Ухвала суду № 45711257, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р. Справа № 1570/2226/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Аурум» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2012р. ЗАТ «Аурум» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі МГУ Міндоходів, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 170 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року, у задоволенні даного адміністративного позову ЗАТ «Аурум» відмовлено.

14.01.2014р. на адресу суду 1-ї інстанції надійшла заява ЗАТ «Аурум» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. (по справі №1570/2226/2012).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року заяву ЗАТ «Аурум» задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі №1570/2226/2012 скасовано, а позовні вимоги ЗАТ «Аурум» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.11.2011 року №0000332200.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник СДПІ з обслуговування ВП у м. Одесі МГУ Міндоходів 19.02.2014р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції без поважних причин не прибули, про день, час і місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В листопаді 2-11 року, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Аурум» щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт №430/22-0/00227241/10 від 07.11.2011 року, яким встановлено, що товариство, в порушення вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу II, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, не подано податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Далі, на підставі вказаного вище акту перевірки, уповноваженою особою СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200, яким підприємству позивача було збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у загальному розмірі 170 грн.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду, який, своєю постановою від 11.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року, відмовив у задоволенні цього адміністративного позову ЗАТ «Аурум».

Як зазначалося вище, 14.01.2014р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ЗАТ «Аурум» про перегляд вказаної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. за нововиявленими обставинами, якими є, зокрема постанова Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 року (у справі №1570/6515/2012), якою, в свою чергу, було визнано протиправним та скасовано лист-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 21.10.2011 року №35350/22-044 про невизнання податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи заяву позивача, суд 1-ї інстанції, виходив з наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звернулась із позовом, на час розгляду справи, неправомірності спірного рішення СДПІ та відповідно з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту вимог ч.1 п.1 та ч.2 ст.245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно із ст.252 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Розглядаючи заяву позивача - ЗАТ «АУРУМ», судова колегія приймає до уваги, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Так, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких 3-х умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (т.б. коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви про перегляд судового рішення, представник ЗАТ «АУРУМ» посилається в ній на факт скасування спірного рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі щодо невизнання податкової декларації підприємства з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю, що, в свою чергу, є істотною обставиною у розумінні положень п.1 ч.2 ст.245 КАС України, яка не була відома заявникові.

Як видно з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. у даній справі, перегляду якої вимагає позивач, суд вмотивував своє рішення у спорі висновком про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки на час розгляду справи існувало рішення податкового органу про невизнання податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2011 року податковою звітністю.

При цьому, суд обґрунтовував своє рішення про правомірність таких дій органу ДПС по відмові ЗАТ «АУРУМ» у визнані поданої податкової декларації податковою звітністю у зв'язку із неоскарженням ані дій відповідача, ані відмови у визнанні податкової звітності, оформленої листом від 21.10.2011р. №35350/22-044.

Проте, по справі встановлено та вже зазначалося вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2013р. у справі №1570/6515/2012, що набрала законної сили 27.11.2013р., визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ про невизнання податкової декларації ЗАТ «АУРУМ» з ПДВ за вересень 2011р. податковою звітністю, що міститься у листі від 21.10.2011р. №35350/22-044.

Таким чином, у звязку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №1570/6515/2012, протиправність рішення СДПІ про невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2011р. податковою звітністю є обставиною, встановленою в судовому порядку, і незаконність цього рішення СДПІ до встановлення цього судом не могла бути відома ЗАТ «АУРУМ» на момент первісного розгляду даної справи, а отже, з огляду на істотність такої обставини для цієї справи, вона дійсно є нововиявленою у розумінні п.1 ч.2 ст.245 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висноку про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі №1570/2226/2012, оскільки заявником належним чином доведено наявність обставини, яка є нововиявленою у розумінні п.2 ч.1 ст.245 КАС України.

Перевіряючи правомірність прийняття судом 1-ї інстанції нової постанови по даній справі, апеляційний суд виходить з наступного.

Так, судом 2-ї інстанції з атьеріалів справи встановлено, що 11.10.2011 року ЗАТ «Аурум» засобами електронного зв'язку подало до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року, а також додатки до неї, що підтверджується відповідними квитанціями №1 і №2, з яких, в свою чергу, вбачається, що зазначена податкова декларація з ПДВ із додатками збережена на центральному рівні з зауваженнями про помилку: «ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату подання звіту - 11.10.2011 року», та прийнята на районному рівні.

20.10.2011 року ЗАТ «Аурум» засобами електронного зв'язку подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (на районному рівні) нову податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року із додатками, які те були отримані ДПА України (на центральному рівні), що підтверджуються відповідними квитанціями, з яких вбачається, що податкова декларація з ПДВ з додатками до неї збережені на центральному рівні з зауваженнями у зв'язку із помилкою: «ІПН 0022272415010 не був платником ПДВ на дату подання звіту - 20.10.2011 року» (дата анулювання свідоцтва платника ПДВ:12.09.2011 року), та прийняті на районному рівні.

Крім того, в цих квитанціях також зазначено, що через певний час потрібно подбати про прийом квитанцій №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного звіту на районному рівні.

По справі також встановлено, що листом від 21.10.2011 року за №35350/22-044 СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, посилаючись на положення п.49.15 ст.49 ПКУ, повідомила позивача про те, що податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року (вх.№9009140496 від 20.10.2011 року) та додатку №5 до неї надано статус "не визнано як податкову звітність ".

Як встановлено судовою колегією, 07.11.2011 року, згідно з приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п 75.1.2 п. 75.1 ст.75, ст.79 ПК України та на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 28.10.2011р. №726, фахівцями податкового органу було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ЗАТ «АУРУМ» щодо неподання податкової звітності з ПДВ за вересень 2011 року.

Так, цією перевіркою встановлено порушення ЗАТ «АУРУМ» вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V ПКУ, а саме - неподання товариством податкової звітності з ПДВ за вересень 2011 року.

Як вже зазначалося вище, за результатами вказаної перевірки складено відповідний акт від 07.11.2011р., на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000332200 про застосування до підприємства позивача штрафних санкцій у сумі 170 грн.

При цьому, слід зазначити, що в акті цієї позапланової перевірки безпосередньо вказується на невизнання поданої 20.10.2011р. податкової декларації з ПДВ податковою звітністю, про що ЗАТ «АУРУМ» повідомлено листом від 21.10.2011 року №35350/22-044, у зв'язку із чим, зроблено висновок про неподання податкової звітності у встановлений термін та порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України і п.203.1 ст.203 цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Порядок подання податкової декларації до органів ДПС регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, як слідує з вимог п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у т.ч. в разі сплати місячних авансових платежів) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) (п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ). Вказана норма узгоджується з п.203.1 статті 203 ПК України.

Відповідно до змісту листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 21.10.2011 року №35350/22-044, ЗАТ «АУРУМ» засобами електронного зв'язку 20.10.2011 року була подана податкова декларація з ПДВ №9009140496 за вересень 2011 року. Т.б. вказану декларацію було подано позивачем в граничний термін без порушення термінів передбачених приписами п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Однак, з вказаного листа вбачається, що податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та Додатку 5 до неї надано статус «Не визнано як податкову звітність», однак, разом з тим, це рішення (лист) СДПІ визнано адміністративним судом протиправним та скасовано.

Також, при цьому, слід вказати, що відповідно до п.49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п.49.3 ст.49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична ж реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається п.п.49.8 та 49.9 ст.49 ПК України.

Як передбачено приписами абз.1 п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

А згідно з п.49.8 цієї ж ст.49 ПКУ, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3,48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3,48.4 ст.48 ПКУ; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено п.49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені й спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3,48.4 ст.48 ПК України. У такому разі, на підставі п.49.11 ст.49 ПКУ, орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з п.49.12 ст.49 ПК України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому ст.56 цього Кодексу.

Як встановлено по справі, позивач, в даному випадку, скористався цим порядком оскарження рішення органу ДПС та довів в судовому порядку протиправність дій податкового органу щодо невизнання податкової декларації податковою звітністю.

У відповідності до вимог п.49.13 ст.49 ПК України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п.49.13 ст.49 ПКУ.

Так, як видно з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п.54.3 ст54, п.120.1 ст.120 ПК України, за якими, в свою чергу, на ЗАТ «АУРУМ» накладено штрафні санкції за неподання у законодавчо встановлені строки податкової декларації з ПДВ за вересень 2011р. у сумі 170грн.

Отже, оскільки рішенням суду встановлено подання цієї податкової декларації з дотриманням строків, виходячи із приписів п.49.13 ст.49 ПК України, то застосування штрафних санкцій є незаконним, а тому, відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення №0000332200 від 18.11.2011 року підлягає скасуванню, як необґрунтоване.

Також, ще раз слід звернути увагу на те, що вказана обставина у розумінні положень ст.245 КАС України, є істотною для справи обставиною, та не була і не могла бути відома особі, яка звернулась із заявою, на час розгляду справи.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_1