Постанова № 45711557, 18.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/548/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

18 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

Представника позивача: Шишкіної О.М.

Представника відповідача: Островерха Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000712205 від 13.02.2015 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що відповідачем протиправно, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображені в акті № 121/2205/36830374, прийнято податкове-повідомлення рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 194 972 грн., та визначено штрафні санкції у розмірі 97 486 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу знайшли своє підтвердження при розгляді справи у суді, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги зазначає наступне.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції від 11.11.2009р. за №11741020000008102.

На підставі направлення від 19.01.2015 р. № 55/22, виданого Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, посадовими особами відповідача, керуючись ст. 20, на підставі п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 17.01.2015 р. № 77 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Подільський енергоконсалтинг" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентом ПП "НП Хіміч" за серпень та вересень 2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 121/2205/36830374 від 27.01.2015 р., згідно якого встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 25 декларації) на суму 88 366 грн. за серпень 2014 р. та на суму 106 606,40 грн. за вересень 2014 р.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача Вінницькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.02.2015 року № 0000712205 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 292 458 грн., в тому числі 194 972 грн. - основний платіж, 97 486 грн. - штрафні санкції.

Так, відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що з боку Відповідача не надано доказів витребування у письмовій формі конкре тно визначених відомостей і документів для проведення перевірки. В порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, під час розгляду справи з боку Відповідача не на дано доказів відмови позивача від надання вказаних відомостей та складання акту відмови у на данні документів згідно вимог п. 85.6. ПК України, який би підтверджував відсутність у позивача вказаних документів під час перевірки.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, адміністративні суди при розгляді справ мають керуватися ст. 11 КАС України, якою встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто посилання відповідача на п. 44.6 статті 44 ПК України в підтвер дження правомірності винесення спірних податкових повідомлень рішень, не є беззаперечним, оскільки суд при вирішення справи повинен дослідити докази надані сторонами в підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім того, приписи п.44.6 ст.44 ПК України мають застосовуватись у кореспонденції з положеннями п.85.6 ст.85 цього кодексу.

Отже, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим кодексом, у п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України визначено як самостійне порушення, що тягне за собою відповідальність згідно податкового кодексу України.

Крім того, судова колегія повністю погоджується з доводами апелянта на рахунок того, що судом першої інстанції не було взято до уваги наявні у матеріалах справи докази реа льності здійснення господарських операцій ТОВ «Подільський енергоконсалтинг» з ПП «НП Хіміч» за період серпень вересень 2014 року, а також документи підтверджуючі використання ТОВ «Подільський енергоконсалтинг» у своїй господарській діяльності робіт отриманих від ПП «НП «ХІМГЧ» за період серпень, вересень 2014 року, а саме з контрагентами:

ПАТ «Київобленерго» (роботи з розробки проектно-кошторисної документації (робочого проекту), по реконструкції ПС 110/10 кВ Н.Петрівці Вишгородського району ПАТ «Киіїво- бленерго».

ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (експлуатаційне обслуговування електрооблад нання в підрозділах ПАТ «ВКФ» - вул. Урочище кабачок, 12, на території Стрижавської се лищної ради») (виконання електромонтажних робіт по лінії «Батон ригель»)(виконання електромонтажних робіт по лінії «Паралінова лінія»)

ПАТ «Хмельницькобленерго» (реконструкція ПС 110/35/10 кВ «Славута» Хмельницької області).

Окрім того, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, оскільки позивач посилався на п. 44.6 статті 44 ПК України як на підтвердження того, що у ТОВ «Подільський енергоконсалтинг» на момент проведення перевірки були відсутні документи, що підтверджують взаємовідносини з ПП «НП «Хіміч».

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Подільський енергоконсалтинг» вважає, що суд першої інстанції при винесенні постанови від 27 квітня 2015 року не в повному обсязі дослідив докази на явні у матеріалах справи, не з'ясував всіх обставин справи та дійшов неправильних висновків що до відмови у задоволенні адміністративного позову, при цьому вирішивши спір не відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000712205 від 13.02.2015 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.