Постанова № 45711319, 11.06.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/231/15

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

11 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області до Фермерського господарства "ОСОБА_2 і я" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "ОСОБА_2 і я" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, в сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 68 коп. за грудень 2014 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 12.03.2015 року задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач - фермерське господарство "ОСОБА_2 і я" є юридичною особою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області як платник страхових внесків.

Позивач направив відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з червня 2014 року, який отриманий відповідачем 14.06.2014 року та вимогу по їх відшкодуванню.

Згідно із вказаним розрахунком, місячний розмір фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 100 відсотків - 1174,68 грн.

Як видно з матеріалів справи, пільгову пенсію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стаж роботи ОСОБА_3, необхідний для призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону у ФГ "ОСОБА_2 і Я", становить близько одного року.

ОСОБА_3 працювала різноробочою у фермерському господарстві з серпня 2010 року по травень 2011 року та з 25.02.2012 року по дату призначення пенсії - 22.03.2013 року.

ОСОБА_2 працювала у фермерському господарстві до призначення пенсії 3 місяці і 2 дні. Прийнята на роботу у ФГ "ОСОБА_2 і Я" різноробочою з 05.07.2013 року, а пенсію їй призначено з 07.10.2013 року.

Відповідач, посилаючись на вказані обставини відмовився відшкодовувати зазначені витрати, та зауважив, що позивач фактично просить стягнути пенсію, яка виплачується багатодітним матерям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посилається на необхідність пропорційного відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій цим особам з урахуванням їх загального стажу роботи у різних підприємствах, а не по останньому - фермерське господарство "ОСОБА_2 і я", а тому вважає, що підстави для відшкодування витрат ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному (100%) обсязі відсутні.

Вважаючи відмову відповідача у відшкодуванні вказаних витрат на виплату пільгових пенсій протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці), а тому необхідно пропорційно відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з урахуванням їх загального стажу роботи.

Тобто, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно з п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 №244, жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, принцип пропорційності, визначений у п.6.2 Інструкції №21-1 ґрунтується саме на основі спеціального трудового стажу, який необхідний для призначення пільгової пенсії, а тому в даному випадку не застосовується, оскільки для призначення пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішальне значення має саме те, що вони виховали п'ятеро а бо більше дітей до 14-річного віку та факт роботи у сільськогосподарському виробництві відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.

А отже, для призначення пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стаж з попередніх підприємств, як і тривалість стажу на останньому місці роботи не мають жодного правового значення.

Призначення пенсії відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII не підпадає під дію п.6.2 Інструкції оскільки її призначення не залежить від наявності стажу та залежить лише від факту виховання особою п'яти та більше дітей та факту самої роботи на підприємстві, що займається сільськогосподарською діяльністю, а тому застосування пропорційності у відшкодуванні витрат відповідно до стажу (відпрацьованого періоду на конкретному підприємстві) в даному випадку є недоцільним.

Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновків, що орган Пенсійного фонду України при визначенні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як матерям, що виховали п'ятеро а бо більше дітей до 14-річного віку, повинен був визначити їх розмір, що підлягає відшкодуванню з боку ФГ "ОСОБА_2 і я" з урахуванням принципу пропорційності обчислення, закріпленого нормами чинного законодавства.

Також, листом ДФС України Славутської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03.06.2015 року №1723/2214/10 на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 року було повідомлено, що Фермерське господарство "ОСОБА_2 і я" код ЄДРПОУ НОМЕР_1 у 2014 році на було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Тобто, оскільки відповідач у 2014 році не був платником фіксованого сільськогосподарського податку, на нього положення ст.2 Закону №400/97-ВР та п.6.1 Інструкції не поширюються, а тому відповідач повинен відшкодовувати витрати на доставку та виплату пільгових пенсій на загальних умовах, а отже твердження відповідача з цього приводу зазначені у запереченні на апеляційну скаргу є безпідставними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області правомірно звернулося з вимогою щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, призначених на пільгових умовах за Списком №2, в сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 68 коп. за грудень 2014 року.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області до Фермерського господарства "ОСОБА_2 і я" про стягнення заборгованості скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_2 і я" (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, в сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 68 коп. за грудень 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.