увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "09" червня 2006 р. | Справа № 17/57
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/57 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віст", м.Кіровоград до відповідача: дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів", м.Новоукраїнка Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Кіровоград за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства "Гранул", м.Кіровоград про витребування майна із чужого незаконного володіння
ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача - участі не брали; від відповідача - участі не брали; від третьої особи І - участі не брали; від третьої особи ІІ - участі не брали. В засіданні суду 08.06.2006 р. оголошувалась перерва до 15 год. 09.06.2006 р. Подано позов про витребування з чужого незаконного володіння 42510 кг зерна соняшника, загальною вартістю 42510 грн. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що ТОВ «Віст», як і приватний підприємець ОСОБА_1, у якого позивач придбав спірне майно, є неналежними набувачами насіння соняшника, а тому не мають права володіти, користуватися та розпоряджатися ним. (а.с.24-25). Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 в поясненнях зазначив, що ТОВ «Віст»набув права власності на насіння соняшника в кількості 42510 кг на підставі договору НОМЕР_1 (а.с.63,80). Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватне підприємство «Гранул», в судове засідання не з»явилась, витребувані господарським судом документи не подала. Представники позивача, відповідача та третіх осіб в судовому засіданні 09.06.2006 р. участі не брали, хоча належним чином сповіщені про час та місце його проведення (а.с.84-зворот, а.с.100). Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне. 20.12.2005 р. між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів”(“зерновий склад”) та товариством з обмеженою відповідальністю «Віст»(“поклажодавець”) укладено договір №422 складського зберігання зерна, за умовами якого поклажодавець зобов'язаний передати зерно соняшника в кількості 500 тонн, , а зерновий склад прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором зберігання. Відповідно до вимог статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Сторонами узгоджено вимоги до якості зерна, що передається на зберігання, умови приймання-передачі продукції, строк зберігання зерна, а також визначено порядок та форму проведення плати за зберігання. На виконання вимог вказаного договору позивачем було передано на зберігання відповідачеві зерно соняшника в кількості 42510 кг, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12-14). Відповідно до пункту 4.7. договору складського зберігання зерна №422 від 20.12.2005 р. про намір забрати продукцію із зберігання поклажодавець подає зерновому складу повідомлення, не пізніше ніж за 10 днів до моменту отримання продукції і проводить кінцеві розрахунки. При відсутності повідомлення і проведення розрахунків відвантаження не проводиться. Позивач листом від 28.02.2006 р. звернувся до ДП ДАК “Хліб України “Новоукраїнський КХП” з вимогою повернути йому зерно соняшника в кількості 42510 кг. Як вбачається із матеріалів справи вказаний лист було отримано відповідачем за вх.№334 від 02.03.2006 р. (а.с.15,24-25). Крім того, позивач звертався до відповідача з проханням видати йому рахунки на оплату послуг, пов'язаних із зберіганням зерна (а.с.96). Між тим вказані звернення залишені відповідачем без реагування. Відповідно до вимог статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, визнання недійсним або розірвання договору складського зберігання зерна №422 від 20.12.2005 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду - не подані, а тому позовні вимоги заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 35, 49, 82-85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Зобов'язати дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів”(27102, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського,28, р/р 26007906 в ОД АППБ “Аваль”, МФО 323538, ідентифікаційний код 00951876) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Віст»(25006, м. Кіровоград, вул.Шевченко, 38, оф.23, р/р 260022375 в АППБ «Аваль»м.Кіровограда, МФО 323538, ідентифікаційний код 30226629) -42510 кг зерна соняшника, загальною вартістю 42510 грн. Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів”(27102, м.Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського,28, р/р 26007906 в ОД АППБ “Аваль”, МФО 323538, ідентифікаційний код 00951876) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віст»(25006, м. Кіровоград, вул.Шевченко, 38, оф.23, р/р 260022375 в АППБ «Аваль»м.Кіровограда, МФО 323538, ідентифікаційний код 30226629) -425,1 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Накази видати після набрання рішенням законної сили. У відповідності з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.1993 р. № 7-93 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Віст»з державного бюджету надмірно сплачене державне мито в сумі 215,1 грн., перераховане за квитанцією №309 від 05.06.2006 р., яка залишається у справі. Довідку видати. Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
