Вирок № 45726025, 25.06.2015, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа №292/43/15-к

Номер провадження 1-кп/292/60/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року смт.Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретареві Ридановій Г.В.

за участю:

прокурора Мохарева О.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4

законних представників

неповнолітніх потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014060000000319 від 06.12.2014 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Івано-Франківської

області, мешканця:АДРЕСА_1, громадянина

України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого,на утриманні має одну

неповнолітню дитину- сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,

військовозобов"язаного, інвалідності та пільг не має, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2015 року близько 00-ї години 00 хвилин ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, яким в порушення вимог пунктів 21.1 та 21.11 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, перевозив двох пасажирів : ОСОБА_7, ОСОБА_4 на одному передньому пасажирському сидінні, а пасажирів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у місцях не обладнаних в кількості, що передбачена технічною хаарактеристикою, поза кабіною у вантажному відсіку.

Рухаючись вказаним транспортним засобом по 27 км+20м автодороги О-062132, сполученням "Івановичі-Київ-Чоп" в напрямку села Новий Завод Червоноармійського району Житомирської області, поблизу села Гуто-Юстинівка Червоноармійського району Житомирської області, в порушення вимог пунктів п.2.3б Правил дорожнього руху України , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін та в порушення вимог п.19.3. зазначених Правил, при погіршенні видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного транспортного засобу, не зменшив швидкість руху свого транспортного засобу до такої, яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості дороги в напрямку руху транспортного засобу, а в разі засліплення - не зупинився, не змінюючи смуги руху, і не увімкнув аварійну світлову сигналізацію та в порушення вимог п.10.1 вище згаданих Правил, перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав за межі проїзної частини у правий кювет, де наїхав на дерева, де керовиний ним транспортний засіб здійснив перекидання.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "DAEWOO-Lanos" ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової та лицивої травми; забійних ран на волосистій частині голови та обличчі, забою головного мозку, перелому кісток склепіння черепа (перелом лобної кістки справа), гемосинуситу (наявність крові в гайморових пазухах, комірках решітчастого лабіринту, основній та лобній пазухах), забійних ран та садна на правій верхній кінцівці, садна на обох нижніх та грудній клітці, які згідно висновку судової-медичної експертизи № 1028 від 25.05.2015 року у своїй сукупності мають ознаки тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення потерпілому ОСОБА_4.

Пасажир даного транспортного засобу ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді уламкового поперечного перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку судової-медичної експертизи № 2991 від 25.05.2015 року у своїй сукупності мають ознаки середнього ступенятяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров"я потерпілого ОСОБА_3.

Пунктом 2.3 б ПДР України, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов"язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою , відповідно реагувати на її зміну...

Пункт 10.1 ПДР України вказує на те, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пункт 19.3 ПДР України, передбачено, що у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 б, 10.1, 19.3 ПДР Українизнаходиться у прямому причинному зв"язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної подіїта її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому визнав повністю, щиро покаявся та надав суду показання щодо кримінального провадження зазначивши, що 29 квітня 2015 року у нічний час він на належному йому на праві власності автомобілі НОМЕР_1 , із села Чехівці перевозив в якості пасажирів ОСОБА_7 , ОСОБА_4, які розмістилися на одному передньому пасажирському сидінні та ОСОБА_8 і ОСОБА_3 у вантажному відсіку, де не було місць обладнаних для перевезення пасажирів. Погода була хмарною, але опадів не було, проїзна частина дороги була у сухому стані. У автомобілі було увімкнено ближнє світло фар, швидкість руху автомобіля становила 50-60 км/год.. Рухаючись вказаним автомобілем по своїй смузі руху при наближенні до перехрестя доріг , перед тим як здійснити поворот вліво, його засліпило світло фар зустрічного автомобіля, а тому він повернув кермо свого автомобіля вправо і на деякий час втратив контроль над керуванням транспортним засобом та виїхав за межі проїзної частини дороги, де здійснив наїзд на дерева та автомобіль перекинувся. Він допоміг потерпілим вибратися із салону автомобіля та викликав карету швидкої допомоги, якою ОСОБА_4 та ОСОБА_3було доправлено до лікарні, де вони проходили курс лікування від отриманих внаслідок ДТП травм . А він надавав їм матеріальну допомогу на придбання ліків. З висновками спеціалістів щодо порушення ним вимог пунктів 2.3 б, 10.1, та 19.3 ПДР України, погодився .

Оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд вважає відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілих та їх законних представників, а також вивченням письмових доказів і матеріалів, що характеризують особу винного та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються ,без допиту заявлених стороною обвинувачення свідків. При цьому суд з"ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не має сумнівів у добровільності їх позицій та роз"яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнанняобвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доводиться наданими стороною обвинувачення на підтвердження встановлених судом обставин та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами, які визнані судом належними та допустимими.

Так,потерпілий ОСОБА_3 дав суду показання про те, що 29 квітня 2015 року,у вечірній час він , брати ОСОБА_4 і ОСОБА_7 та ОСОБА_9, в районі пилорами села Чехівці зустріли ОСОБА_2, з яким домовились на автомобілі останнього поїхати до кафе "Юлія", що розташоване поряд з автодорогою Київ-Чоп. Брати ОСОБА_4 розташувались на передньому пасажирському сидінні, а він та ОСОБА_8 у багажному відділенні автомобіля, де не було мість для сидіння. Вікон у багажному відділенні автомобіля також не було ,тому він не міг спостерігати за дорогою . Через деякий час під час руху він відчув, що автомобіль різко змінив напрямок руху і почав перекидатися. Що відбувалося далі не пам"ятає. До свідомості прийшов у лікарні з травмою лівої стегневої кістки, у зв"язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні. Про те на даний час він має задовільний стан здоров"я. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, оскільки той надав матеріальну допомогу на лікування. Не наполягає на суворості призначення покарання обвинуваченому.

Потерпілий ОСОБА_4 дав суду показання про те, що 29 квітня 2015 року, у вечірній час він зі своїм братом ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Дмитровим біля приміщення пилорами с.Чехівці зустрілися з ОСОБА_2 та домовилися, що Михайлюк відвезе всіх на каву до кафе "Юлія", що розташоване біля автодороги Київ-Чоп. Після чого сіли до автомобіля ОСОБА_2, останній за кермо, він з братом на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_3 з ОСОБА_8 розмістились у багажному відділенні автомобіля. Автомобіль , яким керував Михайлюк рухався з включеним ближнім світлом фар зі швидкістю близько 60 км. на годину . За метрів 50 до перехрестя доріг, він побачив світло фар зустрічного автомобіля та в цей момент у нього впав мобільний телефон і коли він нагнувся, щоб його підняти та відчув , що Михайлюк різко повернув кермо автомобіля праворуч і автомобіль з"їхав у кювет , де сталося його перекидання. Внаслідок цієї ДТП він отримав травму голови та лікувався стаціонарно у Червоноармійській лікарні . На даний час він має задовільний стан здоров"я . Матеріальних претензій у нього до обвинуваченого не має, на суворості призначення покарання ОСОБА_2 не наполягає.

Законні представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3- ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомили про те, що 29.04.2015 року у нічний час їм зателефонували та повідомили про те, що їх сини потрапили у дорожньо-транспортну пригоду на автомобілі, яким керував ОСОБА_2. Після чого їх діти перебували на стаціонарному лікуванні та на даний час вони обоє мають задовільний стан здоров"я. До обвинуваченого будь-яких претензій вони не мають, оскільки він допомагав коштами на лікування їх дітей. Не наполягають на суворому покаранні для обвинуваченого.

29.04.2015 року проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, яким є 27 км.+ 50 метрів обласної дороги О-0062132 автотраси Київ-Чоп ,де в напрямку села Новий Завод виявлено пошкоджені дерева , автомобіль НОМЕР_2 з механічними пошкодженнями та сліди кочення автомобіля. Дані показники відтворено на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та відображено на фототаблиці після проведення фотозйомки (а.с.32-42).

06.05.2015 року у світлу пору доби проведено додатковий огляд місця даної дорожньо- транспортної пригоди та її показники відтворено на схемі і фототаблиці (а.с.45-53).

В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 29.04.2015 року було оглянуто автомобіль НОМЕР_2 , який визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с.43 ).

Згідно висновку автотехнічної експертизи №3/296 від 22.05.2015 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди, гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля НОМЕР_2 знаходилися в технічно працездатному стані. Будь-якиххарактернихознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв"язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної події, не встановлено. (а.с.57-66 ).

Із висновку автотехнічної експертизи № 470/15-25 від 18.05.2015 року вбачається, що в наведенихдорожніх умовах, технічна можливість у водія ОСОБА_2, уникнути створення аварійної обстановки та виникнення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, полягала лише у виконанні ним вимог п.п.2.3б, 10.1, 19.3 ПДР України. Виконуючи наведені вище технічни вимоги Правил дорожнього руху України, витримуючи безпечну швидкість руху, вибираючи правильні прийоми керування транспортним засобом, не змінюючи напрямок руху свого транспсортного засобу , водій ОСОБА_2 завжди мав би технічну можливість уникнути виїзду траспортного засобу за межі проїзної частини і як наслідок зіткнення з деревами. З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження, причиною створення аварійної обстановки й виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди , в даних умовах дорожнього руху, слід вважати технічно необгрунтовані дії водія ОСОБА_2, які суперечили вимогам п.п.10.1, 19.3 Правил дорожнього руху України (а.с.75-77).

За висновком судово-медичної експертизи № 1028 від 25.05.2015 року , у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодженняу вигляді : закритої черепно-мозкової та лицевої травми; забійних ран на волосистій частині голови та обличчі, забою головного мозку, перелому кісток склепіння черепа (перелом лобної кістки справа), гемосинуситу (наявність крові в гайморових пазухах, комірках решітчастого лабіринту, основній та лобній пазухах), забійних ран та садна на правій верхній кінцівці, садна на обох нижніх та грудній клітці, які в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров"я потерпілого ОСОБА_4 (а.с.69-70 ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1027від 25.05.2015 року року, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "DAEWOO-Lanos" ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизив своїй сукупності мають ознаки середнього ступенятяжкості за ознакою тривалого розладу здоров"я потерпілого ОСОБА_3. (а.с.72 ).

Згідно токсикологічного дослідження за №2039 від 05.05.2015 року, проведеного щодо ОСОБА_2 станом на 2 год. 15 хв. 29.04.2015 року , у крові обвинуваченого етиловий алкоголь, не виявлено (а.с.67).

Оцінюючи усі інші докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватістьОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України є доведеною, а юридична кваліфікація його дій - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження та спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, є- правильною.

Злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 цього Кодексу віднесено до категорії тяжких.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.66 КК України, обставинами, які пом»якшують покарання обвинуваченого, є -щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра, не перебуває, є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину.

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи позицію потерпілих та їх законних представників , якіпросили не позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає, що виправлення та перевихованняОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства і призначає йомупокарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України з призначенням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України лише щодо основного покарання, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.126 КПК України, стягненню з ОСОБА_2 на користь держави підлягають процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 491,04 грн., (а.с.56) та автотехнічної експертизи в розмірі 615,00 грн. (а.с. 78).

Питання щодо речових доказів по справі, суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України, а тому після набрання вироком законної сили, визнаний в кримінальному провадженні речовим доказом - автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирської області , повернути його власнику-Михайлюку Д.Д.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та за цією статтею кримінального Закону призначити йому покарання - 4 (чотири ) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк- 1 (один ) рік .

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк тривалістю- 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2:

1). не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2). повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

3). періодично з»являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави в особі УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир) банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300 за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 491,04 грн., (а.с.56) та за проведення автотехнічної експертизи в розмірі- 615,00 грн. (а.с.78).

Визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні - автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирської області (а.с.43), після набрання вироком законної сили , повернути ОСОБА_2, як власнику.

На вирок суду до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О. В. Гуц