Постанова № 45788737, 18.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року 810/1778/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», про визнання незаконними дій та рішення,

в с т а н о в и в:

27 квітня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк».

Зазначала, що приватний нотаріус незаконно здійснила запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, зареєструвавши іпотекодержателем ТОВ «Кей-Колект», оскільки про відступлення прав вимоги саме за договором іпотеки №58618, за яким іпотекодавцем є позивач, останній нічого невідомо. Стверджувала, що нотаріус не мала права вчиняти нотаріальної дії щодо посвідчення відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_2 та АКБ «Укрсиббанк», оскільки не перевірила чи дійсно ТОВ «Кей-Колект» набуло права вимоги за відповідним договором іпотеки та є іпотекодержателем за договором із позивачем; вказувала, що нотаріусу не було надано належних документів, які б засвідчували відступлення прав вимоги і заміну заставодержателя; зазначала, що відповідач безпідставно змінила майнового поручителя, вказавши ОСОБА_4 замість ОСОБА_2.

Посилаючись на порушення відповідачем положень Законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з урахуванням вимог, викладених у зміненому адміністративному позові від 14 травня 2015 року, просила:

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу ОСОБА_3, яка, здійснюючи функції державного реєстратора, вчинила запис (реєстраційний номер обтяження 13429507 від 24 грудня 2012 року) в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиний державний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна) стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором №58618, укладеним ОСОБА_2 із Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» 10 липня 2008 року, щодо обтяження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати незаконним рішення відповідача про реєстрацію у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиний державний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна) стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором №58618.

Відповідач у судове засідання не зявилася, про дату, місце і час розгляду справи повідомлена належним чином і своєчасно. При цьому, 2 червня 2015 року приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу ОСОБА_3 подала до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просила відмовити у його задоволенні, а також розглядати справу за її відсутності. Стверджувала, що під час здійснення 24 грудня 2012 року реєстраційних дій щодо реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою діяла як державний реєстратор та керувалась положеннями Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 2004 року №410, яке було чинним до 1 січня 2013 року. Наголошувала, що при реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.

Представник Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» у судовому засіданні 3 червня 2015 року проти задоволення позову заперечувала, зокрема і у письмових поясненнях. Вказала, що у приватного нотаріуса ОСОБА_3 не було підстав для відмови у державній реєстрації заміни первісного іпотекодержателя - АТ «УкрСиббанк» на нового - ТОВ «Кей - Колект», а дії вчинені приватним нотаріусом в повному обсязі відповідають умовам чинного законодавства України, у звязку із чим просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» у судове засідання 18 червня 2015 року не зявились, про дату, місце і час розгляду справи повідомлені належним чином і своєчасно; про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, виходячи із такого.

Як зясовано судом, 10 липня 2007 року між ОСОБА_4 та АКБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») укладено договір про надання споживчого кредиту №11181281000.

10 липня 2007 року, в забезпечення зобовязань ОСОБА_4 перед АКБ «УкрСиббанк», між ОСОБА_2 та АКБ «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки №58618, згідно якого передано в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 (а.с.17-18).

12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» із ТОВ «Кей-Колект» укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, у відповідності до якого відбувся перехід права вимоги, в тому числі і за зобовязаннями ОСОБА_4 за договором про надання споживчого кредиту №11181281000 від 10 липня 2007 року (а.с.57-6174-77).

Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 за реєстровими №№5207-5208.

24 грудня 2012 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із повідомленням про реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підставі вказаного договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки (а.с.78).

У такому повідомленні боржником за основним зобов'язанням та іпотекодавцем вказано ОСОБА_4 (а.с.52-53).

Крім того, у додатку до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки заставодавцем також зазначено ОСОБА_4 (а.с.51).

Разом із названим повідомленням товариством «Кей-Колект» було надано такі документи: договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки із додатком №1 (№п/п 1186), примірники протоколів загальних зборів ТОВ «Кей-Колект», довідку із ЄДРПОУ щодо такого товариства, статут ТОВ «Кей-Колект», виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку про взяття на облік платником податків, копії паспорта та ідентифікаційного номера платника податку керівника ТОВ «Кей-Колект», платіжне доручення на підтвердження оплати нотаріальних послуг та послуг щодо державної реєстрації (а.с.85-108).

Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 додатково надано письмові пояснення, де вказано, що кількість реєстраційних дій, із заявами щодо яких звернулося ТОВ «Кей Колект» у цей день (як і в попередні дні і наступні) була величезна, тому нею через неуважність була упущена та обставина, що у заяві та додатку до договору відступлення прав вимоги вказано неправильно іпотекодержателя (згідно договору іпотеки іпотеко держателем значиться ОСОБА_2).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти

За правилами статті 285 Цивільного процесуального кодексу України заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного (міського) суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.

Повноваження державного реєстратора у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав тощо. На виконання покладених цим Законом повноважень державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії (частина друга статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За нормами частини першої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Питання відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень урегульовано статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, згідно положень частини першої такої статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною девятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України (частина тринадцята статті 15 Закону №1952-IV).

Так, на час виникнення спірних відносин процедура державної реєстрації іпотек була врегульована Тимчасовим порядок державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31 березня 2004 року (Порядок №410).

За нормами пункту 4 такого Порядку державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду. під час подання повідомлення іпотекодержатель пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність. До підомлення додається засвідчена в установленому порядку копія іпотечного договору чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації) та документ про внесення плати за державну реєстрацію іпотек, реєстрацію заставної (у разі коли іпотекодержатель разом з державною реєстрацією обтяження нерухомого майна іпотекою подає її для державної реєстрації) (пункт 6 Порядку №410).

У повідомленні зазначаються: 1) відомості про іпотекодавця (майнового поручителя), іпотекодержателя, а також боржника за основним зобов'язанням, якщо він не є іпотекодавцем: - для іпотекодавця, іпотекодержателя та боржника - юридичних осіб відомості: стосовно резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); стосовно нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, де зареєстровано особу; - для іпотекодавця, іпотекодержателя та боржника - фізичних осіб відомості: стосовно громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; стосовно іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основного зобов'язання; 4) строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі; 5) посилання на випуск заставної або її відсутність. Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості, що не зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку (пункт 7 Порядку №410).

За приписами пункту 10 цього ж Порядку реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру у разі, коли: у повідомленні відсутні або наведено не повністю чи з виправленням відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку; іпотекодержатель не пред'явив паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність; до повідомлення не додано копію іпотечного договору, засвідчену в установленому порядку, чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації); відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; плату внесено не в повному обсязі.

У відповідності до пункту 14 Порядку №410 у разі виявлення іпотекодержателем або уповноваженою ним особою у витягу помилок, допущених реєстратором, іпотекодержатель або уповноважена ним особа письмово повідомляють у п'ятиденний строк про це реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Реєстру інформації, наведеної у повідомленні про обтяження майна іпотекою. Якщо підтверджено факт невідповідності, реєстратор безоплатно виправляє допущені помилки у день надходження повідомлення.

Згідно із пунктом 15 цього Порядку у разі виявлення іпотекодержателем або уповноваженою ним особою у витягу помилок, допущених з їх вини, іпотекодержатель або уповноважена ним особа може звернутися до реєстратора із заявою про виправлення помилок у Реєстрі.

У разі виявлення іпотекодавцем у витягу помилок він письмово повідомляє у п'ятиденний строк іпотекодержателя або реєстратора. Реєстратор після отримання повідомлення від іпотекодавця про допущення помилок перевіряє відповідність відомостей Реєстру інформації, наведеної у повідомленні, та у разі підтвердження такого факту здійснює виправлення помилок і повідомляє іпотекодержателя та іпотекодавця про внесення змін до запису. Якщо помилки допущено з вини іпотекодержателя, реєстратор повідомляє іпотекодержателя про необхідність внесення змін до запису. Іпотекодержатель або уповноважена ним особа протягом двох робочих днів з дня отримання від іпотекодавця повідомлення про допущені з вини реєстратора у витягу помилки повинен письмово повідомити про це реєстратора або звернутися до нього із заявою про виправлення помилок у Реєстрі, допущених з вини іпотекодержателя(пункт 16 Порядку №410).

Як закріплено у статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату. У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Заінтересована особа протягом п'яти робочих днів з дня отримання від державного реєстратора повідомлення про допущення технічної помилки у записах Державного реєстру прав повинна звернутися до нього із заявою про виправлення такої помилки.

На підставі зясованих обставин справи і викладених законодавчих норм, суд резюмує наступне.

Суд звертає увагу, що позивач обґрунтовує позовні вимоги протиправністю вчинення нотаріальної дії. При цьому, не оскаржує та не оскаржував відповідну нотаріальну дію у порядку цивільного судочинства. У той же час, суд зазначає, що правильність та правомірність нотаріальної дії може бути перевірена загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, щодо помилки в зазначенні іпотекодавця, то суд звертає увагу, що така технічна помилка жодним чином не впливає на права чи обовязки позивача, а чинним законодавством встановлений чіткий порядок виправлення такої помилки і недотримання цього порядку виключає розгляд спору в суді, оскільки самого спору ще не існує.

До того ж, суд зазначає, що за обставин, коли є чинною угода про відступлення права вимоги та надання нотаріусу необхідного переліку документів для реєстрації обтяжень у силу цієї угоди посилання на сумніви у дійсності цієї угоди є надуманими, а зазначена технічна помилка не змінює прав і обовязків сторін за договором іпотеки.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Згідно із частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.