Вирок № 45803769, 27.05.2015, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 447/4124/13-к Провадження № 1-кп/443/4/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 року. Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої -судді Галій О.Й.

за участю секретаря Процака А.М.

прокурора Сурового О.А.

потерпілого ОСОБА_1

захисників -адвокатів Чорнія І.А., Ощипок В.С., Скакун В.В..

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9

представника служби у справах дітей Дубів А.Б.

представника кримінальної міліції Іванчак В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачеві кримінальне провадження № 12013150250000073 від 31.01.2013 року, про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною

загальною середньою освітою, допризовника, судженого

07.04.2015 р. Миколаївським районним судом Львівської області

за ч. 1 ст. 155, ст. 75 КК України до покарання у виді позбавлення

волі на строк 2 роки з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно- технічною

освітою, неодруженого, військовозобов»язаного, непрацюючого,

раніше несудженого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5,

уродженця і мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина

України, студента 3-го курсу Миколаївського професійного ліцею,

допризовника, раніше несудженого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачені ОСОБА_6, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30 січня 2013 року приблизно в 21 год в м. Миколаєві Львівської області, перебуваючи в кафе -барі «ПП ОСОБА_10», на пропозицію останнього погодилися, за попередньою змовою групою осіб, вчинити відкрите викрадення, без застосування фізичного насильства, грошових коштів у потерпілого ОСОБА_1, в парковій зоні, неподалік Миколаївської ЗОШ № 1.

Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого, обвинувачений ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 відремонтувати його побутову техніку за місцем проживання. Виходячи з бару, ОСОБА_6 переконав потерпілого пройти через паркову зону, неподалік ЗОШ № 1 в м. Миколаєві, де на потерпілого уже чекав неповнолітній ОСОБА_7

Обвинувачний ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_7, приблизно в 22.00 год 30 січня 2013 року в м. Миколаєві в парковій зоні, поблизу ЗОШ № 1, вийшовши за межі попередніх домовленостей із ОСОБА_5, щодо незастосування фізичного насильства відносно потерпілого, реалізуючи в подальшому свій злочинний намір, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном і звернення його на свою користь, та, діючи на досягнення єдиного злочинного

результату, застосувавши до потерпілого насильство, небезпечне для життя і здоров'я останнього, яке виразилося в тому, що ОСОБА_7 з-заді підійшов до ОСОБА_1, силою збив потерпілого з ніг, а ОСОБА_6, утримував останнього на снігу. Усвідомлюючи, що їх дії носять відкритий характер та є очевидними для потерпілого, діючи із корисних намірів на досягнення злочинного результату обвинувачені нанесли численні удари руками і ногами по тілу і голові ОСОБА_1 Обвинувачений ОСОБА_7 зняв з потерпілого куртку, в кишені якої було 200 грн. і з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Внаслідок протиправних дій обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 заподіяли потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розлодом здоров»я у вигляді струсу головного мозку та забійної рани в ділянці лівої надбрівної дуги, синця в орбітальних ділянках, на лівій і правій щоках, садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, крововиливи в білкових оболонках очей та відкрито викрали в потерпілого куртку і гроші в сумі 200 грн, чим спричинили ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн. Викраденим майном обвинувачені поділилися і розпорядилися на свій розсуд.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вину у вчиненому визнали повністю, підтвердили факт незаконного відкритого заволодіння, за попередньою змовою групою осіб, майном потерпілого ОСОБА_1, ініціатором якого був ОСОБА_5, а окрім того ОСОБА_6 і ОСОБА_7 також - факт застосування фізичного насильства- нанесення ударів ОСОБА_1, з метою заволодіння майном останнього, при зазначених вище обставинах. Обвинувачені щиро розкаються у вчиненому, просять їх суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням положень зазначеної статті, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справ.

Таким чином, винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження і суд кваліфікує дії:

- ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, так як відкрито викрав чуже майно (грабіж), за попередньою змовою групою осіб;

- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України, так як вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

- ОСОБА_7 за ча ч. 2 ст. 187 КК України, так як вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який вчинив злочин будучи неповнолітнім, є круглим сиротою, з багатодітньої сім"ї, позитивно характеризується за місцем проживання, розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду, думку потерпілого, який просить суворо не карати- це обставини, які пом"якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання не знаходить і вважає необхідним призначати покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією вміненої частини статті, застосувавши ст. 75 КК України, так як його виправлення буде можливе без відбування покарання.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 07.04.2015 року засуджений за ч. 1 ст. 155 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік, а злочин, за який він засуджується, вчинений ним до постановлення зазначеного вироку, суд вважає необхідним остаточно призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, відшкодував шкоду, думку потерпілого, який просить суворо не карати- це обставини, які пом"якшують покарання , обставин, які обтяжують покарання не знаходить.

Наведені обставини, в даному конкретному випадку, є такими, які пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та дають суду підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст. 69 КК України і призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вміненої частини статті, із застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення буде можливе без відбування покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який вчинив злочин будучи неповнолітнім, який виховується в неповній, багатодітній сім»ї, позитивно характеризується за місцем проживання і навчання, розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду, думку потерпілого, який просить суворо не карати- це обставини, які пом"якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання не знаходить.

Наведені обставини, в даному конкретному випадку, є такими, які пом"якшують покарання та істотно

знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та дають суду підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 69 КК України і призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вміненої частини статті, із застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення буде можливе без відбування покарання.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 07.04.2015 року, більш суворим -призначеним за цим вироком, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за

межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання та періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 23000 грн, внесені на рахунок Територіального управління ДСА у Львівській області, р/р 37313005000789 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області МФО 825014 ЄДРПОУ 26306742, в якості застави.

Речовий доказ- шкіряну чоловічу куртку залишити потерпілому згідно його розписки.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту проголошення до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області через Жидачівський райсуд.

Головуюча - суддя