Гринчук Ю. В. -представник (довіреність б/н від 31.12.2008 р.)
Відповідача:
не з'явився
Представникам
сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки
відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.
Представники
сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про
нездійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть
спору: На розгляд
господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю
«Торгівельна фірма «Нова справа»(м. Львів) подано позов до Суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 2 010 (дві тисячі
десять) грн. 20 коп. (з яких: 1 393,11 грн. -основний борг; 73,82 грн.
-інфляційні; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 - пеня; 417,93 -штраф).
Ухвалою
господарського суду Львівської області від 29.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено до
розгляду на 12.02.2009 року.
Позивач
вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.01.2009 р.
виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
12.02.2009
р. до суду за вх. № 2503 від позивача поступила заява, в якій він повідомив
суд, що відповідач сплатив основний борг в повному обсязі після винесення
ухвали про порушення провадження у справі, а саме 09.02.2009 р. у розмірі -1393
(одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 11 коп.
12.02.2009
р. до суду за вх. № 2504 від позивача поступила заява в якій він підтвердив, що
обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, по
даній справі відсутні.
В
судовому засіданні 12.02.2009 р. представник позивача подав до суду витребувані
документи.
Представник
позивача позов підтримав частково, просив суд задоволити позовні вимоги в
частині стягнення 73,82 грн. -інфляційних; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 -пені,
417,93 -штрафу та покласти на відповідача судові витрати з підстав наведених у
позовній заяві та поясненнях, а в частині стягнення 1 393,11 грн. -основного
боргу просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору
оскільки ця сума сплачена відповідачем.
Відповідач
вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 29.01.2009 р. не
виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним
законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в
судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України,
повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується
повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суду
представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК
України, розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними
в ній матеріалами.
Розглянувши
документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в
судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні
вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив
наступне:
07
лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна
фірма «Нова справа»та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був
укладений Договір поставки № 661 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію
долучено до матеріалів справи).
19
вересня 2008 року на виконання умов договору відповідач отримано від позивача
по видатковій накладній № 000016777 товар на суму 998, 03 грн. та по видатковій
накладній № 000016778 на суму 395,08 грн. Всього по зазначених видаткових
накладних відповідачем отримано товар (продукцію) на суму 1393 (одна тисяча
триста дев'яносто три) грн. 11 коп.
Відповідно
до підпункту 4.3. пункту 4 Договору, розрахунки за товар здійснюється шляхом
перерахування покупцем суми вартості товару в українській національній валюті в
безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника, що зазначений у
Договорі, або в готівковому порядку через касу постачальника протягом 7 (семи)
календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.
Як
вбачається з матеріалів справи, 28.11.2008 р. відповідачу направлялась
претензія з вимогою сплатити борг. Вказана претензія відповідачем залишена без
розгляду та відповіді.
Станом
на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем
по договору поставки № 661 від 07 лютого 2008 року становила 1393 (одна тисяча
триста дев'яносто три) грн. 11 коп.
За
неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно
ст. 625 ЦК України та Договору, нараховано: 73,82 грн. -інфляційних; 13,59 грн.
-3% річних; 111,75 -пені, 417,93 -штрафу.
Як
вбачається з матеріалів справи, відповідач провів оплату за поставлений товар
після порушення провадження у справі, а саме 09 лютого 2009 року в сумі 1393 (одна
тисяча триста дев'яносто три) грн. 11 коп.
Відповідно
до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити
розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних
вимог.
Скориставшись
наданим йому правом, позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення суми
основного боргу та просить суд припинити провадження в цій частині у зв'язку з
відсутністю предмету спору.
Станом
на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 617
(шістсот сімнадцять) грн. 09 коп. (з яких: 73,82 грн. -інфляційні; 13,59 грн.
-3% річних; 111,75 -пеня; 417,93 -штраф).
При
прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно
до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції
України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої
дії.
Згідно
ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів
права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі
суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно
ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та
майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному
волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно
до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є
свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена
законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно
до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що
передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не
передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші
правочини.
Згідно
ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського
договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених
законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно
ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми
та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є
погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно
до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не
встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно
ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма,
вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання
відповідних правових наслідків.
Відповідно
до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю
виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які
підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також
правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно
ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися
від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його
обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього
Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності
та справедливості.
Відповідно
до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно
ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно
до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок
негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно
до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають
між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і
негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських
договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно
ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами,
встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,
передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих
видів договорів.
У відповідності
до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно
ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно
ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову
відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування
до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених
цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій
повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та
держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин,
завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері
господарювання.
Відповідно
до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за
невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення
правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх
залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У
разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за
порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову
відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося
неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних
обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються
такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами
правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання
товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно
до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На
час розгляду справи, відповідач не представив суду доказів сплати 73,82 грн.
-інфляційних; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 -пені, 417,93 -штрафу.
Враховуючи,
що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в
підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив,
доказів погашення заборгованості в частині стягнення 617 (шістсот сімнадцять)
грн. 09 коп. (з яких: 73,82 грн. -інфляційні; 13,59 грн. -3% річних; 111,75
-пеня; 417,93 -штраф) не представив, виконавши вимоги процесуального права,
всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши
представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму
Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року
№ 11 «Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства
з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа»(м. Львів) до
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 2 010 (дві
тисячі десять) грн. 20 коп. (з яких: 1 393,11 грн. -основний борг; 73,82 грн.
-інфляційні; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 -пеня; 417,93 -штраф) обґрунтована
та підлягає до задоволення в частині стягнення 617 (шістсот сімнадцять) грн. 09
коп. (з яких: 73,82 грн. - інфляційні; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 -пеня;
417,93 -штраф).
В
частині стягнення 1 393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 11 коп.
основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету
спору, оскільки такий сплачений відповідачем у повному обсязі.
Відповідно
до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із
змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що
подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову,
але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума
позову, станом на день звернення до суду, становила 2 010 (дві тисячі десять)
грн. 20 коп., а на день розгляду справи 617 (шістсот сімнадцять) грн. 09 коп.,
державне мито, згідно платіжного доручення № 111 від 26.01.2009 р. позивачем
сплачено в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.
Згідно
платіжного доручення № 112 від 26.01.2009 р. позивачем сплачено 118 (сто
вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Відповідно
до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що
підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським
судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх
знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних
з розглядом справи.
Судові
витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача,
оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи
наведене, керуючись ст.ст. 8, 13 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202,
204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193,
216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43,
22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою
відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова справа»(м. Львів) до Суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 (м. Львів) про стягнення 2 010 (дві тисячі
десять) грн. 20 коп. (з яких: 1 393,11 грн. -основний борг; 73,82 грн.
-інфляційні; 13,59 грн. -3% річних; 111,75 -пеня; 417,93 -штраф) -задоволити
частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Нова
справа»(юридична адреса: вул. Городоцька, 84, м. Львів, 79016; фактична адреса:
вул. Польова, 57 «Б», м. Львів, 79056; код ЄДРПОУ 31363286) - 617 (шістсот
сімнадцять) грн. 09 коп. (з яких: 73,82 грн. -інфляційні; 13,59 грн. -3%
річних; 111,75 -пеня; 417,93 -штраф), 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного
мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
3. провадження у справі в частині
стягнення 1 393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн. 11 коп. основного
боргу -припинити.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК
України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Цікало А.І.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4576019 ?
Документ № 4576019 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 4576019 ?
Дата ухвалення - 12.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4576019 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4576019 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4576019, Господарський суд Львівської області
Судове рішення № 4576019, Господарський суд Львівської області було прийнято 12.02.2009.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Судове рішення № 4576019 відноситься до справи № 33/6
Це рішення відноситься до справи № 33/6. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
