Рішення № 45800068, 25.06.2015, Апеляційний суд Сумської області

Копія:

Справа №576/307/15 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1023/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Попруги С. В. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 березня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и л а:

Позивачка звернулась до суду з позовом і свої вимоги мотивувала тим, що з 2008 року по вересень 2014 року мешкала разом з відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою. На даний час вони разом з відповідачем не мешкають, коштів на утримання дитини в добровільному порядку відповідач не надає, тому просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1000 грн.00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 березня 2015 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки аліменти в розмірі 700 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 12 лютого 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На зазначене рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність судового рішення, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини мінімальної заробітної плати, але не менше 30% від прожиткового мінімуму.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що на час розгляду справи проходив службу у військовій частині і ніяким чином не був повідомлений про розгляд справи. Також зазначає, що до призову на службу ніде не працював, ніяких інших джерел доходу не мав, а на час проходження військової служби має отримувати щомісячне грошове утримання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 2008 року по вересень 2014 року позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах і від спільного проживання мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого є відповідач у справі (а.с.5).

Сторони з вересня 2014 року припинили спільне проживання і неповнолітній син сторін залишився проживати з матірю, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сімї (а.с.6).

Відповідно до довідки Глухівсько-Ямпільського обєднаного міського військового комісаріату Сумської області від 02 березня 2015 року № 945, ОСОБА_3 13 лютого 2015 року був призваний на військову службу по мобілізації в/ч А-0339 (а.с.14).

Також судом встановлено, що відповідач на утримання дитини матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним і має певні доходи.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для часткового задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Частина 1 ст. 180 СК України передбачає обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) і (або) у твердій грошовій сумі ( ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших обставин, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

У цілому правильно встановивши обставини справи на підставі досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що неповнолітній син сторін перебуває на утриманні у матері, а відповідач, як його батько, в силу ст.180 СК України зобовязаний утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття шляхом сплати щомісячно аліментів на користь матері дитини.

У той же час, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції не врахував належним чином, як того вимагають ч.3 ст.213, п.5 ч.1 ст.214 ЦПК України та ч.1 ст.183 СК України обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, а саме те, що відповідач на час розгляду справи в суді першої інстанції був призваний на військову службу по мобілізації, а тому відповідно до Постанов Кабінету Міністрів від 9 квітня 2014 року № 111 та від 4 червня 2014 року № 158 йому, як військовослужбовцю, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, виплачується щомісячне грошове забезпечення, а у випадку безпосередньої участі в антитерористичних операціях виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менше ніж 3000 грн.00 коп. у розрахунку на місяць.

Оскільки вищезазначені постанови Кабінету Міністрів України, якими урегульовані питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, є загальновідомими обставинами, тому відповідно до вимог передбачених ч.2 ст.61 ЦПК України вони не потребують доказуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що, оскільки на час ухвалення рішення місцевого суду відповідач був призваний на військову службу та мав постійний щомісячний грошовий дохід у виді грошового забезпечення, тому і аліменти на утримання дитини підлягали стягненню не у твердій грошовій сумі, а у частці від його заробітку (доходу).

За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з часу звернення з позовом до суду з 12 лютого 2012 року.

За такої неповноти зясування фактичних обставин справи та порушення норм матеріального права рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні.

У звязку із задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 судові витрати за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції віднести за рахунок держави.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.1, 2, 3, 4, ч.2, ч.3, 313 , 314, ч.2 ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 березня 2015 року в даній справі змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів.

Стягувати з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця в/ч А-0339 с.Перлявка Житомирського району Житомирської області, 12421, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 12 лютого 2015 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -