Ухвала суду № 45711012, 16.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 876/659/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі № 2а-3671/10/077 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом до державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, та просить суд:

- поновити пропущений строк оскарження податкових повідомлень рішень Міжгірської ДПІ № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року та № 0006631730/0 від 07 вересня 2010, а також визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської ДПІ від 07 вересня 2010 року № НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14304761 грн.,

- скасувати податкові повідомлення рішення № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян у розмірі 21996,11 грн. та № 0006631730/0 від 07 вересня 2010 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14475,23 грн.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Міжгірському районі № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року та № 0006631730/0 від 07 вересня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2010 року ДПІ у Міжгірському районі була проведена документальна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ФОП ОСОБА_1 за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2010 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт №524/17-01/НОМЕР_2 від 30 серпня 2010 року, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян у розмірі 21996,11 грн. та № 0006631730/0 від 07 вересня 2010 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 14475,23 грн. Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення рішення неправомірними з тих підстав, що податковим органом не було надано належної оцінки поданими первинним документам, відтак, невірно застосовано норми податкового законодавства та не вірно відображено в акті перевірки фактичні обставини здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Міжгірському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ФОП ОСОБА_1, який покликаючись на те, що вказана постанова суперечить вимогам податкового законодавства, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, відповідачем, за наслідками проведеної перевірки СПД ФОП ОСОБА_1 складено акт №524/17-01/НОМЕР_2 від 30 серпня 2010 року Про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення, ФОП ОСОБА_1 ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 Про прибутковий податок з громадян, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності протягом 2008, 2009 років в сумі 21996,11 грн. та пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість в результаті чого донараховано до сплати в бюджет 11134,79 грн. за червень 2010 року.

На підставі акту перевірки № 524/17-01/НОМЕР_2 від 30 серпня 2010 року податковим органом були прийняті податкові повідомлення рішення а саме:

- № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян у розмірі 21996,11 грн.

- №0006631730/0 від 07 вересня 2010 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 14475,23 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян у розмірі 21996,11 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в процесі перевірки виявлено розбіжності, а саме заниження чистого доходу.

Так, за 2008 рік розбіжність становить 69853,00 грн., за 2009 рік 26788,00 грн., за перше півріччя 2010 року 12604,00 грн.

Як передбачено п.п. 9.12.1. п. 9.12. ст. 9 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб (чинного на момент виникнення вказаних правовідносин) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань (розділ ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 Про прибутковий податок з громадян). При цьому податок з доходів фізичних осіб в такому випадку обчислюється за ставкою 15% згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб (чинною на момент виникнення вказаних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадян (чинного на момент виникнення вказаних правовідносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з абз. 6 додатку № 7 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12, будь які суми витрат фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком згідно зі статтею 1 Закону України Про підприємництво (чинним на момент виникнення вказаних правовідносин).

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не будь яких видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

У звязку з цим, на переконання апеляційного суду, та виявленням на підставі документів позивача заниження ним валового доходу, відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення рішення № 0006621730/0 від 07 вересня 2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян у розмірі 21996,11 грн., а тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.

З приводу податкового повідомлення рішення № 0006631730/0 від 07 вересня 2010 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 14475,23 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що в процесі проведення перевірки на підставі даних ФОП ОСОБА_1 було зясовано, що станом на 01 липня 2008 року фактичні залишки товарно матеріальних цінностей підприємця склали 0,00 грн. (за ціною придбання без ПДВ) сума ПДВ - 0,00 грн.; станом на 30 червня 2010 року фактичні залишки ТМЦ підприємця склали 212 404,00 грн. (за ціною придбання без ПДВ) сума ПДВ - 42 480,80 грн.

Однак, за даними перевірки залишки ТМЦ мали складати: станом на 01 липня 2008р. - 0,00 грн. (за ціною придбання без ПДВ) сума ПДВ - 0,00 грн.; на кінець періоду, що перевірявся, тобто станом на 30 червня 2010 року, - 268 078,00 грн. (за ціною придбання без ПДВ) сума ПДВ - 53 615,63 грн.

Вказані обставини відповідачем встановлені під час перевірки податкових накладних та накладних щодо придбання та реалізації ФОП ОСОБА_1 лісопродукції протягом періоду, який перевірявся.

За даними позивача залишки ТМЦ станом на 30 червня 2010 року на дату складали 212404,00 грн., а за даними відповідача 268078,00 грн. Таким чином відповідачем було констатовано нестачу ТМЦ на суму 55674,00 грн.

Відповідно до абз. 5 п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року Про податок на додану вартість (чинного на момент виникнення вказаних правовідносин) якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

На підставі вищенаведених положень закону, позивачу було донараховано за наслідками перевірки на суму виявленої нестачі ТМЦ 20% податку на додану вартість, тобто 11134,79 грн. (основного платежу) та відповідно до п.п. 17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами штрафну санкцію у сумі 3340,44 грн.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що при винесенні податкового повідомлення рішення № 0006631730/0 від 07 вересня 2010 про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 14475,23 грн., відповідач діяв в межах компетенції, у спосіб та на підставі норм, що передбачені чинним законодавством, а тому не знаходить підстав для скасування зазначеного податкового повідомлення рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі № 2а-3671/10/077 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

СуддіЯ.С. Попко

ОСОБА_2