктивної можливості виявлення працівника ДАІ у світло-відбиваючому жилеті і з піднятим до верху та ввімкненим жезлом, як під час руху з швидкістю 80...90 км/год так і при умові руху з дозволеною швидкістю, мав технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода.

Отже, з врахуванням показань потерпілих, вищенаведених свідків, даних протоколу огляду місця події та вищеперелічених висновків експертиз, які є взаємоузгодженими, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого йому діяння.

Аналізуючи виступ захисника адвоката ОСОБА_6 в судових дебатах, який безперечно виконаний на найвищому науковому рівні, суд разом з тим, з висновками останнього погодитись не може.

Так, на думку суду, якщо розуміти поняття «небезпека для руху» як зміну дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого обєкту , який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитись, то, з врахуванням того, що ОСОБА_1 працівник міліції зупиняв на перехресті автомобільних доріг, в той час як по даному перехресті рухались інші учасники дорожнього руху, котрі мали право розраховувати на дотримання вимог ПДР України в тому числі ОСОБА_1, небезпека для руху ОСОБА_1 виникла саме з моменту, коли він обєктивно міг виявити працівника ДАІ у світло-відбиваючому жилеті із піднятим до верху та ввімкненим жезлом. Сам же ОСОБА_1 суду повідомив, що у звязку із тим, що він перебував у стані алкогольного спяніння, він свідомо проігнорував вимогу працівника ДАІ про зупинку, продовжив рух, внаслідок чого і трапилась ДТП.

З цих же підстав, суд не погоджується із висновками експерта автотехніка, викладеними у висновку авто - технічної експертизи №1254/14-22 від 12 березня 2015 року.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину (вчинення злочину, щодо особи, яка покликана забезпечувати безпеку дорожнього руху, поведінку після вчинення злочину залишення місця події після ДТП), конкретні обставини провадження, особу винного, який двічі притягувався до відповідальності за порушення вимог ПДР України, обтяжуючу його покарання обставину, а саме вчинення злочину у стані спяніння, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 притягується до відповідальності вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, помякшуючі його покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування завданої шкоди та відсутність претензій з боку потерпілих, суд вважає за доцільне визначити строк основного покарання, у розмірі наближеному до мінімального, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, заявлений прокурором в інтересах держави позов про відшкодування затрат на лікування ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

ОСОБА_3 (цивільний позивач) звернувся до суду, в рамках розгляду кримінального провадження із позовною заявою до ОСОБА_1 (цивільного відповідача) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 в його користь на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення втрачений заробіток щомісячно по 5481 грн, починаючи з 9 грудня 2014 року, стягнути з ОСОБА_1 в його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення кошти в сумі 243600 грн.

У судовому засіданні сторони, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійшли до згоди про укладення мирової угоди, та подали суду письмову заяву згідно із якою:

цивільний позивач підтверджує, що до підписання даної мирової угоди Цивільний відповідач добровільно вніс на його лікування кошти в сумі 75 000 гривень, що підтверджується відповідними чеками та платіжними дорученнями; у момент підписання даної мирової угоди Цивільний відповідач сплачує Цивільному позивачу грошові кошти в сумі 200 000 гривень, а до 31 грудня 2015 року - грошові кошти в сумі 60 000 гривень, які є повним відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди і заробітку, втраченого внаслідок ДТП за їх участю.

В судовому засідання як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1 заявили, що укладення мирової угоди між ними є добровільним та вони просять її затвердити.

За таких обставин суд вважає, що укладену мирову угоду слід визнати.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертиз, висновки яких мають значення для вирішення даного кримінального провадження.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на речові докази в кримінальному провадженні необхідно скасувати.

У звязку із тим, що прокурором клопотання стосовно запобіжного заходу не ставилось, суд позбавлений можливості вирішувати це питання.

Керуючись наведеним, а також ст.ст.27, 31, 175, 210 ЦПК України, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі рахувати з моменту звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_1 під вартою з 23 серпня 2014 року по 20 жовтня 2014 року включно.

Додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів поширюється на увесь час відбування основного покарання, і крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили.

Цивільний позов прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_17 задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь міського бюджету м.Тернополя 16677 грн. 20 коп. грн, які підлягають зарахуванню на р/р№3141454470002, ГУДКСУ в Тернопільській області, код 23588119, МФО 838912, одержувач міський бюджет, призначення платежу «Інші надходження».

Визнати укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мирову угоду, згідно із якою:

ОСОБА_3 підтверджує, що до підписання даної мирової угоди ОСОБА_1 добровільно вніс на його лікування кошти в сумі 75 000 гривень, що підтверджується відповідними чеками та платіжними дорученнями; у момент підписання даної мирової угоди ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 200 000 гривень, а до 31 грудня 2015 року - грошові кошти в сумі 60 000 гривень, які є повним відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди і заробітку, втраченого внаслідок ДТП за їх участю.

Закрити провадження в порядку цивільного судочинства по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1721 грн. 72 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Арешт, накладений в даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 28 серпня 2014 року, - скасувати.

Речові докази:

автомобіль НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (CAT 047814) належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_7, який знаходиться на території спецмайданчика для утримання ТЗ ВДАІ ТМВ повернути ОСОБА_1; фрагменти декількох мікроволокон, схожих на волосся, які зберігаються в паперовому конверті, - знищити; металевий реєстраційний номер «ВО 9627 ВА», який вилучено з місця ДТП, - повернути ОСОБА_1; фрагмент пошкодженого вітрового скла із нашаруванням речовини бурого кольору, схожої на кров, який зберігається в сейф пакеті НДЕКЦ №1810213, - знищити; сліди пальців рук, які вилучені з зовнішніх поверхонь автомобіля «Volkswagen-Transporter» і які поміщені у паперовий конверт; уламки лакофарбового покриття білого кольору, які поміщені у паперовий конверт та опечатані в сейф пакеті НДЕКЦ №0076790, - знищити; чоловічий туфель чорного кольору (правий), який опечатаний в сейф пакет НДЕКЦ №1755307, - повернути власнику; пластмасові уламки чорного кольору, які виявлені на смузі руху до м. Тернопіль, вилучені та поміщені в сейф пакет НДЕКЦ №1755308, - знищити.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_18