Ухвала суду № 45729858, 24.06.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/512/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко Ю. В.

Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Кабанової В.В.,

суддів: Широкоряда Р.В., Яковлєвої С.В.

з участю секретаря Яременко З.А.,

розглянувши матеріали кримінального провадження №42014120260000017 за апеляційною скаргою державного обвинувача прокурора Черевка Є.М. на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.03.2015 року яким,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого робітником в СПД ФОП ОСОБА_4 м. Олександрії, мешканця АДРЕСА_1, не судимого;

визнано винним за ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України:

- за ч.1 ст. 365 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов'язаних з виконанням правоохоронних функцій строком на 3 роки.

- за ч.2 ст. 307 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах пов'язаних з виконанням правоохоронних функцій строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 3 (три) роки. Згідно ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у справі в сумі 1131 за проведення експертиз.

Учасники судового розгляду

прокурор Ремез А.П., Черевко Є.М.,

захисника-адвоката Булахова В.Д.,

обвинувачений ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА

Вироком суду встановлено, ОСОБА_3, відповідно до наказу начальника Петрівської ВК №49 управління Державної пенітенціарної служби (УДПтС) України в Кіровоградській області від 17.12.2013 року за №141 о/с призначений на посаду молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Петрівської ВК №49 УДПтС України в Кіровоградській області.

Наказом начальника Петрівської виправної колонії №49 управління Державної пенітенціарної служби (УДПтС) України в Кіровоградській області №35 о/с від 16.03.2014 року ОСОБА_3 присвоєно чергове звання молодший сержант внутрішньої служби.

Діючи умисно, вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, перебуваючи на охоронюваній території Петрівської ВК №49, що розташована за адресою: с. Новий Стародуб, вул. Польова 1, перебуваючи на службі, під час виконання своїх службових повноважень, 01.10.2014 року погодився на пропозицію засудженого ОСОБА_7, який відбуває покарання за вчинення злочину в Петрівській ВК №49 щодо придбання, перевезення, зберігання та подальшого збуту останньому наркотичних засобів на охоронювану територію закритого типу в місця позбавлення волі, а саме - Петрівську ВК №49, за грошову винагороду в сумі 500 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, перевищуючі владу та службові повноваження, грубо порушуючи вимоги п. 28 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом голови Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 року № 275, ст..18 ЗУ "Про державну кримінально - виконавчу службу України", Присягу, підриваючи престиж представника влади та дезорганізуючі нормальну роботу кримінально-виконавчої установи, зустрівся з невстановленою слідством особою, близько 14-ї години 02.10.2014 року біля кафе "Радуга", розташованого по пр-ту Леніна в м.Олександрія Кіровоградської області, отримав від вказаної особи два згортки, в яких перебував особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальна маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 14,754 гр., яку ОСОБА_3 в подальшому незаконно перевіз та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, для зручності таємного перевезення та збуту наркотичних засобів в місця позбавлення волі, розфасував особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс в два паперові пакунки, обмотавши їх прозорою липкою стрічкою (скотчем). Залишки, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс (маріхуана) маса якого, згідно висновку експерта № 1252 від 11.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становила 3,315 грама, ОСОБА_3 зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, та 03.10.2014 року був виявлений в ході огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_3

В подальшому ОСОБА_3, приблизно о 8-й годині ранку 03.10.2014 року, заздалегідь сховавши та перевізши між сідницями свого тіла із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, до території Петрівської ВК №49 розташованої за адресою: село Новий Стародуб, вул..Польова 1, з метою таємного переміщення особливо небезпечного наркотичного засобу до охоронюваної території Петрівської ВК №49, перевищуючі владу та службові повноваження, таємно проніс між сідницями особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який ним попередньо був розфасований у два паперові пакунки обмотані прозорою липкою стрічкою, до місця позбавлення волі - на охоронювану територію Петрівської ВК №49, з метою його подальшого збуту засудженому ОСОБА_7

03.10.2014 року, близько 8-ї години, співробітники Петрівської ВК №49 УДПтС України в Кіровоградській області на території вказаної установи, розташованої за адресою: Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. Польова 1, провели особистий огляд молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки Петрівської ВК №49 ОСОБА_3, за результатами якого у останнього було виявлено та вилучено наркотичний засіб - канабіс (маріхуана) у двох паперових пакунках, що були обмотані прозорою липкою стрічкою, маса якого, згідно висновку експерта №1233 від 04.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становить 11,439 грама і є особливо небезпечним наркотичним засобом, який ОСОБА_3, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, намагався, збути засудженому ОСОБА_7 в місця позбавлення волі на охоронюваній території Петрівської ВК №49, що завдало істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву престижу представника влади, працівника правоохоронного органу установи виконання покарань Державної пенітенціарної служби України - Петрівській ВК №49 Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області.

ОСОБА_3, своїми умисними протиправними діями вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдали істотної шкоди державним інтересам, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.365 КК України. Крім того ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями вчинив замах на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту у місця позбавлення волі особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України.

У апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації дій засуджених, вважає, вирок суду незаконним через неправильне застосування кримінального закону внаслідок безпідставного застосування ст.ст. 69, 75 КК України, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.03.2015 року скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання: за ч.1 ст.365 КК України у виді 4-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч.2 ст.15, ч. 2 ст.307 КК України у виді 6-ти років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Згідно ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 6-ти років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання молодшого сержанта внутрішньої служби.

Враховуючи особу засудженого та обставини скоєння кримінальних правопорушень, вважає, що у даному випадку мета виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів (ч.2 ст.50 КК України) не може бути досягнута у зв'язку із м'якістю призначеного судом покарання.

Застосовуючи до ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд своє рішення мотивував тим, що останній щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих сімейних обставин, позитивно характеризується та вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому визнав можливим призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі і не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна.

У резолютивній частині ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Крім цього, у резолютивній частині вироку судом крім застосування ст.69 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.

Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. У вироку взагалі не мотивовано застосування до ОСОБА_3 ст.75 КК України.

Враховуючи корупційну складову вчинених ОСОБА_3, кримінальних правопорушень, застосоване покарання не можна визнати необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо речових доказів і документів.

У оскаржуваному вироку доля речових доказів і документів взагалі не вирішена.

Підставою для скасування вироку є відповідно до ст.414 КПК України невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника-адвоката Булахова В.Д. та обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду апеляційної скарги було проведено судове слідство в об'ємі допиту обвинуваченого та вивчення матеріалів кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав та пояснив суду, що в середині вересня 2014 року, точної дати він не пам'ятає, коли він перебував на службі, до нього звернувся засуджений ОСОБА_7 та запропонував за грошову винагороду занести йому мобільний телефон, на що він категорично відмовився. Потім через деякий час засуджений ОСОБА_7 ще декілька раз підходив до нього з даною пропозицією, на що він відмовився. 01.10.2014 року він перебував на службі. Під час перебування на службі в першій половині дня до нього підійшов засуджений ОСОБА_7 та попрохав принести йому за винагороду коноплю, яку йому передасть в обумовленому місті невідома йому особа. За це ОСОБА_7 пообіцяв йому винагороду в сумі 500 доларів США. Розуміючи, що ОСОБА_7 просить його пронести на охоронювану територію заборонені предмети він відразу відмовився від його пропозиції. Потім упродовж цього дня, через деякий час засуджений ОСОБА_7 знову звернувся до нього з аналогічним проханням та почав вмовляти його виконати прохання. Зважаючи на скрутне матеріальне становище в його сім'ї, у зв'язку з тяжким захворюванням його батька - ОСОБА_9, зваживши запропоновану суму винагороди ОСОБА_7, приймаючи до уваги його мізерну зарплату і тяжкий стан здоров'я батька, він погодився на пропозицію ОСОБА_7, з метою щоб на ці кошти придбати дорогоцінні ліки, які вкрай необхідні для лікування його батька. Потім ОСОБА_7 запропонував надати йому номер його мобільного телефону та сказав, що після роботи 02.10.2014 року біля кафе "Радуга", яке розташоване в місті Олександрія по проспекту Леніна до нього підійде чоловік і передасть пакунок, який він в подальшому повинен був передати ОСОБА_7. 02.10.2014 року після роботи він в обумовлений час прибув до кафе "Радуга", яке розташоване неподалік його місця проживання, де до нього підійшов невідомий чоловік, циганської зовнішності, та запитав: "чи він ОСОБА_3?", на що він відповів: "так". Після цього невідомий чоловік передав йому два невеликих пакунки та пішов в невідомому напрямку. Прийшовши додому він перемотав скотчем отримані два пакунки для зручності їх перенесення та щоб вони не розсипались. Потім він помітив на столі залишки рослинної речовини темно-зеленого кольору, які зібрав та замотав у паперовий пакунок і поклав у коробку з під шахів, що знаходилась під книжковою полицею у його кімнаті, також він помітив залишки цієї речовини і на підлозі під столом, які він також зібрав та замотав у паперовий пакунок і поклав у коробку з під шахів. 03.10..2014 року зранку вдома він прикріпив скотчем два пакунки між сідницями та поїхав на роботу. При проходженні через КПП №2 на питання чергового він повідомив, що заборонених предметів у нього немає. Після проведення догляду, капітан внутрішньої служби Костюк Р.О. запропонував йому пройти до службового приміщення оперативного відділу на охороняємий об'єкт для проведення детальнішого огляду, на що він погодився. В службовому кабінеті під час проведення детальнішого огляду у нього між сідницями було виявлено пакунок з двох паперових згортків. Він дістав дані пакунки та на поставлені питання пояснив, що в пакунках знаходиться наркотична речовина - конопля. Та правдиво розповів про походження цих пакунків та їх вміст і добровільно написав пояснення про всі обставини на ім'я начальника установи. Потім він разом з оперуповноваженим установи на громадському транспорті добровільно прибув із Петрівської ВК №49 с. Новий Стародуб до прокуратури м. Олександрії. Де в кабінеті слідчого він надав аналогічні свідчення тим, що були надані ним в поясненні на ім'я начальника установи та власноручно написав з'явлення зі щирим каяттям. Крім того він повідомив слідчого, що за місцем його проживання знаходяться два згортки з речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору, які в нього залишилися після обмотування скотчем пакунків з речовиною, які передав йому невідомий чоловік 02.10.2014 року біля кафе "Радуга" і які я повинен був передати засудженому ОСОБА_7. Крім цього 10.10.2014 року він подав рапорт начальнику Петрівської ВК № 49 про його звільнення з 24.10.2014 року. На даний час він працює робітником в СПД ФОП ОСОБА_4 м. Олександрії. Він має тяжко хворого батька, стан здоров'я якого значно погіршився та він майже весь час перебував на стаціонарному лікуванні в різних лікувальних закладах до кінця 2014 року. На даний час його батько потребує амбулаторного лікування, йому призначена друга група інвалідності. Також він постійно доглядає свою бабусю ІНФОРМАЦІЯ_8, яка є також інвалідом другої групи та проживає в приватному будинку. В скоєному він щиро розкаюється та просить суд не позбавляти його волі.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінального провадження, досудове слідство і судовий розгляд у ньому проведені з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства, спрямованого на всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень за обставин наведених у вироку ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, які зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку та належно оцінені судом, та жодним учасником судового розгляду оскаржені не були, дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.307, ч.1 ст.365 КК України кваліфіковані правильно та сумнівів не викликають, визначена кваліфікація ніким з учасників судового розгляду не оскаржуються.

Відповідно до ч.1 ст.404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчаючи матеріали кримінального провадження дійшла висновку, що доводи прокурора про те, що судом І інстанції було неправильно звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими з наступних підстав.

Суд І інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_3 застосовуючи ст. 69 КК України та звільняючи від відбування покарання з випробуванням, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого пом'якшуючи обставини і прийшов до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання не пов'язаного з позбавлення волі та з застосуванням ст. 69 КК України,крім того визнав можливим призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі та не призначив додаткового покарання у виді конфіскації майна, яка є обов'язковою. Зважаючи на вимоги ст.. 69 КК України судом не наведено обґрунтування щодо звільнення обвинуваченого від призначення додаткового покарання.

Постановляючи вирок, судом першої інстанції було допущено порущення вимог ст.374 КПК України, окрім порушення ч.3, було дупущено порушення ч.4 зазначеної статті.

Так, визнаючи ОСОБА_3 винним в інкримінованих йому прапорушенях, суд посилається на те що при призначені покарання застосувується ст. 69 КК України. Однак, при призначенні покарання судом ігноруються вимоги кримінального закону та відсутне зазначення до якого з інкримінованих правопорушень обвинуваченому ОСОБА_3 застосовуються вимоги ст. 69 КК України, крім того судом призначається покарання за ч.2 ст.307 КК України, яка не була предметом розгляду зазначеного кримінального провадження.

Суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК.

Суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК.

Згідно ст.75 КК України, п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7 рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Не зважаючи на це суд першої інстанції не навів жодного обґрунтованого доводу, який би свідчив про те, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів погоджується із твердженням прокурора щодо порушення вимог кримінально процесуального закону, в частині відсутності рішення суду при постановленні вироку стосовно речових доказів у справі, що є порушенням вимог ч.4 ст.374 КПК України.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду 1-ої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання та неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення апеляційних вимог прокурора частково, скасування вироку Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25.03.2015 року в частині призначеного покарання .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 колегія суддів виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, п.8,9,20 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання".

ОСОБА_3, вчинив злочини які відносяться до категорії тяжких, але тяжких наслідків від цього не настало, за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, був звільнений з ВК №49 за власним бажанням, після чого під час досудового та судового розгляду працевлаштувався (т.3 а.с.33 - 36), вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин , що обтяжуть покарання судом не встановлено.

Обставиною що пом'якшує покарання колегія суддів визнає - щире каяття у скоєному правопорушенні, активне сприяття розкриттю злочину те, що злочин вчинено внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, (батько обвинуваченого є інвалідом 2 групи, якому протипоказана фізична праця, та навантаження, хворіє на туберкульозний спондиліт тіл С6-С7, т.2 а.с.80-83.)

Враховуючи вищевикладене те, що правопорушення, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 є тяжкими злочинами, один з яких є злочин з перевищення службових повноважень державним службовцем, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання.

Досліджуючи характеризуючи дані про особу обвинуваченого, встановлені пом'якшуючі обставини, ставлення обвинуваченого до інкримінованого злочину те, що злочин не був доведений до кінця, та був вчинений в наслідок збігу тяжких сімейних обставин на думку колегії суддів є такими, що істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання. Зазначені обставини в своїй сукупності дають підстави щодо призначення основного покарання за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України нижче від нижчої межі встановленої санкцією статті, з конфіскацією всього майна, яке належить обвинуваченому на праві власності.

Колегія вважає недоцільним застосування вимог ст.54 КК України. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як вид покарання не зазначається у санкціях норм Особливої частини КК і застосовується за рішенням суду. Відповідно до ч.2 ст.52 і ст.54 КК це покарання є додатковим і може бути застосоване судом до особи, засудженої за тяжкий злочин, однак виходячі із досліджених матеріалів кримінального провадження, підстав та мотивів які спонукали обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в цій частині.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні, колегія суддів вирішує у відповідності до ст.100 КПК України, а саме наркотичний засіб - канабіс (маріхуана) згідно висновку експерта №1233 від 04.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становить 11,439 гр, канабіс (маріхуана) маса якого, згідно висновку експерта № 1252 від 11.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становила 3,315 гр. та два фрагменти прозорої ліпкої стрічки, які передані на зберігання до кімнати речових доказів СВ прокуратури Кіровоградсько області, підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Кіровоградської області Черевко Є.М. - задовольнити частково.

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2015 року відносно ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок.

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:

- за ч.1 ст.365 КК України 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

На підставні ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання 3 роки позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю обвинуваченого, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити, взявши його під варту в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 24.06.2015 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання, час перебування під вартою з 03.10.2014 року по 08.10.2014 року.

Речові докази в справі: наркотичний засіб - канабіс (маріхуана) згідно висновку експерта №1233 від 04.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становить 11,439 гр, канабіс (маріхуана) маса якого, згідно висновку експерта № 1252 від 11.10.2014 року, в перерахунку на суху речовину становила 3,315 гр. та два фрагменти прозорої ліпкої стрічки, які зберігаються в кімнаті речових доказів СВ прокуратури Кіровоградсько області- знищити.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений сторонами кримінального провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення вироку судом апеляційної інстанції, а ОСОБА_3, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.В. Кабанова