Ухвала суду № 45718115, 11.02.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0312/3189/2012 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В. Провадження № 22-ц/773/167/13 Категорія:79 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді

суддів - Лівандовскій-Кочурі Т.В., Овсієнка А.А.

при секретарі Черняк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 10 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 10 грудня 2012 року в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовлено.

В апеляційній скарзі старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

У звязку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України не ведеться.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 2, 5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобовязання, або якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобовязань.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника- фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судового рішення та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Аналіз даних правових норм дає можливість зробити висновок про те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України.

Судом встановлено, що за період з 10.07.2012 року по 28.11.2012 року ВДВС Нововолинського МУЮ було відкрито 35 виконавчих проваджень по стягненню з ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» в користь фізичних осіб невиплаченої заробітної плати недоїмки у користь держави, боргу в користь «Теплокомуненерго» та ПАТ «Кредо Банк» та надано боржнику термін для добровільного виконання рішень до семи днів.(а.с.43-54).

ТзОВ «Аркус-Ромет (Україна)» свою підприємницьку діяльність припинило та станом на 10.08.2012 року, договір оренди приміщення за адресою м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 даним підприємством розірвано. Згідно даних Єдиного реєстру фізичних осіб-підприємців керівником даної установи є ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Заявник, звертаючись до суду з даним поданням та вимагаючи тимчасово обмежити боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, покликався на значний термін невиконання боржником зобовязань та законних його вимог щодо добровільного погашення боргу, тобто ухилення боржника від виконання рішень.

Разом з тим, ні в самому поданні, ні в ході розгляду його судом, заявником не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б дійсно свідчили про свідомі діяння (дії або бездіяльність) ОСОБА_2 спрямовані на невиконання обовязку, вказаного у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок у неї є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від неї обєктивні обставини.

У справі відсутні також будь-які докази того, що державним виконавцем до боржника ОСОБА_2 застосовувалися інші заходи примусового виконання рішення, передбачені ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», як свідчення про ухилення боржника від виконання зобовязання, покладеного на нього судовими рішеннями.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні подання заявника про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, правильно визначив характер спірних правовідносин та дав правильну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, а тому підстав для скасування даної ухвали колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України. колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 10 грудня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: