Ухвала суду № 45711119, 25.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 876/15095/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року у справі за позовом благодійного фонду «Пілмар-Харітас» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року благодійний фонд «Пілмар-Харітас» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що на підставі акту перевірки №21/22-80/35227900 від 21.02.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000072210, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 269 415,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.03.2013 року №0000072210.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в ході проведення перевірки встановлено нецільове використання позивачем гуманітарної допомоги, ввезеної на територію України, тому згідно з п. 157.14 ст. 157 ПК України, кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПК України, чого не врахував суд першої інстанції.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

У справі встановлено, що благодійний фонд «Пілмар-Харітас» зареєстрований 02.07.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, Свідоцтво про державну реєстрацію серію А01 №201388, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 415 102 0000 017900. Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

З 07.02.2013 року по 13.02.2013 року ДПІ у Галицькому районі проведено позапланову документальну перевірку БФ «Пілмар-Харітас» з питань отримання та використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, яка надійшла на адресу благодійного фонду «Пілмар-Харітас» за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року, за наслідками якої складено акт № 21/22-80/35227900 від 21.02.2013 року.

У акті зазначено про порушення позивачем вимог п.157.14 ст.157 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 215 532,00 грн., в т.ч.: І квартал 2012 року на суму 174 351,00 грн.; II квартал 2012 року на 41 181,00 грн.

На підставі вказаного акту 14 березня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000072210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, всього на 269 415,00 грн., в т.ч. 215 532,00 грн. за основним платежем та 53 883,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення стали висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу» у зв'язку із відсутністю обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що гуманітарна допомога використана позивачем за цільовим призначенням та передана набувачам такої, що підтверджується належними первинними документами, тому висновки податкового органу про використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

БФ «Пілмар-Харітас» згідно із рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України включено до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги під реєстраційним номером 03057 ЄР, що відповідає вимогам постанови КМУ від 22.03.2000 р. №543 «Про затвердження Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги», якою передбачено, що реєстрація отримувачів гуманітарної допомоги проводиться шляхом включення їх Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

В періоді, що перевірявся, БФ «Пілмар-Харітас» було отримано вантаж (одяг жіночий, чоловічий, дитячий, бувший у використанні з невеликим відсотком зносу та взуття з невеликим відсотком зносу) на безоплатній основі згідно договорів дарування від нерезидента «PilmarInternacionalLimited», що відображено у інвойсах (а.с.112-138).

Рішеннями Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України отриманий вантаж було визнано гуманітарною допомогою, що підтверджується вантажно- митними деклараціями та зазначено в акті перевірки самим податковим органом.

В ході проведення перевірки встановлено, що гуманітарна допомога була передана згідно усної домовленості одержувачам - Всеукраїнській профспілці працівників операторів прямого продажу товарів та послуг, Волинській обласній організації національного форуму профспілок України та Дніпропетровському осередку МГО Орден ОСОБА_2 Єрусалімського, що підтверджується долученими до справи видатковими накладними.

Позивачем були подані податкові звіти про використання коштів неприбуткових установ та організацій: за І квартал 2012 року, І півріччя 2012 року, ІІІ квартал 2012 року.

Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 20.12.2010 р. N2755 (далі - ПК України) неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Оподаткування неприбуткових установ та організацій здійснюється у відповідності до статті 157 ПК України, а саме - застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є в тому числі благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності.

Пунктом 157.3 статті 157 ПК України передбачено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "б" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пункту 157.13 цієї статті; дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

До числа безоплатно наданих товарів, робіт, послуг згідно п. 14.1.13 ПК України відносяться: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до п.157.14 ст.157 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті "є" пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З матеріалів справи видно, що БФ «Пілмар-Харітас» є неприбутковою організацією та включена ДПІ у Галицькому районі до Реєстру неприбуткових організацій та установ рішенням від 06.08.2011 р. №1997 року, ознака неприбутковості - 0005. У періоді, що перевірявся, позивач не був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Статтею 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу» №1192-XIV, передбачено, що юридичні особи, отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги, здійснюють бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідну звітність у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Таким чином, законодавством чітко передбачено, що гуманітарна допомога вважається доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України, тільки у випадку її використання не за цільовим призначенням та у разі відсутності обліку щодо її отримання та цільового використання.

Підпунктом 1.1 п. 1 наказу Міністерства фінансів України "Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги" №298 від 14.12.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1999 року за №915/4208, встановлено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що п.1.1. Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів , якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.

Тобто, передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), та чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог щодо оформлення передачі гуманітарної допомоги.

Як видно з ВМД, видаткових накладних, позивач отримав вантаж (гуманітарну допомогу) та передав її в подальшому Дніпропетровському осередку МГО Орден ОСОБА_2 Єрусалімського, Всеукраїнській профспілці працівників операторів прямого продажу товарів, послуг та Волинській обласній організації національного форуму профспілок України.

Наведене підтверджує використання гуманітарної допомоги за її цільовим призначенням та підтверджує вірне здійснення позивачем обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем п.151.1 ст.151 та п.157.14 ст.157 ПК України, оскільки відповідачем в належний спосіб не доведено нецільове використання позивачем гуманітарної допомоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року у справі №813/6488/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

ОСОБА_3