Постанова № 45804782, 23.06.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4034/15-а

пр.№ 2-а/464/115/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

при участі: позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, уточненим відповідною заявою від 09.06.2015, про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років, про зобовязання відповідача провести перерахунок її пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Львівської області від 06.03.2015 №18/795вих.-15 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року) з розрахунку 90% від суми місячного заробітку з 02.04.2015 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) з 02.03.2014. ОСОБА_1 того, просить допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобовязання Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснення перерахунку та виплатити їй пенсію за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.

Обґрунтувує позовні вимоги тим, що з 06.05.2010 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова як одержувач пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на травень 2010 року) у розмірі 90% середнього заробітку з посади старшого помічника прокурора Львівської області. Після призначення їй пенсії позивач продовжувала працювати в органах прокуратури на прокурорсько - слідчих посадах.

З 27 лютого 2015 року наказом прокурора Львівської області №295-к від 27.02.2015 позивач звільнена з посади старшого прокурора прокуратури Львівської області з питань забезпечення доступу до публічної інформації та правового забезпечення за власним бажанням відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.

02 квітня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про перерахунок розміру її пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії травень 2010 року. До заяви позивачем долучено довідку прокуратури Львівської області про заробітну плату від 06.03.2015 №18/795 вих. 15. Натомість, відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність законних підстав, оскільки з 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено ряд змін до Закону України «Про прокуратуру», зокрема до частини 18 статті 50-1, відповідно до яких умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вважає, що має право на перерахунок пенсії, оскільки при перерахунку пенсії підлягає застосуванню положення 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001, які обмежень максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не встановлюють.

Виходячи зі загальних засад пріоритету законів над іншими законами при перерахунку пенсії просить визнати протиправними дії відповідача та зобовязати провести перерахунок її пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Львівської області від 06.03.2015 №18/795 вих.-15 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року) з розрахунку 90% від середнього заробітку за відповідною посадою з 02.04.2015 без обмежень граничного розміру пенсії.

ОСОБА_1 того, просить виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час (12 місяців) з 02.03.2014 та допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобовязання Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі міста Львова здійснення перерахунку та виплати їй пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала повністю, дала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3, діючи згідно довіреності №5000/06 від 23.04.2015 (а.с.85), в судовому засіданні позов заперечила повністю. Пояснила, що позивач з 06.05.2010 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова як одержувач пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Пенсія призначена у розмірі 90% від суми заробітної плати. З 01.01.2015 вступив в дію Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено ряд змін до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, однак такий документ досі не прийнятий. Зазначає, що перерахунок пенсій, призначених до 1 жовтня 2011 року провадиться в разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру, встановленого на час призначення пенсії, з урахуванням визначеної законом граничної межі. ОСОБА_1 того, просить врахувати, що при допущенні постанови суду до негайного виконання у разі скасування рішення суду вищими судовими інстанціями повернути кошти не буде можливості. Просить відмовити в позові за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали пенсійної справи, представленої представником відповідача в судове засідання, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що з 06 березня 2010 року позивачу призначено управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції яка діяла на час призначення пенсії, у розмірі 90% від суми заробітної плати. Після призначення у 2010 році пенсії позивач продовжувала працювати в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах. Дана обставина не заперечується представником відповідача.

З 27 лютого 2015 року наказом прокурора Львівської області №295-к від 27.02.2015 позивача звільнено з посади старшого прокурора прокуратури Львівської області з питань забезпечення доступу до публічної інформації та правового забезпечення за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

02 квітня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії та довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 06.03.2015 №18/795вих.-15, що є підставою для перерахунку пенсії. (а.с.8)

Листом з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 13.05.2015 №5979/11 позивачу ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.9-11), оскільки з 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 50-1 Закону України, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, вказані висновки відповідача суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокурорів, до яких законодавцем віднесено і позивача, встановлено приписами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

У відповідності до ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

ОСОБА_1 цього, відповідно до частини 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вносились певні зміни.

Так, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

З огляду на вище наведене, суд прийшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституції України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійноїпридатності, фахових,фізичних,вольовихтаіншихякостей Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), що згідно зі статтею 244-2 КАС України є обовязковою для судів, які зобовязані привести судову практику у відповідність до рішень згаданого суду.

ОСОБА_1 того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, суд виходить з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на внесені зміни до положеньст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення пенсії, оскільки відповідачем було застосовано нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що суперечить вимогам ч. 1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року у справі № К/800/12309/13.

Отже, право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.07.2012, коли ще не були внесені зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», на які посилається у своїй відповіді управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова.

Як встановлено судом останнє підвищення заробітної працівників прокуратури відбулося згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», а відтак з прийняттям вказаної постанови КМУ у позивача виникло право на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Таким чином, всі зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії у травні 2010 року, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії тощо, не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури. В даному випадку нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року), оскільки інших не існує.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в межах строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу за вислугою років та обмеження її розміру, та зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з 02 квітня 2015 року без обмеження граничного розміру пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року) в розмірі 90% від суми місячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Львівської області від 06.03.2015 №18/795вих.-15, а також виплатити позивачу різницю між фактично отриманою нею та належною до сплати сумою пенсії з 02.09.2014 в межах шестимісячного строку.

Вимоги про зобовязання відповідача виплатити позивачу різниці в розмірі пенсії за минулий час з 02.03.2014 по 01.09.2014 залишити без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 22, 58, 64 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла станом на травень 2010 року), ст.ст.2,6,14,17-20,72,94,158-163,167,186,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова стосовно відмови у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) на підставці довідки прокуратури Львівської області від 06.03.2015 № 18/795 вих.-15 про заробітну плату з розрахунку 90% від суми місячного заробітку.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно довідки прокуратури Львівської області від 06.03.2015 № 18/795 вих.-15 про заробітну плату, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з розрахунку 90% від середнього заробітку за відповідною посадою з 02.04.2015 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 02.09.2014.

Вимоги про виплату різниці в розмірі пенсії за минулий час з 02.03.2014 по 01.09.2014 залишити без розгляду.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобовязання управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_2 у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова.

Суддя: О.Ю.Горбань