Рішення № 45799740, 25.06.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1224/14-ц

2-о/583/1/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого Мовчан Н.В.,

народних засідателів Євтушенко І.Ю.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Мороз О.В.,

заявника ОСОБА_2,

особи, яка надає правову допомогу, ОСОБА_3,

представника органу опіки та піклування ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу

за заявою ОСОБА_2

заінтересовані особи: виконавчий комітет Охтирської міської ради, ОСОБА_5

про скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, -

встановив:

ОСОБА_2, звернулася до суду з заявою, в якій просить скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2013року про визнання її недієздатною та призначення ОСОБА_5 опікуном; визнати ОСОБА_2 дієздатною фізичною особою, поновивши дієздатність ОСОБА_2; припинити опіку з боку ОСОБА_5, звільнивши та відсторонивши її від будь-якого піклування та опіки стосовно ОСОБА_2.

В обґрунтування заяви зазначено, що за заявою ОСОБА_5 рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2014 року її визнано недієздатною та встановлено над нею опіку, призначено опікуном - ОСОБА_5 Дійсно, з 2010р по 2013р. у заявниці були загострення захворювання, у звязку з чим вона перебувала на диспансерному лікуванні у психіатричній лікарні, а з 20.06.2013року перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ СОР «Обласна спеціалізована психіатрична лікарня №2». Вона не заперечує про наявність захворювання, однак вважає, що підстав для визнання її недієздатною немає. Ні суд, ні орган опіки та піклування не дослідив істинних намірів ОСОБА_5 для визнання її недієздатною. На даний час рідна сестра ОСОБА_5 не визнає за нею право на реалізацію конституційних прав, паспорт не повертає, інші оригінали документів стосовно заявниці також знаходяться у опікуна. ОСОБА_2 вважає, що на даний час стан її здоровя значно покращився, вона може усвідомлювати та керувати своїми діями, що і стало причиною звернення до суду.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_2., підтримала доводи, викладені в заяві, наполягала на її задоволенні та на тому, що вона не потребує опіки чи піклування.

Представник заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні просив заяву задовольнити, посилався на те, що суд повинен розглядати справу в межах заяви ОСОБА_2, вважає, що висновок судово-психіатричної експертизи підтвердив діагноз встановлений в довідці за серпень 2014р., що свідчить про стабільне покращення психічного стану ОСОБА_2 та надає підстави для задоволення заяви в повному обсязі, тобто повне поновлення дієздатності, оскільки лише після поновлення дієздатності ОСОБА_2 можливе звернення з заявою про обмеження її дієздатності. Просив відшкодувати судові витрати ОСОБА_2 по наданню правової допомоги та поїздки в м. Київ на експертизу.

Представник опікуна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні 08 червня 2015р. висловив думку, що поновлення дієздатності можливе лише при повному видужанні чи значному покращенні здоровя ОСОБА_2.

Представник виконавчого комітету Охтирської міської ради ОСОБА_4, висловила думку, що заява підлягає задоволенню, а саме: рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною підлягає скасуванню. Однак, враховуючи висновок судово-психіатричної комісії вважає, що дієздатність ОСОБА_2 повинна бути обмеженою з встановленням піклування.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, надавши оцінку доказам по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2013р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 08.12.2014р., ОСОБА_2, 17.02.1958р.н., визнано недієздатною, встановлено опіку та призначено опікуна ОСОБА_5, 14.09.1960р.н., що підтверджується копіями судових рішень.(т.1 а.с.75, 213-214)

Відповідно до ч.3 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.(розділомIV ЦПК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 241 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, повязаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» (п. 67), «ОСОБА_7 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (п. 45).

У рішенні від 30 травня 2013 року в справі "ОСОБА_8 проти України", яке набуло статусу остаточного 30 серпня 2013 року, Європейський суд з прав людини констатував порушення прав людини, передбачених пунктом 1 статтею 6 Конвенції, при відмові національним судом вирішити питання про поновлення цивільної дієздатності особи з причин відсутності законодавчого регулювання окремих питань поновлення цивільної дієздатності.

Верховний Суд України в постанові від 24.02.2014р. справа № 6-156цс13 за результатами перегляду рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «ОСОБА_8 проти України», зазначив, що ст. 241 ЦПК України не повинна застосовуватися судом суто формально, адже зазначена норма внутрішнього національного законодавства безумовно обмежує право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції. Оскільки гарантоване зазначеною нормою Конвенції право доступу до суду повинне існувати та бути ефективним у практичній реалізації, суду слід ще на стадії вирішення питання про прийняття заяви перевіряти чи не суперечитиме ст. 6 Конвенції встановлене ст. 241 ЦПК України обмеження з огляду на доводи конкретної заяви, вживаючи всіх передбачених цивільним процесуальним законом засобів для зясування обєктивних обставин, які можуть свідчити про поновлення у особи здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тому, суду слід відкрити провадження у справі, перевірити посилання заявниці на значне поліпшення її психічного стану чи можливо навіть повне видужання шляхом отримання відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, за результатами якої і вирішити питання про задоволення заяви чи про залишення її без розгляду.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» із змінами та доповненнями, в справах про поновлення дієздатності є обов'язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров'я або видужання.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 4 від 25.03.2015р. ОСОБА_2 з дитинства до теперішнього часу виявляє ознаки «Легкої розумової відсталості без поведінкових порушень». У порівнянні зі станом на період проведення судово-психіатричної експертизи № 11/8674 від 02.09.2013р. на даний час ОСОБА_2 виявляє поліпшення психічного стану через відсутність поведінкових порушень. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не повною мірою може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Не потребує постійної опіки, а лише допомоги піклувальника в складних життєвих юридично значимих ситуаціях.(т.1 а.с.236-246)

Таким чином, судово-психіатричною експертизою встановлено, що психічний стан ОСОБА_2 покращився, проте не такою мірою, що вона повністю здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а наявний у ОСОБА_2 психічний розлад все ж спостерігається та істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що за нормою ст. 36 ЦК України є підставою для обмеження дієздатності.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_2 може самостійно обслуговувати себе в повсякденному житті, виконувати роботи по веденню домашнього господарства без сторонньої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦК України суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Хоча національне законодавство передбачає лише повне поновлення дієздатності фізичної особи, але, разом з тим, воно не забороняє суду у випадках часткового одужання недієздатної особи ухвалити рішення про скасування рішення про визнання цієї особи недієздатною та про визнання її обмежено дієздатною. (ст. 1, ч.3 ст. 235 ЦПК України)

З урахуванням встановлених обставин та на підставі наведених положень закону суд вважає, що існують достатні підстави для скасування рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та для визнання її обмежено дієздатною.

Стаття 37 ЦК України визначає, що над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до подання виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області від 24 червня 2015 року визнано доцільним призначити ОСОБА_2 піклувальником ОСОБА_5. (т.2 а.с. 50)

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області ОСОБА_4 пояснила, що заява про призначення піклувальником над ОСОБА_2 надійшла лише від ОСОБА_5. ОСОБА_2 за період перебування під опікою у ОСОБА_5 на опікуна не скаржилася, перші скарги надійшли лише у грудні 2014р., тобто після звернення до суду. За результатами розгляду скарг ОСОБА_2 органом опіки та піклування відібрані пояснення ОСОБА_5, здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_2, прийнято рішення про здійснення контролю за виконанням ОСОБА_5 повноважень опікуна та рекомендовано їй надавати щомісячні звіти з зазначенням витрачених на потреби підопічної коштів, переліку придбаних для неї продуктів харчування та речей. На підтвердження вказаних обставин надала копії документів. (т. 2 а.с. 51-57)

ОСОБА_2, в судовому засіданні категорично відмовилася від призначення будь-кого в якості піклувальника. Щодо ОСОБА_5 пояснила, що вона її боїться, тому за допомогою до неї не звертається, особисто не спілкується.

Представник заявниці ОСОБА_3 в судовому засіданні посилався на недбалість органу опіки та пілкування, вважає, що рекомендування ОСОБА_5 в якості піклувальника є безпідставним. Зазначив, що на засідання комісії ОСОБА_2 запрошена не була, при визначенні кандидатури піклувальника її думка не враховувалась, а пояснення ОСОБА_2 та свідків, які надані в судовому засіданні, щодо стосунків між заявницею та її опікуном залишились поза увагою виконавчого комітету Охтирської міської ради.

В судове засідання 08 червня 2015р. та 24 червня 2015р. ОСОБА_5 не зявилася, хоча вона та її представник ОСОБА_6, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суд не повідомили, що унеможливило зясування позиції ОСОБА_5 щодо стосунків, які склалися між нею та ОСОБА_2, мотивів, з яких вона подала заяву про призначення її піклувальником, та отримання пояснень про виконання нею обовязків опікуна.

Разом з цим, суд враховує, що за весь час розгляду справи ОСОБА_5 не завжди була присутня в судовому засіданні, що свідчить про нехтування інтересами підопічної, оскільки від обовязків опікуна ОСОБА_5 не звільнена, отже на даний час вона є єдиним законним представником ОСОБА_2 . (ст. 39, п.2 ч.1 ст. 64 ЦК України)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для призначення піклувальником ОСОБА_2 - ОСОБА_5, тому згідно ст. 65 ЦК України до призначення піклувальника піклування над заявницею необхідно покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

В пункті 51 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. розяснено, що враховуючи, що справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, слід звернути увагу судів на те, що інші особливості розгляду цих справ встановлено розділом IV ЦПК (частина третя статті 235 ЦПК). Наприклад, у частині сьомій статті 235 ЦПК передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом; у частині третій статті 240 ЦПК зазначено, що суд, установивши, що заявник у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи діяв недобросовісно, без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі понесені судові витрати.

Тобто, главою 2 розділу IV ЦПК України передбачено стягнення судових витрат з заявника при встановлені, що він діяв недобросовісно. Розподіл судових витрат між заявником і заінтересованими особами в межах розгляду справи в порядку окремого провадження законом не встановлено.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 240 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

З огляду на викладене, суд вважає, що судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 241 ЦПК України, на підставі ст. ст. 36, 42, 60-65 ЦК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2013р. про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуном ОСОБА_5

Визнати ОСОБА_2, 17.02.1958р.н., яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обмежено дієздатною та встановити над нею піклування.

До призначення піклувальника піклування над ОСОБА_2 покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В.Мовчан

Народні засідателі І.Ю. Євтушенко

ОСОБА_1