Рішення № 45729008, 23.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11973/14-ц Головуючий у І інстанції Буцмак Ю. Є.Провадження № 22-ц/780/2205/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 23.06.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Олійника В.І., Сліпченка О.І.

при секретарі - Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року до суду звернувся з позовом ОСОБА_3 акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» правонаступником якого є ПАТ «Надра» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 73798 доларів США 80 центів строком до 06 лютого 2023 року із відсотковою ставкою 12,89 %.

В зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 10.06.2014 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 101 180,84 доларів США, що еквівалентно 1194290,17 грн., що складаються з залишку заборгованості за кредитом в сумі 72202,67 доларів США, суми несплачених відсотків за користування кредитом - 18413,27 доларів США, пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 37594,45 грн. та штраф у розмірі 87108,57 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 90615,94 дол.США та 124703,02 грн. заборгованості та судові витрати в розмірі 3654 грн.

Відповідач заперечував проти позову посилаючись на необґрунтованість предявленої позивачем суми заборгованості у звязку з тим, що розрахунок на його думку не відповідає дійсним обставина справи.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2015 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра заборгованість за кредитним договором від 07.02.2008 р. в розмірі 90615,94 доларів США та 10 000 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3303,05 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу за якою у відкритті апеляційного провадження відмовлено у звязку з несплатою судового збору.

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» у особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію також подав апеляційну скаргу, просить рішення змінити, стягнувши з відповідача заявлений в позові розмір пені та штрафу в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд безпідставно зменшив пеню та відмовив у стягненні штрафу, який передбачений кредитним договором і був зазначений у розрахунку заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, який посилався на те, що за заявою відповідача необхідно застосувати строки позовної давності, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно положень статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» правонаступником якого є ПАТ «Надра» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит за програмою «Нове житло» у сумі 73798 доларів США 80 центів строком до 06 лютого 2023 року із відсотковою ставкою 12,89 %, комісії за розрахунки в розмірі 1,8 % від суми виданих коштів.

Відповідно п.3.3.1 кредитного договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу позичальника ОСОБА_2 складає 939,89 дол. США. (а.с.7-11).

З розрахунку заборгованості наданого позивачем, вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконувались зобов'язання передбачені вказаним кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 10 червня 2014 року виникла заборгованість, яка складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 72202,67 доларів США, що становить 852245,73 грн., суми несплачених відсотків за користування кредитом 18413,27 доларів США, що становить 217341,42 грн., пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 37594,45 грн. та штраф у розмірі 87108,57 грн. (а.с.6)

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положеннями ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_2 свої зобовязання за кредитним договором не виконує в повному обсязі, має заборгованість, тому позивач має право вимагати стягнення з відповідача суми непогашеного кредиту та несплачених відсотків, нарахованих згідно з умовами кредитного договору та судовий збір.

При цьому суд зменшив розмір пені за прострочення строків виконання зобовязання до 10 000 грн., виходячи з того, що сума заборгованості значно перевищує суму кредиту, який отримав відповідач у банку та враховуючи, що позивач не вжив належних заходів щодо зменшення пені.

Відмовляючи в частині стягнення з відповідача суми штрафу, суд виходив з того, що позивачем не надані належні, достатні та переконливі докази (письмовий розрахунок) заборгованості у вигляді штрафу у розмірі 87108,57 грн.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, вирішуючи спір, суд першої інстанції не перевірив коли у кредитора виникло право на звернення до суду і чи не прострочений трирічний строк позовної давності по стягненню чергових щомісячних платежі та на думку колегії суддів не перевірив підстави позову щодо нарахованої суми штрафу.

Оскільки виконання договору здійснюється відповідно до графіків погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його (а.с.69,70).

Колегією суддів встановлено, що на час звернення з позовом до суду встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності по стягненню чергових щомісячних платежів (простроченої заборгованості), процентів, що виникла до 18.08.2011 року минув.

Сторони кредитного договору домовленості щодо зміни тривалості позовної давності в порядку ст. 259 ЦК України не досягли.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, просив застосувати позовну давність.

Так, звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором тільки 19.08.2014 року свідчить про сплив строку позовної давності для звернення до суду в частині заборгованості по стягненню чергових щомісячних платежів (простроченої заборгованості), оскільки останній платіж з погашення тіла кредиту відповідач здійснив 09.12.2008 року.

Враховуючи зазначене з відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість в частині, що виникла і не сплачена, починаючи з 18.08.2011 року по 19.08.2014 року яка складає : 72202,67 5578,65 = 66624,02 дол.США, з яких: 72202,67 дол.США - заборгованість за кредитом відповідно розрахунку позивача станом на 10.06.2014 року; 5578,65 дол.США сума заборгованості за якою позивач прострочив строки позовної давності (а.с.69-70).

При цьому колегія суддів застосовує розрахунок суми заборгованості за кредитним договором з урахуванням строку позовної давності, наведений відповідачем, який є в матеріалах справа, оскільки він є вірним, проведеним на підставі розрахунку заборгованості позивача, з яким колегія суддів погодилась.

Щодо стягнення розміру пені, виходячи з дійсних обставин справи, оскільки розмір пені у гривні повинен бути обрахований на кожну дату, що не було зроблено позивачем, з урахуванням співмірності штрафних санкцій відносно суми порушеного зобовязання, колегія суддів вважає за можливе, в силу ч.3 ст.551 ЦК України зменшити розмір пені до 10000 грн. При цьому колегія суддів, враховує також наявність обставин, що мають істотне значення, а саме те, що відповідач тривалий час працює лікарем у обласній дитячій лікарні, має невелику заробітну платню, за період дії кредитного договору відповідач сплатив в рахунок погашення кредиту 43121,67 дол.США, що є більше половини тіла кредиту, кошти використав за призначення програми «Нове житло», придбавши квартиру для своєї сімї.

Щодо вирішення питання про стягнення суми штрафу, колегія суддів приходить до наступного.

Пункт 5.3 Кредитного договору передбачає, що у разі порушення Позичальником вимог п.4.3 за виключенням п.п.4.3.3. 4.3.4 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

Таким чином пункти 4.3.3 та 4.3.4 в розумінні пункту 5.3 не передбачають застосування відповідальності до позичальника у вигляді штрафу 10% за несвоєчасну сплату мінімального необхідного платежу.

При цьому позивач банк не зазначив, яку умову Кредитного Договору порушив відповідач.

Таким чином позивач не надав доказів правомірності своїх вимог щодо нарахування штрафу.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка обставинам справи, не в повній мірі зясовано фактичні обставини справи, встановлення яких має важливе значення для правильного вирішення спору, тому відповідно до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позову.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, МФО 380764, рахунок № 29094292108077) заборгованість за кредитним договором № 18/П/13/2008/840 від 07.02.2008 р. в розмірі 66624,02 доларів США непогашеного кредиту, 18413,27 доларів США несплачених відсотків та 10000 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3100 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :