Вирок № 45738435, 26.06.2015, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/526/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Бандури А.П.,

при секретарі Мельниковій І.В.,

з участю прокурора Лазаревича Д.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області кримінальне провадження № 12015180160000103 від 23 березня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 10 січня 2015 року, приблизно о 20 годині, з метою незаконного заволодіння чужим майном, проник через вікно в приміщення нефункціонуючої Мятинської ЗОШ 1-2 ст., яка розташована по вул. Фермській,12, с. Мятин Млинівського району Рівненської області та перебуває на балансі Хорупанської сільської ради, звідки таємно викрав 8 алюмінієвих карнизів вартістю 14 грн. за одну штуку не суму 112 грн., 3 комплекти чавунних дверцят вартістю 62 грн. за один комплект на суму 186 грн., 3 чавунні решітки вартістю 18 грн. за одну на суму 54 грн., в результаті чого Хорупанській сільській раді завдана майнова шкода на загальну суму 352 грн.

Крім того, ОСОБА_2, 23 січня 2015 року, приблизно о 19 годині, повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, проник через вікно в нежилий будинок ОСОБА_1, який розташований по вул. Фермській,2, с. Мятин Млинівського району Рівненської області, звідки таємно викрав одну двохкамфорну чавунну плиту вартістю 128 грн., 3 комплекти чавунних дверцят вартістю 93 грн. за один комплект на суму 279 грн., 3 чавунні решітки вартістю 27 грн. за одну на суму 81 грн., в результаті чого потерпілій ОСОБА_1 завдана майнова шкода на загальну суму 488 грн.

ОСОБА_2, 28 січня 2015 року, приблизно о 19 год., повторно, з метою незаконного заволодіння чужим майном, проник в нежилий будинок ОСОБА_1, який розташований по вул.Фермській,2 с. Мятин Млинівського району Рівненської області, звідки таємно викрав одну двохкамфорну чавунну плиту вартістю 160 грн., 2 комплекти чавунних дверцят вартістю 109 грн. за один комплект на суму 218 грн., 2 чавунні решітки вартістю 32 грн. за одну на суму 64 грн., одну чавунну засувку вартістю 23 грн., в результаті чого потерпілій ОСОБА_1 завдана майнова шкода на загальну суму 465 грн.

Суд, на підставі п.3 ст. 349 КПК України, з врахуванням думки учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів в кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_2 щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому зясувавши, чи правильно розуміють учасники кримінального провадження зміст цих обставин та чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, і розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1, а також дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю і дав показання, що в січні 2015 року, він проник через вікно в приміщення Мятинської ЗОШ, звідки викрав троє дверцят, три чавунні решітки та карнизи. Крім того, він, обвинувачений, викрав з будинку ОСОБА_1, який розташований в с. Мятин, двох двохкамерних чавунних плит, пять чавунних дверцят, пять чавунних решіток. Кошти за реалізацію викраденого майна він, обвинувачений, витратив на святкування свого пятидесятиріччя.

Позовні вимоги прокурора та ОСОБА_1 він, обвинувачений, визнав повністю.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1, про те, 22 лютого 2015 року. приїхавши разом з своїм чоловіком в с. Мятин Млинівського району, до будинку, який знаходиться у її власності, вони виявили зникнення двохкамфорних чавунних плит, чавунних дверцят та чавунних решіток, які до викрадення знаходились всередині житлового будинку та в літній кухні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчинені повторно, поєднані з проникненням в житло.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_2 суд відносить є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України, передбачає міру покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2 відноситься до тяжких злочинів.

Враховуючи сукупність помякшуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_2. обставин, а також думку потерпілої щодо незастосування міри покарання повязаної з позбавленням волі, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні № 12015180160000103 по обвинуваченню ОСОБА_2 ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (в порядку п.12 ч.2 ст.36, ч. 3 ст. 128 КПК України) та просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь Хорупанської сільської ради 352 гривні шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Суд вважає, що цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні № 12015180160000103 по обвинуваченню ОСОБА_2 підлягає до задоволення, так як висновком № 7338 судової товарознавчої експертизи по матеріалах кримінального провадження № 12015180160000103 від 16 квітня 2015 року підтверджується, що залишкова вартість досліджуваних обєктів з врахуваннях їх зносу за роздрібними цінами, що діяли на споживчому ринку України на аналогічні товари імовірно становить:

У відповідності до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в розмірі 3000 грн. за завдану їй матеріальну шкоду та грошову компенсацію в розмірі 3000 грн. за завдану їй моральну шкоду та понесені витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 400 грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зменшила свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди до 1 000 грн.

Суд, дослідивши докази, вважає, що цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000 гривень підлягає до задоволення в повному обсязі, так як він підтверджується матеріалами кримінального провадження, а також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_2 позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 3 000 грн. визнав повністю.

Підлягає до задоволення, на думку суду, цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., так як у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з послідуючими змінами від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Що стосується стягнення коштів в сумі 400 гривень за надання правової допомоги, то суд вважає, що позов у цій частині слід задоволити повністю.

У відповідності до вимог ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат на правову допомогу, а також витрат, повязаних із прибуттям до місця досудового розслідування або досудового провадження.

Статтею 120 КПК України, передбачено, що витрати, повязані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених ч.3 цієї статті, а витрати, повязані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Склад та розмір витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинен бути наданий договір про надання правової допомоги і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформленні у встановленому законом порядку (наприклад, квитанцією до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Квитанцією до прибуткового касового ордера №67 від 24 квітня 2015 року підтверджується, що ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, 24 квітня 2015 року, сплатила адвокату грошову винагороду (гонорар) в розмірі 400 грн.

(а.с.19)

З постанови про приєднання речових доказів від 24 квітня 2015 року до матеріалів кримінального провадження № 12015180160000103 вбачається, що речовими доказами визнано вилучене у ОСОБА_2В, взуття, яке приєднано до кримінального провадження і передано на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Млинівського РВ;

- замальовок сліду взуття до протоколу огляду місця події від 22 лютого 2015 року в господарстві ОСОБА_1 та фотознімок із зображенням сліду взуття, виявленого на підлозі будинку ОСОБА_1 під час огляду 22 лютого 2015 року:

- вилучений відбиток сліду взуття в ході огляду приміщення Мятинської ЗОШ І-ІІ ст. 28 лютого 2015 року, які приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу і зберігаються в матеріалах кримінального провадження.

(а. с. 71 кримінального провадження № 12015180160000103)

У відповідності до п.5 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

Рішення щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадження відносно ОСОБА_2. не приймалось.

На підставі наведенного,

керуючись ст. ст.349, 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України

с у д ,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року і 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні № 12015180160000103 по обвинуваченню ОСОБА_2 ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області звернувся до суду про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (в порядку п.12 ч.2 ст.36, ч. 3 ст. 128 КПК України) задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області 352 (триста пятдесят дві) гривні шкоди завданої кримінальним правопорушенням

/на р/р 31420111800271 МФО 833017 код 37914958 УДКСУ у Млинівському районі код доходів 24060300 інші доходи/

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 3000 (три тисячі) гривень за завдану їй матеріальну шкоду.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 1000 (одну тисячу) гривень за завдану їй моральну шкоду.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати повязані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 400 (чотириста) гривень.

Речові докази:

- вилучене у ОСОБА_2В, взуття, яке приєднано до кримінального провадження і передано на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Млинівського РВ повернути ОСОБА_2;

- замальовок сліду взуття до протоколу огляду місця події від 22 лютого 2015 року в господарстві ОСОБА_1 та фотознімок із зображенням сліду взуття, виявленого на підлозі будинку ОСОБА_1 під час огляду 22 лютого 2015 року, вилучений відбиток слідок взуття в ході огляду приміщення Мятинської ЗОШ І-ІІ ст. 28 лютого 2015 року, які приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу і зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура