Ухвала суду № 45735327, 24.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3350/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Кварталової А.М.,

за участю секретаря Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2»євої ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» (ПАТ «ОЗРСВ»), Житлово-комунальне експлуатаційне підприємство «Радіалка» (ЖКЕП «Радіалка»), треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Малиновського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_2»єв ОСОБА_4, про визнання права користування житловим приміщенням, зобов»язання укладення договору найму житлового приміщення, відкриття особового рахунку, встановлення способу виконання рішення суду шляхом реєстрації місця проживання, за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2»євої ОСОБА_3, ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа: Житлово-комунальне експлуатаційне підприємство «Радіалка» про визнання права користування житловим приміщенням та вселення, за зустрічною позовною заявою ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» до ОСОБА_2»євої ОСОБА_3, третя особа: Житлово-комунальне експлуатаційне підприємство «Радіалка» про виселення з житлового приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_2»єва ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 18 червня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2013 року ОСОБА_2»єва Г.О. звернулася до суду з зазначеним позовом.

Позивачка посилалася на те, що вона була невісткою ОСОБА_6, яка являється користувачем приміщення квартири АДРЕСА_1. З її дозволу вона на законних підставах, як член сімї, вселилася у спірне приміщення. Після смерті ОСОБА_6, яка померла у вересні 2007 року, вона залишається проживати в зазначеній квартирі, але відповідачі відмовляються визнати за нею право на користування квартирою та зареєструвати її місце проживання.

ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» позов не визнав та звернувся з зустрічним позовом, вказавши, що він є власником спірного житлового приміщення. Позивачка вселилася у спірне приміщення без його дозволу, то просив виселити відповідачку з спірної квартири.

ОСОБА_5, залучений до участі у справі як третя особа з самостійними вимогами, просив задовольнити його позов з посиланням на те, що спірна квартира після смерті ОСОБА_6 буда надана ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» йому для проживання. Однак, він при наявності законного права на вселення, не має можливості скористатися своїм правом, оскільки позивачка незаконно вселилася у квартиру.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 18 червня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2»євої Г. О. до ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», ЖКЕП «Радіалка», треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в особі Малиновського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_2»єв Ю.І. про визнання права користування житловим приміщенням, зобовязання укладення договору найму житлового приміщення, відкриття особового рахунку, встановлення способу виконання рішення суду шляхом реєстрації місця проживання відмовлено.

Позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_2»євої Г.О., ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа: ЖКЕП «Радіалка» про визнання права користування житловим приміщенням та вселення задоволений частково.

Зустрічний позов ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» до ОСОБА_2»євої Г.О., третя особа: ЖКЕП «Радіалка» про виселення з житлового приміщення задоволений.

Визнано за ОСОБА_5 право користування житловою квартирою № 33 в будинку № 46-а по вул. Бугаївській в м. Одесі.

Вселено ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_2.

ОСОБА_2»єву Г.О. з квартири АДРЕСА_3.

Стягнуто з ОСОБА_2»євої Г.О. на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2»євої Г.О. на користь ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2»євої Г.О. та залишено без змін рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2014 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 квітня 2015 року виправлено описку в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси.

В апеляційній скарзіОСОБА_2»єв Ю.І. просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2»євої Г.О. в повному обсязі, а у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 тазустрічного позову ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» відмовити.

Справа в суді апеляційної інстанції розглянута на підставі ч. 2 ст. 197, ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутності осіб, які приймають участь у справі, котрі належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями Укрпошти про отримання судових повісток про виклик / розписки в матеріалах справи/.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 т. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з ч.2 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного Суду УРСР від 12.04.1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

При цьому, як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім»ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що балансоутримувачем будинку № 46а по вул.. Бугаївська в м. Одесі, в якому знаходиться спірна квартира №33, є ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів».

ОСОБА_6 була наймачем спірної квартири з 1990 року, в якій проживала до своєї смерті, тобто до вересня 2007 року.

Після смерті ОСОБА_6 у спірну квартиру вселилась позивачка ОСОБА_2»єва Г. О.

Позивачка до ВАТ «ОЗРСВ», як балансоутримувача спірної квартири, з питанням про вселення в спірну квартиру не зверталася, на квартирному обліку у відповідача не перебувала.

Відповідач не приймав рішення щодо надання спірної квартири для проживання ОСОБА_2»євій Г.О. з сімєю, що підтверджується випискою з домової книги про склад сім'ї № 207 від 20.08.2007 року; актом ЖКЕП «Радіалка» від 12 листопада 2012 року та довідкою ЖКЕП «Радіалка» вих. №131 від 08 травня 2012 року.

Згідно протоколу сумісного рішення адміністрації ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» від 23.01.2008 року спірне житло у встановленому законом порядку було виділено ОСОБА_5, на підставі того, що він є кадровим робітником на Одеському заводі радіально-свердлильних верстатів, з 1972 року та потребує поліпшення житлових умов. ОСОБА_5 не отримав ордеру, оскільки надане йому житлове приміщення було безпідставно зайнято ОСОБА_7.

Кондрат»єв Ю.І. є чоловіком позивачки, звертався із позовом до Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ЖКЕП «Радіалка», ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» про визнання права користування та зобов'язання взяти на реєстраційний облік в квартирі АДРЕСА_4.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.12.2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2»єва Ю.І. було відмовлено, оскільки судом було встановлено, що він не належить до членів сім'ї померлого наймача. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2012 року виселено ОСОБА_2»єва Ю.І. зі спірної квартири.

При встановлених обставинах суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2»євої Г.О. та задоволення позову про її виселення на підставі ч. 3 ст. 116 ЖК України.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_2»єва Ю.І. на те, що ОСОБА_2»єва Г.О. проживала однією сім»єю зі ОСОБА_6, тому не підлягає виселенню зі спірного житла без надання іншого безпідставні, оскільки відсутні докази її проживання з наймачем однією сім»єю. Відсутність таких доказів підтверджується рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2012 року по справі за позовом ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» про виселення ОСОБА_2»єва Ю.І. зі спірної квартири, відповідно до якого відповідач також стверджував, що він проживав з ОСОБА_6 однією родиною. Але будь-яких даних , що позивачка також проживала в зазначеній квартирі , надано не було.

Крім того, ОСОБА_6 не надала письмову згоду на проживання ОСОБА_2»євої Г.О. в квартирі; ОСОБА_2»єва Г.О. не зареєстрована в даному жилому приміщенні; відсутні докази того, що спірне приміщення під час життя ОСОБА_6 було постійним місцем проживання ОСОБА_2»євої Г.О., відсутні докази про ведення наймачем спільного господарства, відсутні данні, що між ОСОБА_2»євою Г.О. та ОСОБА_6 склався певний порядок користування жилим приміщенням.

Посилання апеляційної скарги ОСОБА_2»єва Ю.І., що судом неправомірно визнано вимоги ОСОБА_5 стосовно спірного житла також безпідставні.

Відповідно до ст. 6 та ч. 1 ст. 127 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

За змістом ст. ст. 127 ч. 1, 128 ч. ч. 1, 2, ст. 129, 130 ЖК Української РСР порядок надання жилої площі у гуртожитках визначається законодавством, ЖК Української РСР та іншими актами законодавства Української РСР. Жила площа у гуртожитках надається за спеціальним рішенням адміністрації, підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі у гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Встановлено, що протоколом сумісного рішення адміністрації ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» від 23.01.2008 року спірне житло у встановленому законом порядку було виділено ОСОБА_5, як кадровому робітнику підприємства з 1972 року та такому, що потребує поліпшення житлових умов. ОСОБА_5 не отримав ордеру, оскільки надане йому житлове приміщення було безпідставно зайнято ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що законні права та інтереси ОСОБА_5 порушені.

Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2»єва ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 червня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді Л.І. Доценко

ОСОБА_9