Ухвала суду № 45713422, 18.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/308/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

18 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

11.02.2015 року позивач - Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

15.06.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони по справі, а саме Державну виконавчу службу України на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої системи юстиції" постановлено ліквідувати Державну виконавчу службу України, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" органом державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до п.1.1 Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2015 року № 1134/к, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України.

З огляду на вище викладене, сул приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну Державної виконавчої служби України на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, у справі № 802/2837/13-а зобовязано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_4 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_5, який помер 14.10.2010, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

З урахуванням положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України 06.11.2013 Вінницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 802/2837/13-а.

З метою виконання вказаного виконавчого документу відповідач 02.12.2013 відкрив виконавче провадження ВП № 40981249, яке було закінчене постановою від 27.01.2014 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 802/912/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40981249 від 27.01.2014.

У звязку з цим постановою державного виконавця від 22.12.2014 відновлено виконавче провадження № 40981249.

22.12.2014 державний виконавець сформував вимогу № П-16718/2, якою вимагав від боржника Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА виконати виконавчий лист № 802/2837/13-а та негайно з моменту отримання вимоги надати ОСОБА_4 дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_5, який помер 14.10.2010, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

Зазначену вимогу позивач отримав 25.12.2014, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на самій вимозі.

Листом від 26.12.2014 № 04-6026 Департамент соціальної політики Вінницької ОДА повідомив про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 802/2837/13-а, зазначивши, що надіслав письмовий дозвіл на перереєстрацію автомобіля Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, на адреси: ОСОБА_4 (вул. Р. Скалецького, м. Вінниця, 21000) та Вінницького центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21100).

Вказаний лист відповідач отримав 29.12.2014, про що свідчить відмітка на цьому листі.

29.01.2015 державний виконавець сформував нову вимогу № 40981249/2, якою повідомив боржника про необхідність негайного виконання виконавчого листа від 06.11.2012 № 802/2837/13-а.

Зазначену вимогу державного виконавця позивач отримав 02.02.2015, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на вимозі.

Листом від 02.02.2015 № 04-610 Департамент соціальної політики Вінницької ОДА повідомив про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 802/2837/13-а, зазначивши, що надіслав письмовий дозвіл на перереєстрацію автомобіля Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, на адреси: ОСОБА_4 (вул. Р. Скалецького, м. Вінниця, 21000) та Вінницького центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21100).

В підтвердження того, що ОСОБА_4 отримав такий дозвіл позивач надав копію чергового звернення ОСОБА_4 та відповідь Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА.

Поряд з цим, 31.01.2015 з підстав невиконання боржником рішення у наданий строк державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_6 винесла постанову ВП № 409812498, якою на Департамент соціальної політики Вінницької ОДА накладено штраф в сумі 680 грн.

На думку позивача вище вказана постанова державного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню, що стало підставою звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі- Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частина 1 ст. 6 Закону визначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. В разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За правилами, визначеними, ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Змістовний аналіз зазначених норм Закону дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про накладення штрафу на боржника, державний виконавець зобов'язаний з'ясувати чи вжито боржником дії (прийнято рішення) щодо виконання рішення суду, а також чи наявні поважні причини, які унеможливлюють виконання рішення суду.

Згідно з матеріалами справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП № 40981249 від 31.01.2015 прийнята державним виконавцем у зв'язку з невиконанням боржником Департаментом соціальної політики Вінницької ОДА рішення суду та вимог державного виконавця від 22.12.2014 № П-16718/2 та від 29.01.2015 № 40981249/2.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 802/2837/13-а зобовязано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_4 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1. Тобто, вимоги зазначеного судового рішення стосуються лише обов'язку боржника щодо надання дозволу на перереєстрацію легкового автомобіля, що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо пов'язання факту виконання рішення суду із фактом перереєстрації автомобіля за ОСОБА_4 оскільки вимоги щодо форми, в якій надається дозвіл на перереєстрацію автомобіля, законодавством не встановлено, а тому Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надав такий дозвіл у формі листа.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданням дозволу у формі листів позивач фактично виконав постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 802/2837/13-а, оскільки судовим рішенням на Департамент Вінницької ОДА покладено обов'язок надати такий дозвіл.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_6 щодо винесення вказаної постанови від 31.01.2015 про накладення штрафу протиправними, оскільки правові наслідки та власне захист порушеного права несе скасування самої постанови державного виконавця про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення державного виконавця про накладення штрафу є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно частково задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у звязку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

ОСОБА_7