Рішення № 45726781, 24.06.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/539/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1267/2015

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Вакарук В.М.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне підприємство» Дирекція замовника», про визнання права користування житловим приміщенням та зобовязання видати ордер за апеляційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

19.01.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та зобовязання видати ордер.

В заяві зазначили, що протягом двадцяти років вони проживають в кімнаті №35 гуртожитку по вул. Військових ветеранів, 6А в м. Івано-Франківську.

Посилаючись на те, що іншого житла у них немає, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, був учасником війни та переселений з Польщі до України, отже має право на першочергове отримання житла, просили задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право користування кімнатою №35 в гуртожитку по вул. Військових ветеранів, 6А в м. Івано-Франківську.

У апеляційній скарзі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вказано на незаконність рішення суду в частині задоволення позову про визнання права користування житлом.

Судом не було враховано того, що у гуртожиток по вул. Військових ветеранів, 6А кімнати №№33,35 сімя позивачів була поселена у звязку з відселенням з будинку на вул. Селянській, 11а на час проведення капітального ремонту, тобто їм було надано тимчасове житло відповідно до ст.101, 132-1, 132-2 ЖК УРСР.

Не взято судом до уваги і те, що позивачі продали відремонтовану квартиру на вул. Селянській, 11а, натомість придбали квартиру по вул. Сагайдачного, 30/6 в м. Івано-Франківську, де в даний час і зареєстровані.

Апелянт вважає невірним застосування до спірних відносин ст.9 ст.116 ЖК та п.41 Примірного положення про гуртожитки, оскільки зазначені норми поширюються на осіб, які на законних підставах вселилися та користуються житловим приміщенням, однак за певних обставин втратили це право. Що ж стосується позивачів, то кімнати в гуртожитку їм були надані на час проведення капітального ремонту, після закінчення якого право на тимчасове проживання припинилося.

У скарзі також зазначено, що спірне житло є обєктом комунальної власності і прийняття рішень про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради належить до компетенції виконавчого комітету.

Апелянт вважає неправильним застосування ст.1 першого Протоколу до Конвенції, оскільки визнання за позивачами права користування житлом позбавляє виконавчий комітет міської ради гарантованого права розпоряджатись комунальною власністю.

Безпідставним, на думку скаржника, є і висновок суду щодо того, що проживання особи тривалий час в житловому приміщенні, незалежно від статусу, є достатньою підставою для того, щоб вважати таке житло належним такій особі в розумінні ст.8 Конвенції, оскільки в такому випадку, суд рішенням змінює власність із комунальної на приватну, порушуючи право виконавчого комітету.

Необґрунтованим є і посилання в рішенні на передбачене законом право позивача як учасника війни на забезпечення житлом та перебування його на квартирному обліку, оскільки незалежно від права на житло, останнє надається з дотриманням загального принципу черговості.

Просить рішення суду в частині задоволення позову про визнання права користування житловим приміщенням скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі в законному порядку отримали житло, проживають там протягом двадцяти років і відповідач не заявляв вимог про їх виселення, а тому заперечення прав позивачів на спірне житло є незаконним та неприпустимим. При цьому суд посилався на практику ЄСПЛ.

Крім того, рішення обґрунтовано тим, що позивачі перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов і не належать до осіб, які підлягають виселенню без надання іншого житла.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що у однокімнатній квартирі по вул. Селянській, 11а в м. Івано-Франківську проживали ОСОБА_4 складом сімї пять осіб: ОСОБА_2 свекор, ОСОБА_3 син, ОСОБА_5 донька та ОСОБА_6 внук.

На час проведення капітального ремонту квартири по вул. Селянській, 11а їм були надані дві кімнати №33 та №35 в гуртожитку по вул. Військових ветеранів, 6А в м. Івано-Франківську.

Встановлено, що позивачі тривалий час проживають у кімнаті №35 гуртожитку по вул. Військових ветеранів, 6А в м. Івано-Франківську, а ОСОБА_5І та ОСОБА_6 проживають в кімнаті №33.

ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, яку вона придбала після продажу квартири по вул. Селянській,11а.

У квартирі по вул. Сагайдачного,30/6 зареєстровані всі члени сімї ОСОБА_4

Зазначених обставин сторони не заперечили.

Також встановлено, що будинок по вул. Військових ветеранів, 6А має статус гуртожитку, відноситься до житлового фонду місцевих рад та відповідно є обєктом права комунальної власності.

Відповідно до п.5, п.6 ст. 15ЖК виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради (стаття 51).

Відповідно до ст.101 ЖК при проведенні капітального ремонту жилого будинку державного або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, наймодавець зобов'язаний надати наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення.

Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку державною комісією наймач вселяється у жиле приміщення, яке він раніше займав.

При таких обставинах справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачі не набули права користування житловим приміщенням, яке їм було надано на час проведення капітального ремонту.

Доводи позивачів про те, що вони тривалий час проживають у спірному житлі та перебувають на обліку у списках на першочергове отримання житла, а отже набули права користування спірним житом, не заслуговують на увагу, оскільки тривалість проживання у жилому приміщенні не породжує права користування ним, а надання квартир проводиться з дотриманням загального принципу черговості.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

При таких обставинах справи рішення суду в частині задоволення позову про визнання права користування житловим приміщенням підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне підприємство» Дирекція замовника», про визнання права користування житловим приміщенням скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили

Судді: Л.В. Ясеновенко

ОСОБА_7

ОСОБА_8