Ухвала суду № 45797756, 24.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 336/2515/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.

Номер провадження 22-ц/778/4054/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

ОСОБА_2

При секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року

у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК», (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що відповідно до договору б/н від 12 жовтня 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 28 лютого 2015 року має заборгованість 14457,09 грн., яка складається з: 5997,25 грн. заборгованість за кредитом; 6045,22 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1250,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 664,62 грн. штраф (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 14457,09 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14457,09 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині стягнення суми процентів, комісії та штрафів, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не досліджені всі обставини у справі, а саме те, що позивач не надав йому памятку клієнта, яка оформлялась 12 жовтня 2010 року та копію Анкети-заяви. ОСОБА_1 не ознайомив його з Правилами надання банківських послуг, тому просить змінити рішення суду в частині стягнення процентів, комісії та штрафів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за яким, ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 15000,00 гривень, а ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки (а.с. 6-32).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягуючи заборгованість за кредитним договором з урахуванням процентів, комісії та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, та допустив заборгованість по кредиту, чим порушує умови договору, а тому повинен нести відповідальність, передбачену договором.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та обєктивно зясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та закон, що їх регулює.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно заяви позичальника, ОСОБА_3 погодився, що його заява разом з памяткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Порядок погашення кредиту визначений зазначеними Умовами та правилами як і визначена відповідальність за невиконання умов договору, шляхом сплати пені та штрафу, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

При вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовані норми ст. 526,530 ЦК України та правомірно задоволено позов про стягнення суми заборгованості за кредитом, процентів, комісії та штрафів.

Доводи апелянта про те, що він не погоджується на сплату процентів, комісії та штрафів не ґрунтуються на законі, оскільки при підписанні заяви про видачу кредиту він погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, якими передбачена відповідальність за порушення зобовязань. Відповідачем не заперечується отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, а оскільки ним допущена заборгованість за кредитом, тому він має нести відповідність.

Інші доводи щодо не отримання кредитних документів є безпідставними, оскільки видача анкети-заяви клієнту не передбачена, а з Умовами та Правами надання банківських послуг позичальник ознайомився при підписанні заяви-анкети 12.10.2010 року, про свідчить його підпис та зобовязався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті Приватбанку (а.с.6 зв.). Про застосування строків позовної давності відповідачем у суді першої інстанції не заявлялося.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: