Ухвала суду № 45712040, 24.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"24" червня 2015 р. Справа № 817/754/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 підприємства "Босна" до Державн податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Босна» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000211502 від 13.02.2015 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 1.04.2015 року Позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 13.03.2015 №0000211502.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Босна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Не погоджуючись з даною постановою ДПІ у м.Рівному звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

З врахуванням приписів статей 196,197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Босна» зареєстроване як юридична особа 17.11.2003 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5). Відповідно до довідки про взяття на облік платників податків №29-16/1555 від 27.04.2007 року (а.с.6) ПП «Босна» перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному з 19.11.2003 року за №19-124/2348.

16.05.2011 року між ПП «Босна» (Покупець) і ТОВ «АЗС-сервіс» (Продавець) укладено договір, що містить елементи договорів купівлі-продажу нафтопродуктів та зберігання нафтопродуктів №477/11/П3 (а.с.26), відповідно до умов якого «Продавець зобовязується передавати Покупцю у власність автомобільні бензини та дизельне паливо згідно з видатковими накладними, а Покупець зобовязується отримувати товар як кінцевий споживач, виключно для власного некомерційного використання в господарчій діяльності, а не для подальшої реалізації субєктам господарювання роздрібної торгівлі або іншим субєктам господарювання».

Згідно з п.4.1 договору «Покупець проводить оплату за товар на протязі 1 (одного) дня з дати виписки рахунка на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесенням готівкових коштів касу на АЗС Підприємства».

14.05.2014 року між сторонами укладено Доповнення №1 до договору №477/11/П3 від 16.05.2011 року, якими, зокрема, розділ 4 доповнено п.4.5 у наступній редакції: «У випадку здійснення систематичних поставок ПММ, Постачальник має право виписувати отриманий Покупцем товар (при умові, що Покупець проти цього не заперечує) періодично за 7-10 днів, або інший погоджений сторонами період, при цьому виписується підсумкова (зведена) податкова накладна відповідно до видаткових документів» (а.с.27).

05.12.2014 року ПП «Босна» здійснило проплату за дизельне паливо згідно з договором №477/11/П3 від 16.05.2011 року в сумі 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №752 від 05.12.2014 року (а.с.33).

Протягом грудня 2014 року ТОВ «АЗС-сервіс» здійснювало заправку автомобілів ПП «Босна» дизельним паливом, у звязку з чим виписало видаткові накладні №1496 від 02.12.2014 року в сумі 44143,95 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 7357,32 грн.(а.с.28), №1541 від 11.12.2014 року на суму 56445,05 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9407,51 грн.(а.с.30), виписав та зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні №22 від 02.12.2014 року на суму 5804,10 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 967,35 грн. (а.с.29), №183 від 11.12.2014 року на суму 56445,05 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9407,51 грн. та №292 від 31.12.2014 року на суму 37750,85 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 6291,81 грн. (а.с.32).

20.01.2015 року ПП «Босна» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, в 23 рядку якої задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 33627 грн. (а.с.16-22).

Одночасно, разом із податковою декларацією позивачем було подано контролюючому органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (а.с.23), в якій зазначив, що податкові накладні №183 від 11.12.2014 року та №292 31.12.2014 року, виписані ТОВ «АЗС-сервіс» не за датою передоплати і виникнення податкового зобовязання відповідно, та контрагнетом порушено термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В період з 19.02.2015 року по 25.02.2015 року посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Босна» відємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, за результатами якої складено акт №215/17-16-15-02/32745019 від 03.03.2015 року (а.с.7-13).

На підставі висновків цього акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000211502 від 13.03.2015 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15669 грн. (а.с.14).

Вказане податкове повідомлення-рішення базується на висновках контролюючого органу про порушення ПП «Босна» п.201.10 ст.201, п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

ПП «Босна» після отримання податкових накладних від контрагента ТОВ «АЗС-сервіс» було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за грудень 2014 року подано додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», а тому в позивача були правові підстави на віднесення сум ПДВ згідно з податковими накладними №183 від 11.12.2014 року та №292 від 31.12.2014 року до податкового кредиту грудня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковим кодексом України чітко визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги,так як ПП «Босна» після отримання податкових накладних від контрагента ТОВ «АЗС-сервіс» було вчинено усі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, тобто до податкової декларації по ПДВ за грудень 2014 року подано додаток №8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», а тому в позивача були правові підстави на віднесення сум ПДВ згідно з податковими накладними №183 від 11.12.2014 року та №292 від 31.12.2014 року до податкового кредиту грудня 2014 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Босна" вул.Будівельників,6-в,м.Рівне,33016

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,