Вирок № 45806651, 26.06.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

26.06.2015

Справа № 644/1827/13-к

н/п 1-кп/644/73/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретарів: Лазарєвої М.Ю., Жигуна О.А.,

прокурорів: Скуратовича Р.Ф., Ільяшової К.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду в м. Харкові кримінальне провадження № 42013220050000009 від 18 січня 2013 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої кранівником на ДП «Харківський БТРЗ», раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -

в с т а н о в и в :

30 листопада 2012 року близько 15 годин 15 хвилин ОСОБА_3, знаходилась на робочому місці, в ливарному цеху ТОВ «Українська ливарна компанія» розташованому по пр. Московському, 277 в м. Харкові, де займалася переміщенням вантажів за допомогою мостового крану. Згідно інструкції з охорони праці № 043 «З безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових)» ОСОБА_3 перед початком роботи, повинна подавати попереджувальний звуковий сигнал та пересвідчитися у тому, що в зоні руху крану відсутні особи. Однак, остання порушила вимоги інструкції та почала рух крану не подавши попереджувального звукового сигналу та не пересвідчившись у тому, що в зоні руху крану відсутні особи, не побачивши ОСОБА_1, який на той момент проводив роботи по монтажу тимчасової мережі освітлення притиснула його кабіною крану до бункеру змішувача стрижневого апарату, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 1162 від 27.02.2013 р., нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, відноситься до виробничого травматизму; роботи, з якими пов'язано настання нещасного випадку з ОСОБА_1 відносяться до робіт з підвищеною небезпекою; при організації і виконанні робіт не були виконані вимоги наступних нормативних документів:

машиністом крану ОСОБА_3 - п.п. 3.6, 3.11 Інструкції з охорони праці № 043 по безпечному веденню робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) та ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Не виконання вищезазначених вимог нормативних документів машиністом крану ОСОБА_3 викликало створення небезпечної обстановки на місці виконання робіт.

Причиною нещасного випадку з електромонтером ОСОБА_1 є початок руху крану без подачі попереджувального сигналу та пересвідченні в тому, що в зоні роботи крану відсутні сторонні особи.

В причинному зв'язку з настанням нещасного випадку з електромонтером ОСОБА_1 знаходиться невиконання вимог:

- машиністом крану ОСОБА_3 - п.п. 3.6, 3.11 Інструкції з охорони праці №

043 по безпечному веденню робіт для кранівників (машиністів) кранів

мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) та ст. 14 Закону України

«Про охорону праці».

ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, не визнала, та пояснила, що 30 листопада 2012 року порушень Інструкції з охорони праці по безпечному веденню робіт для кранівників не допускала. Перед тим як трапився нещасний випадок, перед початком руху крану, подала звуковий сигнал. В цеху нікого не бачила. Коли наближалася до стрижневого апарату, також нікого не бачила. Коли кабіна крану проїхала над бункером змішувача стрижневого апарату почула крик. Відразу зупинилася та побачила ОСОБА_1 який лежав на підлозі другого поверху стрижневого апарату. Вважає, що нещасний випадок трапився в наслідок порушення ОСОБА_1 Інструкції з охорони праці. Про проведення робіт на стрижневому апараті її ніхто не попереджав.

Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_3 свою вину не визнала, її вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який показав, що 30 листопада 2012 року приблизно о 15 год. знаходився на робочому місці. В цей час слюсар ОСОБА_7 зайшов у майстерню електромонтерів та запитав, хто з електромонтерів може встановити тимчасове освітлення біля стрижневого апарату. Він погодився допомогти ОСОБА_7 і вони разом пішли до стрижневого апарату. На формувальній дільниці де знаходиться апарат він більше нікого не бачив. Слюсар ОСОБА_7 показав йому місце, яке потрібно було освітити та пішов за інструментом, залишивши його самого. За час відсутності слюсаря ОСОБА_7 він протягнув електричний дріт освітлення на другий поверх стрижневого апарату, піднявся на блок керування змішувача, щоб закріпити дріт. Як в цей час чимось був притиснутий до бункеру апарату. Після чого впав на підлогу другого поверху стрижневого апарату. Руху мостового крану не бачив, попереджувального звукового сигналу не чув.

Показання потерпілого повністю співпадають із свідченнями свідка ОСОБА_7, який також пояснив, що на час нещасного випадку на формувальній дільниці цеху крім кранівника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 нікого не було, попереджувального звукового сигналу перед рухом крану він не чув.

Аналогічні покази дав і свідок ОСОБА_8

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка показала, що на підприємстві працює на посаді заступника генерального директора по охороні праці. 30 листопада 2012 року їй приблизно о 16 год. надійшов телефонний дзвінок з приводу нещасного випадку в ливарному цеху. Коли прийшла в цех побачила ОСОБА_1 який лежав на підлозі стрижневого апарату. ОСОБА_1 повідомив, що його придавило до бункера апарату кабіною крану від чого він впав на підлогу другого поверху апарату. Від ОСОБА_3 їй стало відомо, що вона не знала, що на стрижневому апараті проводяться ремонтні роботи, перед початком руху крану попереджувального звукового сигналу не давала, в зоні руху крану, до нещасного випадку нікого не бачила. Очевидців нещасного випадку під час його розслідування встановлено не було.

Аналогічні показання також дали свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11

Протоколом огляду місця події, з фото таблицею до нього, у якому зафіксовано місце де трапився нещасний випадок (т.2, а.с. 112-117).

Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався 30.11.2012 року на ТОВ «Українська ливарна компанія» форми Н-5 від 05.12.2012 р. ( т. 1, а.с. 111-116).

Висновками судової Інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 1162 від 27.02.2013 р., у яких зазначено, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 30.11.2012 р., відноситься до виробничого травматизму. Роботи, з якими пов'язано настання нещасного випадку з ОСОБА_1 відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. При організації і виконанні робіт не були виконані вимоги наступних нормативних документів:

- електромонтером ОСОБА_1 - п.п. 2.4, 3.7 Інструкції з

охорони праці № 056 для електромонтера по ремонту і обслуговуванню

електрообладнання, ст. 14 Закону України «Про охорону праці»;

- машиністом крану ОСОБА_3 - п.п. 3.6, 3.11 Інструкції з охорони праці № 043 по безпечному веденню робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) та ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Невиконання вищезазначених вимог нормативних документів електромонтером ОСОБА_1 та машиністом крану ОСОБА_3 викликало створення небезпечної обстановки на місці виконання робіт.

Причиною нещасного випадку з електромонтером ОСОБА_1 є початок руху крану без подачі попереджувального сигналу та пересвідченні в тому, що в зоні роботи крану відсутні сторонні особи.

В причинному зв'язку з настанням нещасного випадку з електромонтером ОСОБА_1 знаходиться невиконання вимог:

- електромонтером ОСОБА_1 - п.п. 2.4, 3.7 Інструкції з

охорони праці № 056 для електромонтера по ремонту і обслуговуванню

електрообладнання, ст. 14 Закону України «Про охорону праці»;

- машиністом крану ОСОБА_3 - п.п. 3.6, 3.11 Інструкції з охорони праці № 043 по безпечному веденню робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) та ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Висновками судової Інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 1583 від 30.03.2015 р. згідно яких:

роботи, що виконувались 30.11.2012 р. та підчас яких стався досліджуваний нещасний випадок, по монтажу та налагодженню електроустановок, а також експлуатація вантажопідйомного крану (переміщення вантажу), відносяться до робіт з підвищеною небезпекою на підставі п. 104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою; досліджуваний нещасний випадок, що стався з працівником ОСОБА_1 30.11.2012 р., відноситься до такого, що пов'язаний з виробництвом, на підставі п.15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

При організації та виконанні робіт, підчас яких стався нещасний випадок, не були дотримані вимоги наступних нормативно-технічних актів з охорони праці такими працівниками:

електромонтером ОСОБА_1 недотримання вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п.п.2.4, 3.7 Інструкції з охорони праці № 056 для електромонтера по ремонту і обслуговуванню електрообладнання в частині необхідності дотримання особистої безпеки, знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, отримати розпорядження на виконання роботи від керівника, виконувати роботу у відповідності до інструкції з охорони праці;

- машиністом крану ОСОБА_3 - недотримання вимог п.п. 3.6, 3.11 Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) в частині обов'язку перед початком руху крану подати попереджувальний сигнал та переконатися у відсутності людей у зоні руху крану.

Причиною настання досліджуваного нещасного випадку, з технічної точки зору, є початок руху крану без подачі попереджувального сигналу та пересвідченні в тому, що в зоні роботи крану відсутні сторонні особи.

З технічної точки зору, недотримання вищевказаних нормативних вимог електромонтером ОСОБА_1 та машиністом крану ОСОБА_3 призвели до створення небезпечної обстановки на місці виконання робіт та перебувають в причинному зв'язку з подією нещасного випадку, що мав місце 30.11.2012 р.

Невідповідність відстані від кабіни крану до елементів стрижневого апарату визначеним нормативно-технічним актом з безпечної експлуатації крану значенням не впливають на наявність причинного звязку між діями машиніста крану ОСОБА_3 та нещасним випадком, що стався з ОСОБА_1 ( т. 2, а.с. 170-178).

Тобто, висновками даної експертизи повністю підтверджені висновки попередньої судової Інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Протоколом проведення слідчого експерименту, з фото таблицею до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1, під час якого потерпілий розповів про обставини за яких йому були спричинені тілесні ушкодження (т.1, а. с.89-93).

Протоколом проведення слідчого експерименту, з додатками - схемою стрижневого апарату, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1, під час якого потерпілий на місці розповів про обставини за яких йому були спричинені тілесні ушкодження (т. 2, а.с.77-78, 130).

Протоколом проведення слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченої ОСОБА_3, підчас якого обвинувачена показала, як вона рухалася на крані, де вона почула крики ОСОБА_1, де та в якому положенні знаходився ОСОБА_1 після того як вона почула крики останнього (т.2, а.с. 80-82).

Відеозаписом який здійснювався під час проведення слідчих експериментів за участю обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 14.05.2014 р., дослідженим в судовому засіданні ( т. 2, а.с. 83).

Висновками судово-медичної експертизи № 146-с від 12.02.2013 р., відповідно до яких ОСОБА_1 в наслідок нещасного випадку були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма лівої половини грудної клітки у вигляді перелому 5,6,7 ребер з розривом лівої легені і розвитком лівостороннього гемотораксу; травма кісток лицьового скелета у вигляді відкритого перелому тіла нижньої щелепи зліва без порушення безперервності з рублено-рваною раною лівої підщелепної і області підборіддя; садна лівої кисті.

Ці пошкодження утворилися від ударної дії тупих твердих предметів, за винятком саден, які утворилися за механізмом тертя-ковзання і могли бути отримані в строк не пізніше дати звернення в лікувальну установу і діагностування їх під час вступу.

За ступенем тяжкості: закрита тупа травма лівої половини грудної клітки у вигляді перелому 5,6,7 ребер з розривом лівої легені і розвитком лівостороннього гемотораксу відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; травма кісток лицьового скелета у вигляді відкритого перелому тіла нижньої щелепи зліва без порушення безперервності з рублено-рваною раною лівої підщелепної і області підборіддя не є небезпечною для життя в момент заподіяння, а спричинила за собою тривалий розлад здоров'я понад 3-х тижнів (21 дня), і за цією ознакою відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості; садна лівої кисті викликала незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 124-125).

Висновками судово-медичної експертизи № 2421-ая/14 від 30.07.2014 р., проведеної з урахуванням слідчих експериментів проведених з потерпілим та обвинуваченою 14.05.2014 року, у якій окрім висновків зазначених у попередній експертизі зазначено, що враховуючи комплекс пошкоджень їх кількість, локалізацію на тілі ОСОБА_1 розташованих у різних анатомічних областях та площинах можливість їхнього утворення в умовах однократного самовільного падіння потерпілого з висоти від 1,5 м. до 1,7 м. виключається. Не виключається можливість виникнення вищевказаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 при здавлюванні тулуба, голови та шиї між дном кабіни крану та бункером стрижневого апарату з відстанню від краю бункеру до дна кабіни крану 22 см. ( а.с. 92-93, т.2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні ОСОБА_3 покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, відношення обвинуваченої, до скоєного, данні про особу обвинуваченої, яка працює, має постійне місце проживання, за останнім місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думки прокурорів та потерпілого, які вважали за можливе призначення ОСОБА_3 покарання не повязаного з реальним позбавленням волі, вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права, обіймати певні посади та займатися певною діяльністю повязаною з виконанням робіт з підвищеною небезпекою.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши надані учасниками провадження докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень по позовам заявленим у кримінальному провадженні прокурором в інтересах Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради та потерпілим ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають повному задоволенню, а позовні вимоги потерпілого частковому задоволенню.

Так позовні вимоги заявлені прокурором в інтересах Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в розмірі 6390 грн. 48 коп. підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину. Розмір витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 підтверджується калькуляцією вартості лікування (т. 1, а.с. 72).

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Українська ливарна компанія», третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1796 грн. 23 коп. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на час пригоди, обвинувачена ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 перебували у трудових відносинах з ТОВ « Українська ливарна компанія».

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових обовязків.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно заперечень наданих представником відповідача, підприємством у звязку з подією яка мала місце 30.11.2012 р. були оплачені лікарняні листки потерпілого на загальну суму 5661 грн. 15 коп. та крім того на підставі наказів № 0312/08 від 03.12.2012 р. та № 1012/02 від 10.12.2012 р. було надано матеріальну допомогу потерпілому у розмірі 1500 грн. Зазначені в запереченнях обставини потерпілим ОСОБА_1 не оспорювалися.

У звязку з цим, суд вважає, що відповідач, враховуючи заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди та доводи наведені в їх обґрунтування, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, повязану з його лікуванням у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, оціненої потерпілим в грошовому виразі в сумі 100000 грн., суд враховуючи обєм та характер спричинених потерпілому у наслідок спричинення шкоди здоровю, моральних і фізичних страждань, тривалості стаціонарного та амбулаторного лікування, характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з урахуванням змін у суспільних відносинах та житті потерпілого, які відбулися внаслідок погіршення здоровя, доведених суду в обґрунтування розміру грошової компенсації моральної шкоди, а також враховуючи, що зазначена вище подія відбулася у тому числі і внаслідок недотримання ним самим вимог нормативно-правових актів з охорони праці, суд з урахуванням розумності та справедливості вимоги, вважає підлягаючою частковому задоволенню на суму 20000 грн.

Судові витрати за проведення судових Інженерно-технічних експертиз з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 1162 від 27.02.2013 р., № 1583 від 30.03.2015 р. виконаних НДІСЕ ім.. Засл. проф.. ОСОБА_12 за рахунок державного бюджету на загальну суму 6937 грн. 40 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, 1166, 1167, 1172 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю повязаною з виконанням робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_3 від відбуття призначеного їй за вироком покарання звільнити з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради 6390 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування витрат закладові охорони здоровя на лікування потерпілого ОСОБА_1.

Стягнути з ТОВ « Українська ливарна компанія» ( код ЄДРПОУ 32759676, місце знаходження: м. Харків, пр-т Московський, 277) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) 20000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 6937 грн. 40 коп. за проведення судових Інженерно-технічних експертиз з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 1162 від 27.02.2013 р., № 1583 від 30.03.2015 р. виконаних НДІСЕ ім.. Засл. проф.. ОСОБА_12.

Копію вироку вручити прокурору і засудженій негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Суддя: А.К. Сітало