Постанова № 4574946, 17.04.2009, Одеський окружний адміністративний суд

                                                                                                           Справа № 2-а-950/08/1570

                                                                  ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року                                                                                          м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

                                                           судді                    Вовченко О. А.

                                             при секретарі                    Кравець Я.А.,

                                                  за участю:

                        представника позивача – Нікітішена О.В., (довіреність від 19.01.2009 року),

                   представника відповідача – Маслова О.В., (довіреність від 25.06.2008 року),

                   представника відповідача – Рубан В.С., (довіреність від 15.04.2009 року),

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області   до військової частини 2196 про стягнення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та пені в сумі 103785,07 гривен, суд  –

                                                           В С Т А Н О В И В :

            Котовська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області, 08 жовтня 2007 року, звернулася  до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 2196 про стягнення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та пені в сумі 103785,07 гривен (із них: 79378 гривен податковий борг з податку з власників транспортних засобів та 24407,57 гривен пені за несвоєчасну сплату податку), зазначивши в позові,що військова частина 2196 з 25.09.1995 року знаходиться на обліку у Котовській ОДПІ та відповідно до п.п. 3 п. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків та зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законом терміни. Проте відповідач в порушення п.п 3 п. 1 ст. 9 Закону України № 2181–III від 21.12.2000 року «Про систему оподаткування» та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з 05.10.2001 року не сплачує податковий борг. Станом на 19.07.2007 року, податковий борг  складає 103785,07 гривен з якого 79378 гривен – заборгованість по податку з власників транспортних засобів, 24407,07 – пеня за несвоєчасну сплату податку (що підтверджується картками особових рахунків боржника, ксерокопіями розрахунків, актами про порушення податкового законодавства і винесені по ним рішення про застосування фінансових санкцій). Боржнику направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/32 від 05.10.2001 року, друга податкова вимога  № 2/161 від 06.11.2001 року. 03.01.2002 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу. З липня 2005 року по лютий 2007 року, Котовська ОДПІ неодноразово зверталася до керівництва військової частини, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства оборони України з проханням прийняти заходи, щодо добровільного погашення боргу, проте військова  частина не сплачує податковий борг.   

          В судовому засіданні  представник позивача Нікітішин О.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування,  викладені в  позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги.

          Представники відповідачів - Маслов О.В. та Рубан В.С. в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву, де зазначено, що військова частина 2196 з 2003 року по теперішній час  сплачує податки з власників транспортних засобів. При цьому Котовська ОДПІ обґрунтовує виникнення заборгованості у відповідача податковими вимогами № 1/32 від 05.10.2001 року та № 2/161 від 16.11.2001 року, проте відповідно до рішення Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2002 року, першу податкову вимогу Котовської ОДПІ № 1/32 від 05.10.2001 року та другу податкову вимогу № 2/161  від 06.11.2001 року було визнано недійсними. Інших податкових вимог на адресу військової частини  не надходило.

           Заслухавши пояснення  представника позивача та представників відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази  в їх сукупності, суд встановив наступне.         

            Військова частина 2196 була зареєстрована  Державним комітетом у справах охорони державного кордону України 08 лютого 1995 року, ідентифікаційний код 14321825, що підтверджується довідкою № 39/98 від 15.05.1998 року про включення до ЄДРПОУ.  В подальшому військова частина 2196 була зареєстрована  01.08.2003 року, Адміністрацією Державної прикордонної служби України ідентифікаційний код 14321825, що підтверджується довідкою № 16/03 від 09.09.2003 року про включення до ЄДРПОУ.          

            На обліку в Котовській ОДПІвійськова частина 2196знаходиться з 25.09.1995 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 20.07.2007 року № 153 (а.с.7).

           Законом України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, який був введений в  дію з 1 січня 1992 року, згідно  Постанови Верховної Ради України від 11 грудня 1991 року N 1964-XII, встановлено   податок   з   власників   транспортних  засобів, визначено платників податку та об’єкти оподаткування.

            В ст. 5, 6 Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 75/97-ВР  від 18.02.1997 року, (редакція чинна до 1 січня 2007 року), визначено, що податок з  власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується перед реєстрацією,  перереєстрацією або   технічним   оглядом  транспортних  засобів.  Сплата  податку провадиться за період до наступного технічного огляду.   Податок з  власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється  юридичними  особами  на  підставі звітних   даних   про  кількість  транспортних  засобів  та  інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення  податку  з  власників  наземних  транспортних  засобів провадиться виходячи з об'єму  циліндрів  або  потужності  двигуна кожного  виду і марки транспортних засобів,  а податок з власників водних транспортних засобів -  виходячи  з  довжини  транспортного засобу за ставками,  зазначеними у статті 3 цього Закону.  Податок сплачується  у  валюті  України  і  розраховується   за   валютним (обмінним)  курсом  Національного  банку  України  на  перший день кварталу,  в якому  здійснюється  сплата  податку,  і  залишається  незмінним протягом кварталу. У порядку і строки,  визначені податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження до державної  податкової інспекції,  але не пізніше 15 березня року, наступного за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми  податку за  формою,  затвердженою Головною державною податковою інспекцією України.  У разі  виявлення  юридичних  чи  фізичних   осіб,   які   не сплачували  податок  з  власників  транспортних  засобів  та інших самохідних машин і механізмів,  вони зобов'язані сплатити  податок не більш як за два попередніх роки.o:p>/o:p>            Згідно з п. 1.11 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація), це  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).             На виконання вимог Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, військова частина 2196 подавала до податкової інспекції розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за: 2001 рік (а.с. 139), 2002 рік (а.с. 138), 2003 рік (а.с. 76), 2004 рік (а.с. 72, 74), 2005 рік (а.с.128, 130, 132), 2006 рік (а.с. 70, 78, 125,134) 2007 рік (а.с. 66), з визначенням сум нарахованого податку.                Відповідно до ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 75/97-ВР  від 18.02.1997 року, (редакція чинна до 1 січня 2007 року), у разі  приховування  (заниження)  об'єктів  оподаткування  з юридичних осіб у доход відповідного бюджету  податковими  органами стягуються  вся  сума  прихованого  (заниженого) податку і штраф у двократному розмірі тієї ж  суми.  Сума  прихованого  (заниженого) податку  і  штраф  вносяться  до  відповідного  бюджету за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємств.  За відсутність  обліку  об'єктів  оподаткування  або  ведення цього обліку  з  порушенням  встановленого  порядку,  а  також  за неподання,  несвоєчасне  подання податковим органам розрахунків та інших документів,  необхідних для нарахування  і  сплати  податку, юридичні  особи  сплачують  до  відповідного  бюджету додатково 50 відсотків належних сум податку.  Недоїмки по податку,  а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством. o:p>/o:p>            Приписами п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації, (розрахунку). Та  п.п.  5.4.1 п.5.4 ст. 5 зазначеного Закону, визначено, що узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.          Як зазначено в п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.3  п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року,  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше  першого  робочого  дня після   закінчення  граничного   строку  сплати  узгодженої  суми податкового   зобов'язання.   Перша  податкова   вимога   містить повідомлення  про  факт  узгодження  податкового  зобов'язання  та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк;   o:p>/o:p> б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення  платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені   строки.   Друга   податкова   вимога   додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.          В обґрунтування позовних вимог позивач подав до суду: o:p>/o:p> - картки особових рахунків військової частини за період з 2000 року до 31.12.2007 року (а.с. 24-29,  194-214), з яких вбачається, що податковий борг (недоїмка) станом на 19.07.2007 року становить 214778,70 гривен. Зазначена сума не погоджується з позовними вимогами позивача в сумі 103785,07 гривен;o:p>/o:p> - копію першої податкової вимоги  від 05.10.2001 року № 1/32 де визначено суму податку з власників транспортних засобів в сумі 50906 гривен та пеня в сумі 1244 гривен (а.с. 123) та копію другої податкової вимоги від 08.05.2002 року № 2/161 де визначено суму податку з власників транспортних засобів в сумі 103136,41 гривен та пеня в сумі 1244 гривен (а.с. 124). При розгляді справи судом встановлено: що 04 грудня 2002 року Одеським апеляційним господарським судом  по справі № 17-3-13/02-6526 предметом дослідження були податкові вимоги  від 05.10.2001 року № 1/32 та від 08.05.2002 року № 2/161, визнані недійсними податкові вимоги;o:p>/o:p> - довідку про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум  прибуткового податку з громадян та податку з власників транспортних засобів самохідних машин та механізмів військової частини 2196 за період з 01.04.2001 року по 31.03.2004 року (а.с. 43-49) та акт № 1292 від 29.06.2004 року про результати документальної перевірки дотримання податкового та валютного законодавства військовою частиною 2196 за період з 01.04.2001 року по 01.04.2004 року (а.с. 54-64),  в висновках яких зазначено, що встановлено порушення ст. 2, 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», донараховано податку в сумі  - 14833,98 грн., та штрафних санкцій в сумі – 5766 гривен. До повернення 7561,21 гривен.             Військовою частиною 2196 сплачено згідно  платіжногодоручення № 583 від 08.07.2004 року, податок з власників транспортних засобів нарахований згідно акту перевірки № 1292 від 29.06.2004 року  в сумі 13038,59 гривен (а.с. 112).           З наданих до суду представником відповідача документів не вбачається, що позивач,  податковий орган- Котовська об’єднана державна податкова інспекція на виконання приписів п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.3  п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року надсилала відповідачу – військовій частині 2196,  податкові вимоги.           Під час розгляду справи на спростування тверджень представника відповідача, Маслов О.В., представник відповідача військової частини 2196 надав до суду платіжні доручення про сплату податку з власників транспортних засобів: - № 26 від 25.01.2007 року на суму 36600 гривен за 4 квартал 2006 року(а.с. 96); - № 407 від 26.04.2007 року на суму 14368 гривен за 1 квартал 2007 року (а.с. 97); - № 410 від 26.04.2007 року на суму 9795 гривен за 1 квартал 2007 року (а.с. 98); - № 685 від 09.07.2007 року на суму 9795 гривен за 2 квартал 2007 року (а.с. 99); - № 686 від 09.07.2007 року на суму 14368 гривен за 2 квартал 2007 року (а.с. 100); - № 1034 від 12.10.2007 року на суму 9795 гривен за 3 квартал 2007 року (а.с. 101);

- № 1035 від 12.10.2007 року на суму 14367 гривен за 3 квартал 2007 року (а.с. 101);

- № 41 від 31.01.2006 року на суму 13700 гривен за 4 квартал 2005 року (а.с. 102);

- № 280 від 13.04.2006 року на суму 13700 гривен за 2 квартал 2006 року (а.с. 103);

- № 584 від 14.11.2006 року на суму 18500 гривен за 2 квартал 2006 року (а.с. 104);

- № 895 від 05.10.2006 року на суму 13700 гривен за 3 квартал 2006 року (а.с. 105);

- № 240 від 24.03.2005 року на суму 13679 гривен за 1 квартал 2005 року (а.с. 106);

- № 686 від 26.07.2005 року на суму 13679 гривен за 2 квартал 2005 року (а.с. 107);

- № 1005 від 27.10.2005 року на суму 13800 гривен за 3 квартал 2005 року (а.с. 108);

- № 348 від 23.04.2004 року на суму 17600 гривен за 4 квартал 2003 року (а.с. 110);

- № 506 від 21.06.2004 року на суму 17205 гривен за 2 квартал 2004 року (а.с. 111);

- № 584 від 08.07.2004 року на суму 4161,41 гривен за 2 квартал 2004 року (а.с. 113);

- № 699 від 18.08.2004 року на суму 14058 гривен за 2 квартал 2004 року (а.с. 114);

- № 908 від 22.10.2004 року на суму 17614 гривен за 3 квартал 2004 року (а.с. 115);

- № 1101 від 10.12.2004 року на суму 19400 гривен за 4 квартал 2004 року (а.с. 116);

Відповідно до п.1  ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податковуo:p>/o:p>

службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990 року (зі змінами та доповненнями), органи державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах  компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право:  здійснювати  документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших   документів, пов'язаних   з   нарахуванням   і   сплатою   податків  та  зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),  а також планові    та    позапланові    виїзні   перевірки   своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати  податків  та  зборів (обов'язкових   платежів),   додержання   валютного  законодавства юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими відокремленими підрозділами,  що не мають статусу юридичної особи. o:p>/o:p>           Позивачем Котовською об’єднаною  державною податковою інспекцією в Одеській області не надано по справі доказів, щодо проведення  перевірки своєчасності, достовірності,  повноти нарахування і сплати військовою частиною 2196 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.04.2004 року по 17.04.2009 року, а з  наданого Котовською ОДПІ розрахунку суми боргу (а.с. 22-23), не вбачається,  період та розрахунок нарахування податкового боргу:  за основним платежем в сумі 79378 гривен та період (початок та закінчення нарахування пені)  та розрахунок нарахування пені в сумі 24407,07 гривен. Також до суду не надано підтвердження виконання приписів ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, щодо направлення відповідачу - платнику податків  - військовій частині 2196, податкових  вимог.o:p>/o:p>            Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.            Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.            Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

          Виходячи з вищевикладеного та оцінюючи  докази по справі, на думку суду, позивач   не надав належних доказів, щодо правомірності заявлених позовних вимог до  військової частини 2196 про стягнення податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та пені в сумі 103785,07 гривен, за таких обставин, суд вважає, що  позовні вимоги не засновані на діючому законодавстві, є не обґрунтованими та не підлягають  задоволенню.

        Керуючись  ст. ст.160, 161-163 КАС України суд, -

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

            В задоволенні адміністративного позову Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про стягнення з військової частини 2196 (ідентифікаційний код 14321825) податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та пені в сумі 103785,07 гривен - відмовити.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

 Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22.04.2009 року.

                       Суддя                                                                     Вовченко О.А.