КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/672/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Бистрик Г.М.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держземагентства в Київській області та просив визнати протиправними дії відповідача щодо незадоволення його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Жердівської сільської ради, поблизу с. Підлісся, Броварського району Київської області та зобов'язати Головне управління Держземагентства в Київській області розглянути вказане клопотання та надати мотивовану відповідь.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у клопотанні ним було зазначено всі необхідні дані, додано графічні матеріали, а також наведено достатнє обґрунтування наявності у нього права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки без її погодження.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 07.11.2014 ОСОБА_3 через свого довіреного представника ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держземагентства у Київській області із письмовим клопотанням відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просив в порядку реалізації його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Жердівської сільської ради поблизу села Підлісся (Броварський район Київської області) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а також надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню вказаної земельної ділянки.
До вищевказаного клопотання від 07.11.2014 року позивачем були додані наступні документи: копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_3, договір доручення від 13.12.2014 № 76/02/14-зд та графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки.
09 Грудня 2014 року Головне управління Держземагентства у Київській області листом №31-10-0.3-7781/0/17-14-сг повідомило позивачу, що з доданих графічних матеріалів неможливо ідентифікувати місце розташування бажаної земельної ділянки на місцевості, у зв'язку з чим розгляд питання стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є неможливим.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що подане позивачем клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуте відповідачем у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з вимогами ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх ' повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в клопотанні позивача не було визначено бажане місце розташування земельної ділянки. В свою чергу, ОСОБА_3 просив Головне управління Держземагентства у Київській області не погоджувати з ним місце розташування земельної ділянки, а визначити його самостійно.
При цьому необхідно також зауважити, що процедура вибору земельної ділянки здійснюється саме з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей, вказаних у клопотанні, її граничних розмірів та площі, правового режиму, складу угідь земель та вимог щодо відведення земельної ділянки.
Посилання апелянта на відсутність у нього інформації про вільні земельні ділянки державної власності у Київській області колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки приписами ч. 6. ст. 118 ЗК України чітко закріплено, що на графічних матеріалах, доданих до клопотання, має бути зазначене конкретне місце, яке особа бажає обрати для безоплатної передачі у власність та не покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язку обирати (визначати) конкретну ділянку при розгляді даних клопотань.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в даному випадку правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в задоволенні клопотання позивача від 07.11.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 2,0 га. на території Жердівської сільської ради, поблизу с. Підлісся Броварського району Київської області, та зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23 червня 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бистрик Г.М.
Мамчур Я.С
Судове рішення № 45710851, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/672/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: