Постанова № 45717746, 26.06.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7966/15-п

Номер провадження: 3/161/1651/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 26 червня 2015 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Лесика О.В.,

особи, відносно якої складено протокол

про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого інженером у ТОВ «Волинь Енергозбереження» код платника податку НОМЕР_1, -

- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

З ВДАІ з обслуговування міста Луцька ДАІ УМВС України у Волинській області, до суду 26.05.2015 року, надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

За правилами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, ОСОБА_1, 09.05.2015 року, о 21 год. 10 хв., в с. Череваха, Маневицького району, Волинської області, керував транспортним засобом, марки «Форд», номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що дійсно 09.05.2015 року вживав спиртні напої, а саме пиво. Того ж дня, він дійсно знаходився у транспортному засобі, яким керувала його дружина, яка під час зупинки, вийшла з автомобіля, а він пересів на її місце, однак, автомобілем він не керував. Тоді, до нього підійшов працівник Державтоінспекції, який з невідомих йому на те причин, запропонував пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, на що він погодився, але тільки у медичному закладі, куди його було і доставлено, де в подальшому було встановлено, що він перебував у стані алкогольного спяніння.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину не визнав, його винуватість, у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, за ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, а саме:

Показаннями у судовому засіданні, у якості свідка працівника Державтоінспекції ОСОБА_2, який дав показання про те, що дійсно, він у вказані час та місці, зупинив транспортний засіб, марки «Форд», яким керував раніше незнайомий ОСОБА_1, від якого було чути запах алкоголю, у звязку із чим йому було запропоновано пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, на що ОСОБА_1 погодився, однак, за умови, що такий огляд він пройде лише у медичному закладі. На таку пропозицію він погодився та службовим автомобілем Державтоінспекції ОСОБА_1, на протязі близько 30-40 хв., було доставлено у медичний заклад, що у м. Маневичі, де останній пройшов медичний огляд, яким було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння, останній ствердив, що дійсно вживав алкогольні напої.

За правилами ст.251 КУпАП, на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також і іншими документами.

В матеріалах справи, наявні:

Висновок щодо результатів медичного огляду за №77, від 09.05.2015 року, згідно якого, ОСОБА_1, на час проведення медичного огляду, перебував у стані алкогольного спяніння (а.с.3);

протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №517104, від 09.05.2015 року, який було складено на підставі вищевказаного медичного висновку, та у якому ОСОБА_1 власноручно зазначив, що дійсно транспортним засобом він керував, однак рахує себе тверезим (а.с.2);

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши показання, що в судовому засіданні дали водій ОСОБА_1, свідок працівник Державтоінспекції ОСОБА_2, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України, так як керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Приймаючи таке рішення, суд виходить з наступного:

За правилами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що в судовому засіданні, водій ОСОБА_1 не заперечив факт вживання алкогольних напоїв, що повністю підтверджується висновком медичного огляду, працівник Державтоінспекції ОСОБА_2, із певністю ствердив, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1, вчинив інкриміноване йому правопорушення.

Приймаючи таке рішення, суд до уваги не бере показання ОСОБА_1, про те, що він нібито не керував транспортним засобом, а лише пересів на місце водія, коли його дружина кудись вийшла, оскільки вони повністю спростовані дослідженими у суді доказами.

На думку суду, такі показання ОСОБА_1 є надумані і неправдиві, яким останній намагається ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1, суд по справі не вбачає.

На підставі наведеного, враховуючи субєктивне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, що свідчить про те, що він не розкаявся у вчиненому правопорушенні, намагається уникнути відповідальності за його вчинення, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1, слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Приймаючи рішення про накладення штрафу у мінімальному розмірі, суд враховує, що внаслідок вчинення правопорушення тяжких, негативних наслідків не наступило.

На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 КпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп., за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинської області, код банку 803014, номер рахунку 31214206700002, одержувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, ідентифікаційний код одержувача 38009628.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області, через Луцький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду М.С. Квятковський