Рішення № 45726442, 17.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3574/15-ц

Провадження № 2/344/2364/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря Гречун Т.Б.

за участю сторін:

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 Анеліни Миколаївни до ОСОБА_5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської радипро усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 01.10.2009 року ОСОБА_1 уклав з відповідачем шлюб. 13 квітня 2010 року народився син ОСОБА_6. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.02.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем розірваний, малолітнього сина суд залишив проживати з матірю. Після розірвання шлюбу відповідач разом з сином переїхала від батька дитини. ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_1 і відповідно бабусею ОСОБА_7. З квітня місяця минулого року відповідач почала перешкоджати у спілкуванні з дитиною та прийнятті участі в її вихованні. Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили зобов'язати відповідача не чинити перешкоди батькові ОСОБА_1, бабусі ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та участі у вихованні дитини, визначити участь батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_9 у такий спосіб: щотижневі побачення в середу з 15.00 години до 17.00 години, у неділю з 11.00 години до 18.00 години з перебуванням дитини за місцем проживання батька; щорічні 13 квітня (в день народження дитини ОСОБА_9) з 11.00 години до 15.00 години з перебуванням дитини за місцем проживання батька; спільний відпочинок з дитиною кожного року на період з 01 липня по 15 липня, з 08 січня по 20 січня, в тому числі з виїздом за межі області.

Ухвалою від 18 березня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, залучено Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

У судове засідання позивачі та представник позивача зявилися, підтримали позовні вимоги на підставах, викладених у позові, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, до суду з'явилася, просила встановити позивачам у вихованні ОСОБА_9 такий порядок участі: середа з 15.00 години до 17.00 години, неділя з 14.00 години до 19.00 години.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 77, 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних і доказів, так як у суду є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а позивач не заперечує проти такого розгляду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01 жовтня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, що був розірваний рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2013 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 85).

Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2013 року, що набрало чинності 18 березня 2013 року, неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено на проживання з матірю ОСОБА_10.

У квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані позивачі та ОСОБА_11 (а.с. 8).

Актом перевірки житлових умов, складеним 12.02.2015 року Комунальним підприємством «Єдиний розрахунковий центр», встановлено, що квартира, в якій проживають позивачі, у хорошому стані (а.с. 7).

Позивач ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з питання встановлення порядку участі у вихованні малолітнього сина (а.с. 11-13).

ОСОБА_1 сплачує аліменти на користь відповідача (а.с. 10).

ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Восток» касиром торговельного залу (а.с. 23).

Позивачі у контакті з інфекційними хворими не були, ознак наркологічних захворювань не мають, на «Д» обліку не перебувають (а.с. 24-27).

Згідно висновку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як органу опіки та піклування є доцільним встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого порядку участі: середа з 15.00 години до 17.00 години, неділя з 14.00 години до 19.00 години (а.с. 72-74).

У відповідності з положеннями ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частини 1-2 статті 150 Сімейного кодексу України встановлюють, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Ст. 153 Сімейного кодексу України передбачає, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин 1-2 ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (ст. 257 Сімейного кодексу України).

Згідно ст. 263 Сімейного кодексу України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно достатті 150цього Кодексу.

Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають рівні права та обов'язки щодо сина ОСОБА_7. Вони зобов'язані особисто виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний стан. Позивач ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків не ухиляється незважаючи на те, що проживає окремо, він бажає спілкуватися з дитиною, проводити спільно час, піклуватися про фізичний, духовний та моральний стан сина, проте в реалізації батьківських прав і виконанні батьківських обов'язків йому чиняться відповідачем перешкоди, що є порушенням статей151, 153 Сімейного кодексу України.

Бабуся ОСОБА_2 має право на спілкування з онуком Віктором-Євгеном та на участь у його вихованні, однак в реалізації прав бабусі чиняться перешкоди відповідачем, що є порушенням статті 263 Сімейного кодексу України.

У справі відсутні докази того, що позивачі негативно характеризуються, мають шкідливі звички, зловживають алкогольними напоями чи наркотичними засобами. Не надано суду доказів, які б вказували на те, що спілкування батька та бабусі з дитиною суперечить інтересам дитини. Дитина має знати батька, бабусю, має право любити їх, спілкуватися з ними без обмеження. За станом здоров'я протипоказань для особистих зустрічей з батьком та бабусею у дитини не має. Обов'язкової присутності матері при спілкуванні дитини з батьком чи бабусею законом не передбачено, обставини справи не вказують на те, що таке спілкування має бути виключно в присутності матері та за місцем її проживання.

Слід також зазначити, що перешкоджання в спілкуванні порушує не лише права батька, бабусі, а й права дитини, яка в силу віку сама не може дати оцінку необхідності та важливості такого спілкування, правом дитини на побачення з батьком, бабусею зі сторони батька фактично розпоряджається мати на власний розсуд, створюючи перешкоди у спілкуванні.

З огляду на обставини справи, зважаючи на висновок органу опіки та піклування, відносини між батьками дитини, вік дитини, зручність перш за все для дитини часу спілкування, періодичність побачень з відвідуванням місця проживання батька, право батька на спільний відпочинок з дитиною, проведення відпустки разом з дитиною, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 141, 150, 151, 153, 159, 257, 263 Сімейного кодексу України, ст.ст.3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222-224, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України,суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_1 Анеліни Миколаївни до ОСОБА_5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської радипро усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_5 не перешкоджати батькові ОСОБА_1, бабусі ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та участі у вихованні дитини.

Визначити участь батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у такий спосіб:

- щотижневі побачення в середу з 15.00 години до 17.00 години, у неділю з 11.00 години до 18.00 години неділі з перебуванням дитини за місцем проживання батька;

- щорічні 13 квітня (в день народження дитини ОСОБА_9) з 11.00 години до 15.00 години з перебуванням дитини за місцем проживання батька;

- спільний відпочинок з дитиною кожного року на період з 01 липня по 15 липня, з 08 січня по 20 січня, в тому числі з виїздом за межі області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 червня 2015 року.

Повний текст рішення суду виготовлений 17 червня 2015 року.

Суддя Л.В. Мелещенко