Ухвала суду № 45738737, 26.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за порушення грошового зобовязання.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за порушення грошового зобовязання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 650,73 грн. боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в звязку з простроченням виконання грошових зобовязань за період з 13 грудня 2014 року по 22 лютого 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 243,60 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачка вказує на його незаконність, оскільки судом безпідставно нараховані інфляційні та 3 % річних за період з 13 грудня 2014 року по 22 лютого 2015 року з загальної суми заборгованості 53 238,39 грн., яка включає в себе, крім основного боргу 21381,85 грн. також втрати від інфляції та 3 % річних в сумі 31856,54 грн., стягнуті з неї попередніми рішеннями судів. Зазначає, що нарахування втрат від інфляції повинно проводитись за повні місяці з суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції за повний місяць січень 2015 року, а тому до стягнення підлягає 662,84 грн.

Вказує, що розрахунок 3% річних повинен здійснюватись з суми основного боргу з врахуванням кількості днів прострочення і повинен становити 126,72 грн.

Просить рішення скасувати і ухвалити про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з загальної суми боргу 53238,39 грн.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні ВДВС Сарненського РУЮ перебуває зведене виконавче провадження по виконавчим листам на загальну суму 133527,02 грн., з них: 101670,48 грн. борг за договорами позики, 31856,50 грн. грошова сума внаслідок інфляції та 3% річних за прострочення виконання зобовязання стягнута рішеннями Сарненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2012 року, 19 вересня 2013 року, 15 липня 2014 року, 10 листопада 2014 року.

Станом на 18 грудня 2014 року ОСОБА_1 частково погашена заборгованість в сумі 80288,63 грн., залишок боргу за грошовими зобовязаннями становить 53238,39 грн., в тому числі 21381,90 грн. борг за договорами позики, 31856,50 грн. грошова сума внаслідок інфляції та 3% річних за прострочення виконання зобовязання (а. с. 22).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної статті є способом захисту майнового права чи інтересу кредитора та не обмежують останнього звернутися до суду за захистом свого порушеного права у випадку невиконання грошового зобовязання.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що інфляційні та 3% річних не можуть бути нараховані на суму 31856,54 грн., яка стягнута рішеннями судів як інфляційні та 3% річних, безпідставні, оскільки вказана сума є також боргом, який відповідачка вчасно не сплачує у встановлені законом строки в результаті чого відбувається знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Таким чином, висновок суду про нарахування інфляційних та 3% річних від загальної суми грошового зобовязання (боргу) є правильним.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на помилковість розрахунку індексації з підстав неправильності врахування індексів інфляції та періоду не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Згідно розяснень викладених в листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97 N 62-97р, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення індексу інфляції безпідставні і спростовуються наведеними в рішенні суду розрахунками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді: