Рішення № 4579241, 01.07.2008, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22ц/857 Головуючий в суді 1-ї інстанції Свінцицький Л.В.

Категорія 53 Доповідач Балашкевич С.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

1 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В.

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Сухоребрій Т.А.

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду від 28 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди, -

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» (далі - СТОВ «Терра») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що з 4 жовтня 2001 року працював водієм у СТОВ «Терра» і наказом № 32 від 12 вересня 2005 року був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. Посилаючись на те, що в день звільнення з роботи відповідач не провів з ним остаточний розрахунок і не виплатив заробітну плату в сумі 2 000 грн., позивач просив стягнути заборгованість по заробітній платі, компенсацію втраченої частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та моральну шкоду в сумі 2 000 грн.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 9 288 грн. заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку та 3 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2008 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати й ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що з 4.10.2001 року ОСОБА_1. працював водієм у СТОВ «Терра» і наказом № 32-к від 12.09.2005 року був звільнений з роботи на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не надано доказів про наявність боргу із заробітної плати на день його звільнення з роботи.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він суперечить матеріалам справи.

Так, згідно книги по нарахування і виплаті заробітної плати працівникам СТОВ «Терра» заборгованість по заробітній платі позивача складає 213, 47 грн.(а.с.248-256). Представник відповідача позов в цій частині визнав.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо проведення з позивачем повного розрахунку.

Оскільки названа заборгованість по заробітній платі виплачена ОСОБА_1. 30 червня 2008 року, тому колегія суддів вважає, що на час вирішення цієї справи апеляційним судом підстав для задоволення цієї вимоги немає.

Посилання позивача на те, що заробітна плата повинна була виплачуватися йому в розмірі мінімальної заробітної плати є безпідставними, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 95 КЗпП мінімальна заробітна плата виплачується за умови виконання працівником місячної, погодинної норми праці (обсяг робіт). Як вбачається з табелів обліку робочого часу за 2005 рік в періоди, коли заробітна плата виплачувалася нижче мінімального розміру, позивачем не виконувалися місячні, погодинні норми праці. Перевірити стан виплати заробітної плати до 1 січня 2005 року немає можливості, оскільки відповідні документи втрачені у зв'язку з їх крадіжкою (а.с. 194).

Частиною 1 статті 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що в день звільнення з роботи позивач не працював. Доказів того, що після звільнення з роботи він пред'являв відповідачу вимогу про розрахунок суду не надав, тому колегія суддів вважає, що строк затримки

остаточного розрахунку має обчислюватися з дня звернення до суду, тобто з 10 квітня 2006 року, до 18 квітня 2008 року ( дня одержання позивачем письмового повідомлення СТОВ «Терра» про можливість отримання боргу із заробітної плати).

Період затримки остаточного розрахунку з 10 квітня 2006 року по 18 квітня 2008 року складає: 510 днів ((183 днів ( 2006 рік) + 251 днів ( 2007 рік) + 76 днів (2008 рік)).

Середньоденний заробіток, обчислений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8.02.1995 року № 100, складає 26, 18 грн.

Середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку становить 13 351, 80 грн. (510 днів затримки остаточного розрахунку) х 26, 18 грн. (середньоденного заробітку).

Виходячи з пропорційного відношення невиплаченої суми до середньомісячного заробітку, сума, що підлягає стягненню складає: 5061, 66 грн.

213, 47 грн. х 100% : 563 грн. = 37, 91 %.

13 351, 80 грн. х 37, 91% : 100% = 5061, 66 грн.

Оскільки позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, висновок суду про безпідставність цієї вимоги є правильним.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду від 28 лютого 2008 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» на користь ОСОБА_1 5061, 66 грн. середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

Названа сума стягнута без урахування податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( розрахунковий рахунок 31210259701002, отримувач УДК у м. Житомирі код 22062319 МФО 811039) та на користь держави 51 грн. судового збору( розрахунковий рахунок 31416537700002 код платежу 22090100 МФО 811039 одержувач коштів ВДК у м. Житомирі код ЗКПО 22062319).

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.