Вирок № 45732929, 26.06.2015, Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.06.2015

справа № 482/1002/15-к В И Р О К

Іменем України

26 червня 2015 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

секретаря судового засідання Шведової Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження №12015150280000342 у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, паспорт громадянина України ЕР 403720, виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 03.12.2010 року, ІНФОРМАЦІЯ_3, за спеціальністю тракторист-машиніст, військовозобовязаного, не працюючого, проходить військову службу по контракту у військовій частині 4114 м. Львів Національної Гвардії України, учасник проведення анти терористичної операції, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, про обвинувачення в скоєні злочину, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.

У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор прокуратури Новоодеського району ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3, представник потерпілого ОСОБА_4

СУД, ВСТАНОВИВ і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕННИМ, ЩО :

12 квітня 2015 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_1 перебував в приміщенні кафе-бару «Орхідея», що розташоване по вул. Леніна, 135 в м. Нова Одеса Миколаївської області, де вживав алкогольні напої.

Там, у вказаний вище час, між ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного спяніння і охоронником ТДВ «Південний колос» ОСОБА_3, який наглядав за кафе-баром «Орхідея» виник словесний конфлікт через порушення ОСОБА_1 громадського порядку.

Не бажаючи продовження конфлікту, ОСОБА_3 вийшов з приміщення кафе-бару і стояв на вкритому тротуарною плиткою майданчику перед кафе-баром «Орхідея».

ОСОБА_1, який через деякий час також вийшов з кафе-бару, побачив стоячого ОСОБА_3 і направився до нього.

Підійшовши до ОСОБА_3, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи умисно, протиправно, з метою спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правової руки в область нижньої щелепи зліва нічого не очікуючому ОСОБА_3, від чого останній впав на тротуарну плитку обличчям догори. Після цього, ОСОБА_1 нахилившись над лежачим ОСОБА_3, наніс останньому ще декілька ударів кулаками рук по голові, точної кількості яких не встановлено.

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у момент їх заподіяння у виді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеню, епідурального крововиливу справа, перелому склепіння та основи черепа, забою мяких тканин голови, синця на обличчі, з якими останній був доставленний на лікування до Новоодеської ЦРЛ.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, що передбачений ст.121ч.1 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Прокурором заявлено два цивільні позови в інтересах держави, один в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації про стягнення з обвинуваченого 6379,20 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ, а другий в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченого 533,54 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в ЛШМД м. Миколаєва.

Потерпілий ОСОБА_3 предявив до обвинуваченого цивільний позов про стягнення 109150,72 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, з яких 9150,72 гривні становлять матеріальні витрати на лікування та 100000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Процесуальні витрати по справі відсутні..

Доказами на підтвердження встановлених в суді вищезазначених обставин, являються покази допитаного в суді обвинуваченого, який повністю визнав свою провину у скоєні інкримінованого йому злочині, а також показами потерпілого ОСОБА_3 та іншими доказами по справі, якими є - досліджені в суді документи кримінального провадження.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, що передбачений ч.1 ст.121 КК України., повністю визнав цивільні позови прокурора та частково визнав позов потерпілого, а саме повністю згодний з вимогами щодо необхідності відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 9150,72 гривні, а вимоги про відшкодування моральної шкоди визнав частково, а саме: на суму 50000 гривень.

По суті предявленого обвинувачення ОСОБА_1 в суді розповів про обставини заподіяння ним умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, визнавши всі обставини цього обвинувачення та пояснивши, що він дійсно 12.04.2015 року, на свято Пасхи, близько 23 години, перебував в кафе-барі «Орхідея», що розташований по вул. Леніна, 135 в м. Нова Одеса Миколаївської області, де розпивав спиртні напої.

Визнав, що у нього виник конфлікт з охоронником ОСОБА_3, в процесі якого він вийшов з бару на вулицю, де на майданчику біля бару побачив ОСОБА_3 до якого підійшов і наніс йому спочатку удари руками в нижню щелепу, а коли той упав на землю, то він, нахилившись над ним наніс йому ще декілька ударів руками в голову, точної кількості яких не памятає. Свої дії пояснив тим, що був в пяному стані, не міг контролювати свою поведінку та не зовсім розумів, що з ним відбувається. Заявив, що в скоєному щиро кається, запевняючи суд в тому, що повністю відшкодує потерпілому із своєї заробітної плати присуджені судом витрати.

Вислухавши покази допитаних обвинуваченого, потерпілого, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченим своєї провини у скоєні цього злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України, його вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими фактичними даними.

Так, з досліджених в судовому засіданні показів допитаного потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 12.04.2015 року він був на робочому місці з охорони адміністративної будівлі ТДВ «Південний колос», в якій розміщено кафе-бар «Орхідея». Після обходу території, близько 23 години, він зайшов до кафе-бару, де побачив відвідувачів, серед яких був і обвинувачений ОСОБА_1, який вживав спиртні напої. Пояснив, що через деякий час, він побачив, як обвинувачений чіплявся до барменши бару, штовхав її, на що він зробив йому зауваження, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт. Зазначив, що не бажаючи того, щоб конфлікт продовжувався, він вийшов з бару на вулицю і стояв на майданчику біля кафе-бару. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із бару і підійшов до нього і наніс йому удар рукою в щелепу, якого він не очікував. Від цього удару, як пояснив потерпілий, він впав на тротуарну плитку і втратив свідомість, до якої прийшов тільки в лікарні. Заявив, що обвинувачений нічого йому не відшкодував, а тому просить суд позов його задовольнити в повному обсязі та суворо покарати обвинуваченого за вчинений злочин та спричинені йому тяжкі тілесні ушкодження.

З досліджених в суду документів, а саме: з протоколів прийняття заяв про злочин, протоколів огляду місця пригоди, протоколу огляду наручного годинника обвинуваченого ОСОБА_1, який був виявлений на місці вчинення злочину і визнаний по справі речовим доказом, з витягу з ЄРДР, дійсно вбачається, що біля кафе-бару «Орхідея» обвинувачений ОСОБА_1 наніс удари потерпілому ОСОБА_3, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №644 від 04.06.2015 року, у ОСОБА_3, згідно з наданою на дослідження медичною документацією, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеню, епідурального крововиливу справа, перелому склепіння та основи черепа, забою мяких тканин голови, синця на обличчі, які виникли в короткий проміжок часу від не менше як 2-3 ударних дій тупих твердих предметів в область обличчя та голови, незадовго до звернення до лікарні, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Пошкодження мяких тканин голови, переломи кісток черепа могли виникнути при падінні з висоти власного росту потерпілого на поверхню землі при наданні тілу прискорення( удару в обличчя, падіння, удару головою).

Як вбачається з досліджених в суді медичних довідок, потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічно-травматологічному відділені Новоодеської ЦРЛ з 13.04.2015 року по 30.04.2015 року 18 ліжко-днів, де на його лікування медичним закладом охорони здоровя було витрачено 6379,20 гривень.

Згідно дослідженої в суді медичної довідки лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, потерпілий ОСОБА_3 перебував в нейрохірургічному відділені цього медичного закладу в період з 13.04.2015 року по 15.04.2015 року, де на його лікування було витрачено 533,54 гривні.

Признательні покази обвинуваченого ОСОБА_1 та покази потерпілого ОСОБА_3 були перевірені шляхом проведення з ними слідчого експерименту, результати якого і свідчення як обвинуваченого ОСОБА_5 так і покази потерпілого ОСОБА_3, повністю співпали з обставинами заподіяння обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

В звязку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини та визнанням сторонами кримінального провадження всіх фактичних обставин справи щодо суті предявленого обвинувачення, за згодою обвинуваченого, проти чого не заперечував прокурор, потерпілий та його представник, суд зясувавши, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів у добровільності та істинності позицій учасників судового розгляду, розяснивши їм наслідки цих дій, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці визнані ними фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним подальше дослідження доказів, стосовно предявленого обвинувачення, а саме у допиті в судовому засідання свідків обвинувачення, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

За таких вищевикладених обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченого і потерпілого, дослідивши документи кримінального провадження, в тому числі документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому в провину злочині, повністю доведена дослідженими доказами, в тому числі і його признательними показами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими доказами, які суд кладе в основу обвинувального вироку.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ст.121ч.1 КК України.

Відповідно до ст.ст.94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку, що така кваліфікація дій обвинуваченого являється правильною, а тому дії обвинуваченого, суд кваліфікує за ст.121ч.1 КК України.

Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто злочин, що передбачений ст.121 ч.1 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є працездатним, військовозобовяааним громадянином України, який проходить військову службу по контракту у військовій частині 4114 м. Львів Національної Гвардії України, являється учасником проведення анти терористичної операції, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби та місцем свого проживання характеризується позитивно.

Тому, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного ним злочину, так і враховує обставини його скоєння, причини та умови, що привели обвинуваченого до скоєння цього злочину, а також враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі його матеріальний та сімейний стан та всі інші обставини цієї справи, в тому числі і ті, що як обтяжують, так і ті, що помякшують йому покарання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що скоєний обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжкого і вчинений ним у стані алкогольного спяніння, що являється обставиною, яка обтяжує йому покарання.

Серед обставин, що помякшують покарання обвинуваченому, суд враховує повне визнання ним своєї провини, каяття у скоєному, активне сприяння слідству у встановлені обєктивної істини по справі та у розкритті злочину.

Разом з тим, наявність цих декількох обставин, що помякшують покарання обвинуваченому, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності і тяжкості скоєного ним діяння, та з урахуванням його особи, не дають суду підстав, при призначені покарання, застосувати ст.69 КК України та призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті обвинувачення, або перейти до іншого менш тяжкого виду покарання, так як наявність сукупності кількох обставин, що помякшують покарання обвинуваченому, не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Суд зазначає, що повинна бути не лише сукупність декількох обставин, що помякшують покарання, а й щоб ці обставини ще й істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, чого суд, з урахуванням обставин справи, не вбачає в діянні обвинуваченого.

Досліджені в судовому засіданні фактичні обставини справи свідчать про те, що обвинуваченим було скоєно умисний тяжкий злочин, після конфлікту з потерпілим, який виник з вини обвинуваченого, який перебував у стані алкогольного спяніння, що враховується судом як обставина, що характеризує обвинуваченого та яка обтяжує йому покарання, а також впливає на прийняте рішення суду, а саме: про незастосування вимог ст.69 КК України при призначені йому покарання.

За такого, із врахуванням характеру, обставин та ступеню тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що обтяжують та помякшують йому покарання, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, йому має бути призначене для відбування покарання у виді позбавлення волі, яке передбачено санкцією ч.1 ст.121 КК України, в межах мінімальної межі санкції статті обвинувачення, яке на думку суду, буде тим необхідним і достатнім заходом, як для його виправлення, так і для попередження вчинення ним нових злочинів.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу обвинуваченого та які значно помякшують йому покарання, з урахуванням нинішніх заслуг обвинуваченого перед Україною по захисту її суверенітету, з урахуванням повного усвідомлення і визнання ним своєї вини і тих негативних наслідків вчиненого злочину, з урахуванням вимог ст.50 КК України, де вказано, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає, що каяття обвинуваченого у скоєному ним діянні являється дійсно щирим, в звязку з чим, приходить до висновку, що на підставі ст.75 КК України, виправлення і перевиховання обвинуваченого все ж таки можливе без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, а з наданням йому можливості виправлення через звільнення від відбування призначеного покарання, з випробуванням, та із встановлення обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області 6379,20 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в Новоодеській ЦРЛ та позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради про стягнення з обвинуваченого 533,54 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в ЛШМД м. Миколаєва, в звязку з повним визнанням цих позовів обвинуваченим, - підлягають задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті нанесення обвинуваченим умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3, він перебував на лікуванні в Новоодеський ЦРЛ та нейрохірургічному відділені ЛШМД м. Миколаєва з 13.04.2015 року по 30.04.2015 року, тобто 18 ліжко днів, де на його лікування Ново одеською ЦРЛ було витрачено 6379,20 гривень, а ЛШМД м. Миколаєва 533,54 гривні.

Відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з обвинуваченого на користь фінансового управління Новоодеської РДА та департаменту фінансів Миколаївської міської ради, за рахунок яких фінансуються ці медичні установи

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого 109150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, - підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи, внаслідок протиправних, умисних, злочинних дій обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_3 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, від чого він зазнав фізичного болю, нервових переживань та душевних страждань, тривалий час лікувався та витратив на своє лікування фінансові кошти.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин фінансові витрати потерпілого на лікування склали 9150,72 гривень.

Ця частина заявлених потерпілим позовних вимог повністю визнана обвинуваченим в судовому засіданні. в звязку з чим, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого 9150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Крім того, потерпілим заявлені позовні вимоги до обвинуваченого про відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100000 гривень, які обвинуваченим визнані частково на суму 50000 гривень.

Так, як потерпілому внаслідок протиправних, умисних, злочинних дій обвинуваченого, були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, від чого останній зазнав фізичного болю, нервових переживань та душевних страждань, то суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_3 діями обвинуваченого було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в грошовому еквіваленті за рахунок обвинуваченого.

При визначені розміру суми, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд виходить з вищевикладених обставин справи, враховує характер та обставини вчиненого злочину, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, характер і глибину перенесених ним фізичних і душевних страждань, тривалість цих страждань, значимість зусиль, необхідних для відновлення морально-психологічного стану потерпілого, враховує форму і ступінь вини обвинуваченого, а також вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням всіх цих обставин, у відповідності з вимогами ст.ст.23,1166-1167 ЦК України, суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_3 повинна бути відшкодована обвинуваченим завдана ним моральна шкода, в грошовому виразі в розмірі 60000 гривень.

. Речовий доказ по справі: наручний годинник ОСОБА_1, який був переданий йому на відповідальне зберігання під розписку, відповідно до ст.100 КПК України, залишити у власності обвинуваченого.

Керуючись ст. ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим, у предявленому обвинуваченні, у скоєні злочину, що передбачений ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі на строк 5 (пять ) років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Новоодеської райдержадміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави в особі фінансового управління Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області на р/р 31413544700263 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 38016471, МФО 826013 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 6379,20 гривень.

Цивільний позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради Миколаївської області на р/р 31413544700003 в ГУДКС України м. Миколаєва Миколаївській області, код ЄДРПО 37992781, МФО 826013, код платежу 24060300 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 533,54 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 109150,72 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 9150,72 гривень та 60000 гривень на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

В задоволені іншої частини заявленого розміру позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, потерпілому ОСОБА_3В, . відмовити.

Речовий доказ по справі: наручний годинник ОСОБА_1, який був переданий йому на відповідальне зберігання під розписку, відповідно до ст.100 КПК України, залишити у власності обвинуваченого ОСОБА_1

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, у виді домашнього арешту, що був обраний йому ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.04.2015 року, дія якого була продовжена на час судового розгляду справи постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17.06.2015 року до набрання вироком законної сили, - залишити без зміни.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а обвинуваченим в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні копія вироку направляється поштовим відправленням.

Головуючий: